Рада вітати Вас на персональному сайті вчителя української мови та літератури Барвінківського ліцею №2 Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Шматько Олени Олександрівни
 
"ВІДДАЙ ЛЮДИНІ КРИХІТКУ СЕБЕ, ЗА ЦЕ ДУША НАПОВНЮЄТЬСЯ СВІТЛОМ". Ліна Костенко

Що кожен урок був ефективним. Типи та структура уроку

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок –форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протя­гом точно встановленого часу, за сталим розкладом.

Умовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального про­цесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.

Загальні вимоги до уроку такі:

• проведення уроку на основі сучасних наукових досяг­нень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

• проведення уроку на основі методик гуманних дидак­тичних концепцій;

• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнаваль­ної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, на­хилів, здібностей та життєвих настанов;

• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

• встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлю­ються учнями;

• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• ефективне застосування сучасних дидактичних за­собів, особливо — комп'ютерних;

• тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особис­тим досвідом учня;

• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяль­ності;

• формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;

• діагностика, прогнозування, проектування і плануван­ня кожного уроку.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній ре­алізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає, безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в йо­го самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб'єктом навчального процесу і формування суб'єкт-суб'єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно спрямованою. Відповідно, ґрунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до уроку.

                                                            Виховні вимоги до уроку:

— формування і розвиток в учнів національної свідо­мості, самосвідомості та ментальності, провідних рис грома­дянина своєї держави;

— формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та про­фесійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

— формування і розвиток в учнів активної життєвої на­станови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у на­вчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

— вміле поєднання дидактичних, розвиткових і вихов­них завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

— формування і розвиток мотивації постійного само­вдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

— підпорядкування виховної мети кожного уроку за­гальній меті виховання тощо.

Розвиткові вимоги до уроку:

— спрямованість кожного уроку на максимальний роз­виток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

— направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;

— проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо.

Дидактичні вимоги до уроку:

— чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

— оптимальне визначення змістового компонента кож­ного уроку з урахуванням особистісної спрямованості на­вчально-виховного процесу;

— широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

— творчий підхід до обґрунтування методики проведен­ня кожного уроку;

— опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

— забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.

Крім зазначених, обов'язково слід мати на увазі й інші вимоги до уроку:

— організаційні (чіткість, раціональне використання ча­су, обладнання, дисципліна тощо);

— управлінські (цілеспрямованість, оперативність, кон­кретність, стиль управління тощо);

— санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо);

— етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо);

— психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, наст­рою вчителя та ін.) тощо.

Класифікацій уроків є десятки. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчиз­няній дидактиці.

Сучасна класифікація уроків здійснюється на основі ди­дактичної мети. Авторами такої класифікації є

В. О. Онищук, М. А. Сорокін, М. І. Махмутов та ін.

                                                                               Типи уроків

Урок засвоєння нових знань
1. Організація класу .
2. Актуалізація і корекція опорних понять та уявлень.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
5. Сприймання нового матеріалу та його усвідомлення.
6. Узагальнення та систематизація набутих знань.
7. Підсумки уроку.
8. Домашнє завдання.

Урок засвоєння знань, умінь та навичок 
1. Організація класу.
2. Перевірка домашнього завдання: актуалізація та корекція опорних знань
(підготовчі вправи).
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
5. Вивчення нового матеріалу, нового способу дій (ввідні вправи).
6. Первісне застосування набутих знань про способи дії (пробні вправи, коментовані вправи).
7. Застосування знань у стандартних умовах (тренувальні вправи).
8. Підсумки уроку.
9. Домашнє завдання.

Урок застосування знань, умінь та навичок
1. Організація класу.
2. Перевірка домашнього завдання. Відтворення та корекція опорних знань,
умінь та навичок.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
5. Самостійне виконання учнями завдань (вправи нестандартні, вправи творчі.обговорення проблем, лабораторні або практичні роботи).
6. Узагальнення і систематизація результатів роботи класу.
7. Підсумок уроку.
8. Домашнє завдання.

Урок узагальнення та систематизації знань
1. Організація класу.
2. Відтворення і корекція опорних знань теми.
3. Повторення. Аналіз основних понять теми, фактологічного матеріалу.
4. Узагальнення та систематизація понять, аналіз зв’язків між ними.
5. Повторення основних вивчених способів дій. Застосування набутих знань до розв’язку типових задач у стандартних і нестандартних умовах.
6. Висновки і підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.

Урок перевірки та корекції знань
1. Організація класу.
2. Повідомлення мети уроку.
3. Мотивація пізнавальної діяльності.
4. Перевірка знань та умінь учнів. Контроль за самостійністю виконання завдань.
5. Збір виконаних робіт.
6. Підсумок уроку.(Аналіз результатів уроку є одним з елементів майбутнього уроку).
7. Домашнє завдання. (Як правило, в розрізі груп та індивідів за рівнем їхнього оволодіння теми).

Комбінований урок
(формування нових знань і умінь)
1. Організація класу .
2. Актуалізація і корекція опорних знань.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація пізнавальної діяльності.
5. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення.
6. Узагальнення і систематизація знань.
7. Первісне застосування знань (пробні вправи).
8. Застосування знань у стандартних умовах.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.

Комбінований урок
(формування нових знань та перевірка і контроль набутих знань)
1. Організація класу.
2. Актуалізація і корекція опорних знань.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація пізнавальної діяльності.
5. Сприймання нового матеріалу.
6. Узагальнення і систематизація знань.
7. Організація учнів на виконання контрольної роботи.
8. Перевірка знань і умінь учнів. Контроль за самостійністю виконання.
9. Збір виконаних робіт.

10. Підсумок уроку.

11. Домашнє завдання.