Рада вітати Вас на персональному сайті вчителя української мови та літератури Барвінківського ліцею №2 Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Шматько Олени Олександрівни
 
"ВІДДАЙ ЛЮДИНІ КРИХІТКУ СЕБЕ, ЗА ЦЕ ДУША НАПОВНЮЄТЬСЯ СВІТЛОМ". Ліна Костенко

Позакласна робота

 

 

Позакласна робота з української мови та літератури

у сьогоденній школі

 

Національним надбанням кожного народу є його рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Знання мовних скарбів, прилучення до духовного багатства народу – ось головне завдання  вчителя,  адже поповнювати наше українське суспільство ми повинні  освіченими та культурними людьми.

Позакласна робота з української мови та літератури — це обов'язкова складова частина навчально-виховного процесу школи. Вона проводяться паралельно з класною і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями на заняттях, активізації пізнавальної діяльності школярів. Якими б змістовними і методично досконалими не були уроки мови чи літератури, учитель не доможеться бажаних наслідків, якщо не організує систематичної й багатогранної позакласної роботи. Такий вид діяльності передбачає спеціально практиковані в позаурочний час заходи, які мають свій зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення і організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.

На виконання вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти у Барвінківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 склалася певна система позакласної роботи з української мови та літератури.

Мета такої діяльності цілком підпорядковується загальним завданням навчання і виховання учнів в освітньому закладі. У процесі проведення позакласних мовно-літературних заходів реалізуються такі важливі завдання:

1. Поглиблення почуття патріотизму, виховання любові до рідної мови, її історії, багатих засобів висловлення найтонших відтінків думок і почуттів, до милозвучності, краси рідного слова, формування працелюбності, наполегливості, самостійності, творчості, ініціативності, кмітливості.

2. Розширення й поглиблення знань, одержаних на уроках, що досягається, шляхом використання позапрограмного матеріалу, опрацювання цікавих і складних фактів, які стосуються тем, визначених програмою.

3. Вироблення і закріплення навичок аналізу, синтезу, класифікації, систематизації окремих фактів, що розвиває критичне мислення, формує чуття слова.

4. Розвиток усного й писемного мовлення, навичок правильно, точно й образно висловлювати думку, дбати про багатство, чистоту і красу мовлення.

5. Підвищення інтересу до української мови та літератури як навчальних дисциплін, формування прагнення їх вивчати.

6. Розвиток індивідуальних творчих здібностей окремих школярів, вироблення навичок проводити копіткі лінгвістичні та літературознавчі дослідження.

7. Формування читацької культури школярів, розвиток їх естетичних смаків, закріплення громадянської та морально світоглядної позиції школярів на матеріалі творів художньої літератури.

  Однією з головних передумов успішного проведення позакласної роботи з предмета є збудження і постійна підтримка в учнів глибокого інтелектуального інтересу до мови та літератури. Зацікавленість позакласною роботою з мови розвивається різними шляхами.  

Безперечно, найважливішою формою позакласної роботи з мови та літератури є організація та проведення шкільної олімпіади, конкурсу з української мови імені Петра Яцика, мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Мета таких заходів – виявлення творчих здібностей учнів, розвиток та реалізація їх талантів.

Особливою формою позакласної роботи є  факультативи. Переваги таких видів діяльності полягають передусім у тому, що заняття проводяться систематично, за продуманим, заздалегідь складеним планом, під безпосереднім керівництвом словесника, при постійному складі учнів, яких залучають до активної праці над цікавими і важливими для практики, освіти і загального розвитку мовно-літературними явищами.

Окрему групу позакласних заходів з мови та літератури  становлять предметні тижні та місячники. Традиційними стали щорічні місячник української мови та літератури «Я дитина твоя, Україно!», тиждень «Вічне слово Тараса », тиждень дитячого читання «Хай Україна вся читає, бо книга нас усіх єднає». У цей час здійснюються різноманітні заходи, спрямовані на збагачення дітей новими відомостями з мови та літератури, поглиблення і закріплення знань з програмового матеріалу, вдосконалення культури мовлення, залучення учнів до самостійної творчої праці над словом у всій його багатогранності. Окрім цього, прищеплюється школярам любов до читання та книг, формуються навички самостійної роботи.

Досить важливим є проведення різноманітних мовно-літературних свят, вечорів, ранків, відзначення визначних подій та дат, річниць та днів. Серед них День української писемності та мови, День рідної мови, шевченківські дні тощо. Усі ці види роботи, як і інші, розвивають ініціативу, кмітливість, творчу думку, виховують шанобливе ставлення до письменників та їхньої творчості.

Форми, методи і прийоми позакласної роботи з української мови та літератури  надзвичайно різноманітні. Вони добираються залежно від віку і підготовки учнів, теми і мети заходу. Серед них пізнавального, творчого, розвивального характеру. Практикуються як інноваційні, так і традиційні види діяльності.

Найбільш поширеними є виставки літератури, кращих зошитів, творчих робіт, лекції, зустрічі з видатними людьми, які працюють над словом, письменниками рідного краю, мовно-літературні творчі конкурси (письмові, усні), КВК, вікторини, аукціони, свята, вечори, ранки, літературно-музичні композиції,  читацькі конференції, загальношкільні тематичні лінійки. Практикуються також екскурсії (до бібліотеки, редакції, друкарні, або з метою розвитку мовлення в природу, на підприємство, до краєзнавчого музею, пам’ятних місць), літературні дискусії, тематичні діалоги, мовно-літературні ігрові сходинки, презентації книг, конкурси буклетів, постерів, малюнків, мультимедійних презентацій, усні журнали. Різні форми регулярної позакласної роботи (наприклад, гуртка)- це  "полігон для випробувань"  різних можливостей дитини, своєрідний соціально-психологічний тренінг, постійний новий досвід, розширення уявлень про себе й інших людей, прекрасна можливість творчої самореалізації особистості.

