До народних джерел

ЗМАГАННЯ ЗНАВЦІВ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

«УКРАЇНСЬКІ САМОЦВІТИ»

Мета. Поглиблювати знання учнів про жанри усної народної творчості, про влучність, точність, красу рідного слова. Розвивати уявлення вихованців про багатство нашого народу у сфері фольклору; розвивати кмітливість, образність і точність мовлення школярів. Коригувати увагу, логічне мислення, пам’ять. Виховувати любов до рідної землі, до рідної мови, інтерес до вивчення усної народної творчості, повагу до старших.

Хід заходу

І. Організація учнів

Вступне слово вчителя.

Добрий день вам, любі друзі,

Рада вас вітати,

Щастя та добра всім

Хочу побажати.

1. Слухання вірша М. Чернявського.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без корення рослини ,

А нас, людей, без Батьківщини.

- Ми народилися і живемо на цій чудовій, мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть ваші батьки, - тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини.

У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок, пісень, прикмет, народних усмішок.

Я знаю, що ви також вивчаєте, знаєте багато скоромовок, пісень, прикмет, загадок. Усі ці жанри називають «золотими зернятками мудрості» або «Усна народна творчість».

Бо як відомо: у простоті слова - найбільша мудрість.

- Продовжується « Тиждень української мови та літератури в школі». І зараз у нас відбудеться змагання знавців усної народної творчості. Змагатимуться дві команди.

ІІ. Привітання команд.

«Книголюби»

Книголюби – молодці,

Залюбки читаємо.

Перемогу в боротьбі

Здобути бажаємо.

«Читайки»

День і ніч ми все читаємо,

Ми про все на світі знаємо,

Ви замало їли каші!

Перемога буде наша!

- Оцінювати ваші знання буде компетентне, поважне журі.

ІІІ. Змагання

Коли настає темна нічка, вона приходить до нас із далеких країв. Сідає на ліжечка і щось розповідає, щоб усі солодко спали, щоб на вашому обличчі не зникала посмішка. Про кого йде мова? Звичайно ж про Казку.

Сьогодні нам надійшли телеграми, тільки якісь дивні, без підписів. Я нічого з них не зрозуміла. Але ж учасники команд – справжні детективи!

Вчитель зачитує телеграми, учні називають казку та героїв.

1. «Дуже засмучена. Прийти не зможу. Мишка розбила яєчко».

Вчитель. Від кого ж це? А обіцяла подарувати вам золоте яєчко. Доведеться трохи зачекати…

2. «Дуже болить живіт. З’їв семеро козенят»

Вчитель. А кому ж це так погано? Ось що значить не дотримуватися дієти!

3. «Від дідуся втік, від бабусі втік, а Лисичка не відпускає!»

Вчитель. Знову Колобок переоцінив свої сили! Діти, як ви думаєте, а в кого йому б краще попросити допомоги?

4. «Прибути не можемо. Надірвали пупа. Ніяк не можемо витягнути ріпку»

Вчитель. У кого ж це такий урожай? Порадьте, як діяти героям у цій ситуації.

5. «У нас животики болять. Пришліть, будь ласка, краплі. Об’їлися жабками».

Вчитель. Звичайно допоможемо. От тільки горе – ні адреси, ні адресати не знаю. Може, хтось пам’ятає?

« Мене немає вдома. Вкрали півника. Пішов шукати».

Вчитель. Знову в казковому лісі негаразди! Хто ж це не хоче по совісті жити?

6. «Все закінчилося якнайкраще. Тільки хвіст залишився в ополонці».

Вчитель. Кого і за що доля покарала?

7. «Сестрицю і братів розшукав. Завтра бій зі Змієм».

Вчитель. Хто ж цей сміливець, що із самим Змієм вирішив силою помірятися?

Думаю, не варто ображатися, адже всі герої зайняті своєми важливими казковими справами. Та й нам не можна баритися, бо попереду ще так багато цікавих конкурсів!

1 конкурс «Загадки».

Вчитель. Загадка – один з найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх – давен у них фіксувався життєвий досвід народу, знання про різноманітні явища навколишнього світу, за їх допомогою перевірялися також розумові здібності дітей.

