Державні символи України

Усний журнал

«Державні символи України»

Мета: Ознайомити учнів з національними символами України, з ЇЇ святинею — Прапо­ром, Гербом, Гімном, формувати національ­ну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її сим­волів, розширювати пізнавальні інтереси школярів.

Обладнання: Державний Прапор Ук­раїни, Герб, Гімн, карта України, плакат, ди­тячі малюнки.

 Сьогодні у нас година спілкування,   присвячена  державним   символам України.  Ми поговоримо про найдорожче серцю кожної людини.

 Ми всі діти українські —

 Український славний рід.

 Дбаймо, щоб про нас маленьких

 Добра слава йшла у світ.

 Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе —

Рідна віра, рідна мова

Рідний край — над усе.

Яка  красива,  багата і чудова наша  Ук­раїна. Вона оспівана у віршах, піснях, тво­рах. Нехай тему нашої розмови підкажуть і рядки вірша Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

 Спинюсь, не тямлю, що воно за диво —

 Оці степи, це небо, ці ліси.

 Усе так гарно, чисто, незрадливо,

 Усе, як є -— дорога, явори.

 Усе моє — все зветься Україна.

 Сьогодні ми проведемо свою виховну го­дину у вигляді усного журналу.

 Сторінка перша. Що таке Батьківщина?

Святого для кожної людини є земля, де вона зробила свій крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову пісню, а потім народну пісню, почула бабусину казку, пішла стежиною до школи. Ці по­чуття вічні, вони оспівані в піснях і віршах.

Що таке Батьківщина?

 Під віконцем калина,

 Тиха казка бабусі,

 Ніжна пісня матусі,

 Дужі руки у тата,

 Під тополями хата,

 Під вербою криниця,

 В чистім полі пшениця,

 Серед лугу лелека

 І діброва далека.

 І веселка над лісом.

 І стрімкий обеліск.

Україно, земле рідна,

 Земле сонячна і хлібна,

 Ти навік у нас одна,

 Ти, як мати, найрідніша,

 Ти з дитинства наймиліша,

 Ти і взимку найтепліша

Наша отча сторона.

 У всіх людей одна святиня.

 Куди не глянь, де не спитай,

 Рідніше нам своя пустиня,

 Аніж земний в чужині рай.

 їм красить все їх рідний крап.

Нема без кореня рослини

А нас, людей, без Батьківщини.

 Отже,  діти,  для  кожної людини  найдо­рожча і наймиліша та земля, на якій ми на­родилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Це — на­ша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил.

Сторінка друга . "Наші символи»

Кожна країна світу обов'язково має три символи. А що таке символи? Символ — це предмет, який характеризує державу, відоб­ражає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Сим­воли України — Гімн, Герб, Прапор. У ст. 20 (1   розділ)   Конституції  України  записано: «Державними  символами України є Дер­жавний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України». Що ж означають символи детальніше? Гімн — це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях. Герб — розпізнавальний знак держави. Прапор (знамено) — полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з пев­ним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її су­веренітету.

Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор, Герб, Гімн є нашими свя­тинями. Під час виконання Гімну всі повинні підвестися, співаючи разом. Пам'ятаймо це завжди, діти, шануймо наші святині. Діти, а зараз усі разом заспіваймо Гімн.

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня — знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже — народом

Українським в Україні.

                                  Герб

Наш герб — тризуб, це воля,

                                         слава, сила.

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будемо

Добро і пісню несемо ми людям.

                                  Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста.

 Державний гімн ми знаємо усі.

 Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

        Від неї ясне сонце навкруги.

 Сторінка третя.. «Наш стяг — пшениця у степах.

                                                                                                  Під голубим сплетінням неба».

Прапорець, що я тримаю, —

Для мене єдиний.

Прапорець цей, що я маю, —

Символ України.

Нема в світі більш святого

Й не буде ніколи

Від край неба голубого

           Над пшеничним полем.

 Пофантазуймо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір? Нумо, подумаймо.

Так, правильно! Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба — зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб. А про що вам говорить синій колір? Зви­чайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.

Це знамено рідне — злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить.

             По долині — жито, по горі — блакить.

2 вересня 1991 року над будинком Верхов­ної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор — символ незалеж­ності та суверенітету нашої держави.

Отже, юні друзі, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних уста­новах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, оке­анах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних зма­ганнях, коли на п'єдестал пошани підійма­ються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промов­ляючи всьому світу: «Є у світі Україна!»