  Позакласна робота позитивно позначається на засвоєнні учнями програмного матеріалу під час уроку. Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів, помітно збагачує й урізноманітнює їх мову, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до української мови як навчального предмета. Добре організовані позакласні заходи полегшують працю вчителя на уроці.

       Проводячи позакласну роботу з української мови учитель дотримується всіх загально дидактичних принципів навчання.  На кожному позаурочному заході  чи занятті в нерозривній єдності здійснюються освітні й виховні завдання. Одержуючи або розширюючи певні відомості про мову, учні разом з тим пересвідчуються, наскільки багата і гнучка рідна мова, проймаються любов'ю до неї і її творця — народу.  На позакласних заняттях розглядається ряд цікавих для учнів питань загального мовознавства. Бесіди на такі теми, зокрема про мови світу, походження мови, про історію української мови, виникнення й життя окремих слів і словосполучень, сприяють виробленню правильних поглядів на походження мови, зв'язок її розвитку з історією народу, тобто поглиблюють діалектико-матеріалістичний світогляд. Чимало позакласних заходів присвячується формуванню вмінь уловлювати всі барви й відтінки образного слова, відчувати й переживати мальовничість, емоційну наснаженість його.

         Кожний позакласний захід з мови  та літератури передбачає озброєння учнів певною сумою знань, з'ясування відповідного кола мовних та літературних питань. Порушення принципу науковості під час позакласної роботи так само не допустиме, як і під час уроку. Явища і факти, які аналізуються під час позакласної. роботи, повинні відповідати віковим особливостям учнів.  Принцип доступності при цьому перебуває в нерозривному зв'язку з принципом усвідомлення знань та з активізацією пізнавальної діяльності учнів. В основі організації й проведення позакласної роботи  лежить вимога розвиваючого навчання. Розвиток здібностей учнів реалізується не тільки шляхом збагачення їх знань, а й шляхом формування навичок самостійної наукової роботи з мовознавства, куди входить як спостереження над мовою й аналіз мовних явищ і фактів, так і опрацювання лінгвістичної літератури. Належне місце в системі позакласної роботи посідають проблемні та пізнавальні завдання.

У позакласній роботі здійснюється зв'язок теорії з практикою. В широкому розумінні він виявляється в тому, що учні на позакласних заходах одержують знання і вміння, необхідні для життя: збагачується словник, вдосконалюються навички висловлювати думку усно й на письмі, вміння працювати над словниками, літературою, конспектувати  наукові праці, писати й виголошувати доповіді, самостійно відтворювати літературні образи, виразно декламувати, включатися у рольові ігри , розвивати свої індивідуальні творчі здібності  тощо.

      Під час позакласної роботи потрібно якнайвдумливіше реалізувати принцип індивідуального підходу до учнів. Адже позаурочні заходи передбачають розвиток індивідуальних здібностей і нахилів. Здібності, нахили та інтереси школярів учитель виявляє, спостерігаючи на уроках за тим, наскільки швидко й правильно відповідають окремі учні на запитання, що вимагають самостійного аналізу, висновків, узагальнень; як усвідомлюють  зв'язки між різними мовними явищами і фактами; чи багатий лексичний запас у них; які складають речення, наводять приклади тощо. Ці спостереження використовуються при розподілі між учнями обов'язків у позакласній роботі: для кожного визначаються відповідні його розвитку і нахилам завдання, тема, вид роботи. Учням, які цікавляться дослідницькою роботою, пропонуються завдання на лінгвістичний аналіз тексту, збір матеріалу з топоніміки рідного краю, з діалектології, про культуру мовлення учнів школи і т.д.                                                             

 Великої індивідуальної роботи вимагає підготовка до кожного позакласного заходу. Адже учасники позакласної роботи мають певні доручення і самостійно працюють над ними. Учитель — організатор  заходу консультує їх, надає допомогу, контролює стан і якість підготовки. У такій повсякденній індивідуальній роботі з учнями найкраще виявляються їх інтереси, здібності, особливості пам'яті, мислення, волі. Всебічне вивчення особистості учня дає можливість правильно керувати розвитком його здібностей, інтересів, тренувати волю, витримку, учити володіти собою, триматись перед аудиторією тощо.

Особливо велика увага приділяється розвитку творчих нахилів. На багатьох позаурочних заходах пропонуються завдання на складання розповідей, речень, загадок шарад, інсценізація творів, конкурсне декламування напам’ять і т. ін. Для учнів, що виявляють творчі здібності, організовуються спеціальні гуртки, товариства, клуби; планується випуск газет, журналів, альманахів, де вміщуються кращі твори.

    Слід пам'ятати, що учні беруть участь у позакласних заходах, керуючись не тільки цікавістю до питань мови та літератури , а й з інших мотивів: бажання додатково працювати над українською мовою та літературою і підвищити свою успішність з цих навчальних дисциплін; бути на заняттях улюбленого вчителя, який цікаво проводить уроки і будь-яку іншу роботу; не розлучатися з товаришами, які люблять мову та літературу, цікавляться нею тощо. Немало серед учасників позакласної роботи з мови та літератури й тих, хто захоплюється різними заходами, йде на них з допитливості, бажання довідатись, чи цікаво й чим займаються там учні.

Позакласна робота з  дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.