- А ви знаєте загадки? Чудово! Тоді команди загадають загадки одна одній.

Загадки

· Що сходить без насіння? (Сонце).

· Що підійме і найменша дитина, а через хату не перекине і доросла людина? (Пір’їну).

· Завжди можу стати в пригоді,

Моїх вам порад не злічити.

І кажуть про мене в народі –

Мовчить, а сто дурнів навчить

· Хто завжди правду каже? (Дзеркало).

· Чорний Іван, дерев’яний каптан, де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець).

· Яким стане білий камінь, як його вкинути в чорне море? ( Мокрим ).

· Біле поле, чорні квіти,

Люблять їх збирати діти.

Хто квіток тих назбирає,

Той новин багато знає.

·На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. ( Соняшник ).

· Стоять коні на припоні. Не їдять, не п’ють, а все гладкими стають. (Гарбузи).

Чим більше миється, тим меншим стає. ( Мило ).

· Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертає у рідний порт - Фель.

· Снігові поля, чорні грачі.

Хочеш розумним бути –

Бери та вчи.

2.Далі – конкурс загадок «Ти – мені, я – тобі». Одна команда загадує іншій по п’ять цікавих загадок, на обдумування – до двадцяти секунд.

3 конкурс «Прислів’я. Приказки.”

Вчитель. Прислів’я – це влучні, короткі вислови, які мають повчальний зміст.

Приказки – це влучні, короткі вислови без повчального змісту.

- Діти, ви мабуть, і прислів’я та приказки гарні знаєте. Тож позмагаймося:хто з вас швидше і більше назве.

( Команди по черзі називають прислів’я.)

- Зараз перевіримо, як ви знаєте приказки. Я називатиму початок приказки, а ви – кінець.

Де багато пташок, там нема комашок.

Бджола мала, а й та працює.

Добре діло - твори сміло.

Не одежа красить людину, а добрі справи.

Не кажи не вмію, а кажи навчуся.

Щасливо там уміють жити, де вміють дружити.

Не той друг, хто медом маже, а той хто правду каже.

Дружба та братство – найбільше багатство.

Більше діла – менше слів.

Без охоти нема роботи.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Очам страшно, а руки зроблять.
Без роботи день … роком стає.
Добра шукай, а … знайдеш – тримай.
Яка головонька, … така й розмовонька.
Не все, що знаєш, … треба говорити.
Вік живи - … вік учись.
Бджола мала, а й та … працює.

4. Гра «Склади прислів’я з поданих слів»

1. Ластівка, соловей, день, а, кінчає, починає.

2. Багато, той, знає, читає, багато, хто.

3. Годує, а, лінь, праця, марнує.

4. Чорна, білий, родить, земля, хліб.

5. Вовків, то, не, ходити, боятися, в, ліс.

6. Без, дім, день, сонця. без, книги, як.

5. Конкурс знавців скоромовок.

- Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає в тому, що в них підбираються слова, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення. Наш народ любить скоромовки тому, що їх виконання сприймається як весела забава: той, хто прагне швидко продекламувати скоромовку, часто потрапляє в кумедне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова.
А чи вмієте ви скоромовки швидко промовляти? Тож давайте позмагаємося.

6. Конкурс на краще виконання скоромовок

1. Ковпак на ковпаку, під ковпаком ковпак.

2. Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.

3. Приснивсь сьогодні сон синиці:
Приніс сусіда сік з суниці.

4. Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

5. Мишка мишку запитала:

- Що сьогодні поробляла?

Відказала мишка мишці:

- Букву А шукала в книжці.

6. При дорозі, де тополі

Синій льон зацвів у полі.

Біля льону синя річка.

В небі синьому синичка.

7. Їжачок, їжаченя

Їздять по гриби щодня,

Їжачиха помагає-

Сироїжки їм збирає.

8. Міла митися не вміла.

Міла мило з рук не змила.

Жатка жваво жито жне,

Жатку жнець не дожене.

9. Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

Конкурс скоромовок для глядачів

1. Наш садівник роз садівникувався.

2. Кит кота по хвилях катав -
Кит у воді, кіт на киті.

3. Заболіло горло в горили -
Бо горила багато говорила.

4. Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

5. Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.

6. Горох у городі виріс небувалий
Горобці город пограбували.

