|
|
7 класПлан-конспект уроку №1 української мови у 7 класі
Тема. Літературна норма української мови. Мета: розкрити роль і значення національної мови у становленні духовності народу й кожної людини зокрема, у збереженні духовних надбань народу; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, удосконалювати вміння аргументовано доводити своє твердження з теми уроку; виховувати патріотичні почуття, національну гідність, повагу й любов до рідної мови. Соціокультурна лінія: «Я і українська мова й література». Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу. Обладнання: мультимедійна презентація.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів Збирай, як діаманти, ті слова. Твого народу в них душа жива (С. Черкасенко). - Як ви розумієте основну думку цього речення? - Про що автор говорить у переносному значенні? - ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку «Хмаринка слів» На слайді довільно розміщено слова, серед яких містяться слова «Мова — скарбниця духовності народу. Літературна норма української мови». З наведених слів утворіть і запишіть речення, що містить тему нашого уроку. Яке слово, на вашу думку, буде ключовим? Так, мова!
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу 1. Доберіть спільнокореневі слова до слова духовність. Душа, дух, душевність. З’ясувати значення цих слів нам допоможе тлумачний словник. Чи можна ці слова взаємозаміняти? Уведіть ці слова в речення так, щоб вони за можливості були пов’язані за змістом зі словами мова, народ, нація, скарб, мудрість, історія тощо.
2. Робота з підручником.
3. Прочитайте вірш, визначте його основну думку. Поміркуйте, яку ілюстрацію ви намалювали б до вірша. Опишіть таку ілюстрацію словами. Автор говорить про мову як про матеріальне чи духовне багатство народу? Свою думку аргументуйте.
УКРАЇНСЬКА МОВА Мово моя українська — Батьківська, материнська, Я тебе знаю не вивчену — Просту, домашню, звичну, Не з‑за морів прикликану, Не з словників насмикану. Ти у мене із кореня — Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована. Болем очей продивлена, Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров’ю моєю змішана. І аж до скону залишена В серці моїм. В. Бичко
О слово рідне! Пращура молитво, Громи Перуна, Велеса поля, Софія Київська — творіння Ярослава, Слов’яномовська праведна земля. О слово рідне! України слава! Богдана мудрість і Тараса заповіт. І гул століть, і сьогодення гомін В тобі злились, як духу моноліт. М. Лещенко
4. Прочитати спроектований на дошку текст. Визначити вжиті в ньому діалектні слова, дібрати відповідники літературної мови. Обґрунтувати доцільність уживання діалектних слів у художньому творі. У вакації ми вандрували попід гору Менчул. Звертали на звивисті пішники, присідали до ватри бокорашів, що провадили рікою дараби в долину. Пили шипучий буркут із криниці, милували очі мідянками, котрі наче білими звіздами впали з неба і пахучим покрівцем заткали долинну ширінь. Дика маржина діставалася сюди з крутого бескеття. Яка роль діалектів у формуванні літературної мови? Словник. Вандрувати – мандрувати. Вакації - канікули, перерва в роботі навчальних закладів. Пішник – стежка. Ватра – вогнище, багаття. Бокораш – плотогон, який сплавляв ліс річками в Українських Карпатах. Дараба – пліт. Буркут – джерело вуглекислих мінеральних вод у Закарпатті; мінеральна вода. Води карпатських Буркутів відомі під назвами «Свалява», «Поляна Квасова», «Поляна Купель», «Плосківська», «Лужанська, «Буркут» та ін.) Мідянка – нарцис. Маржина – худоба. Бескет (бескид) - круте урвище, провалля; гора, скеля. Цімбор – товариш, приятель. Лакомити – годувати смачним, перен. тішити, задовольняти.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прочитайте текст, визначте основну думку, підберіть влучний заголовок.
Прислів’я та приказки — неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці ко- роткі влучні вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Краса і сила прислів’їв — у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучно- сті і дотепності народного слова. Зміст прислів’їв та приказок багатий. Вони дають можливість створити образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні риси її. Без прислів’їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми.
2. Які прислів’я, приказки чи фразеологізми про мову, мовлення ви знаєте? Напишіть на дошці.
V. Підсумки уроку
1. Бесіда. · Як співвідносяться мова загальнонародна та літературна мова? · Які існують норми літературної мови? · Яка роль в унормуванні української літературної мови Тараса Шевченка? Інших класиків української літератури?
2. Складіть сенкан за темою уроку або асоціативне гроно до слова духовність.
VІ. Домашнє завдання Завдання на наступний урок: зробіть добірку висловів відомих людей (3–4) про мову як скарбницю духовності народу. Завдання на все життя: любіть рідну мову, пишайтеся, говоріть нею, ви- вчайте мову й удосконалюйте своє мовлення впродовж усього життя. |
||||||||||||||||||||