7. Пироги перепечені
Перцем переперчені.

8. Старий сказав своїм синам:
- Сини, соліть сало сухою сіллю.

9. Великі мурахи грали у шахи,
А маленькі мурашки – у шашки.

10. Хоче залізти в шафу кішка,
Шурхотить у шафі мишка.

11. Мишка раз прийшла до кішки,
Уклонилась кішці в ніжки,
Кішці – смішки,
Мишці – нітрішки.

Підсумок конкурсу

Учитель. Народна мудрість, фольклор, шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він надає силу й розум народові, є прикрасою літератури й мистецтва.

Український народ – дуже співучий.

Народна пісня – голос невмирущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи. Як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

- А зараз послухаємо українську народну пісню «Ой, співаночки мої».

(Звучить запис пісні)

7 конкурс «Пісні»

Вчитель. Слава України – в її мудрому, співучому, життєрадісному народові, який через віки випробувань, принижень, утисків, заборон проніс свою Берегиню, свою душу – пісню. В усі часи українська народна пісня стояла на сторожі нашої духовності, зігрівала душу й серце українця, вражала, чарувала багатьох чужинців своєю мелодійністю і неповторним змістом. І ми разом із нашими командами припадемо до невичерпної цілющої криниці народнопісенної творчості. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні.

Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

- А чи знаєте ви колискові пісні?

- То заспівайте їх нам, будь ласка.

Ходить сон біля вікон

А дрімота біля плота

Питається сон дрімоти:

Та де будем ночувати?

Де хатина теплесенька,

Де дитина малесенька.

Отам будем ночувати,

І дитину колихати.

Котику сіренький, котику біленький,

Котку волохатий, не ходи по хаті,

Дитя буде спати, котик воркотати.

Ой на кота воркота, на дитину дрімота.

8 конкурс «Народні усмішки»

Вчитель. Народні усмішки – дотепні гумористичні твори, у яких висміюються негативні явища людського життя.

- Розіграйте веселі історії, які записані на вашій картці. (Виступи учнів).

Картка №1

«Хитрий Івась»

- Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.

- Хай вчиться допомагати старшим.

«Не забула про сестру»

- Маринко, ти чого так швидко їси шоколад?

- Чи забула, що в тебе є сестра?

- Не забула. Тому й поспішаю.

«Знову двійка»

- Що ж це в тебе знову двійка з англійської?

- Вчителька сказала, що ми з нею розмовляємо різними мовами.

Картка №2

« А де ж Юрко?»

На уроці малювання вчителька запитала у Петрика:

- Що це зображено на твоєму малюнку?

- Пустун Юрко, який упав з дерева.

- Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?

- Він вдарився і побіг додому.

9 конкурс «Прикмети»

Вчитель. – Люди здавна спостерігали за природними явищами. Так з’явилися народні прикмети.

- Необхідно знайти на картках закінчення народних прикмет.

Ворони каркають – на погану погоду.

Літо з дощами – осінь з грибами.

Багато снігу – багато хліба.

Сніг на полях – зерно в засіках.

Акація рясно цвіте – на врожайний рік.

Ластівки літають низько – на дощ.

Підбиття підсумків змагання. Оголошення рахунку

Слово вчителя. Чарівний наш край, чудові наші люди, наша мова, пісні, вбрання. Діти, любіть свій рідний край, де народилися і живете. Любіть свою рідну мову. А вивчати мову, розширювати свої знання, звичайно вам допоможуть книги. (Робота з виставкою книг).

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана українська мово!

Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою.

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Мова в нас така чудова,малодійна і ясна.

Солов’їна, світанкова, і чарівна, як весна!

Підсумок

- Чи сподобався вам захід? Що саме сподобалося?

Огляд виставки книжок, які можна взяти у шкільній бібліотеці

Сьогоднішнє змагання знавців народної творчості завершилося. Під час наступних зустрічей для нас відкриються повніше й інші сторінки невичерпної духовної скарбниці народу.

ДОДАТОК

Гра «Склади прислів’я з поданих слів»

7. Ластівка, соловей, день, а, кінчає, починає.

8. Багато, той, знає, читає, багато, хто.

9. Годує, а, лінь, праця, марнує.