Будьте взаємно ввічливими

Година спілкування

Будьте взаємно ввічливими, взаємно красивими!

Мета: ознайомити учнів з правилами культури поведінки під час спілкування з рідними, вчителями, друзями чи незнайомими людьми; пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій; сприяти глибокому осмисленню учнями основних засад національної етнопедагогіки та християнської моралі, засвоєння мовного етикету; виховувати відповідальність за власні слова та вчинки, повагу, людяність, доброту, чесність, порядність, толерантність як до членів родини, так і до всіх оточуючих, незалежно від їхньої національності.

Обладнання: презентація, що демонструється на мультимедійній дошці, епіграф «Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя»  (В.Гете), виставка книг про етикет «Мистецтво спілкування», плакати з крилатими висловами, учнівський проект-презентація «Мовний етикет», картки-завдання, кубики.

Вступне слово вчителя    

Із першої ж хвилини, як тільки-но людина приходить у цей світ, і до останньої вона вчиться одного – мистецтву спілкуванню. З маминою  колисковою, тихою казкою бабусі прилітає до дитини рідне слово. Які ж вони довірливі, незахищені й щирі ці перші слова!

Пригадайте, будь ласка, розповіді ваших батьків, рідних. Які слова ви вимовили найпершими й що вони означали?

Розповіді дітей

Тато й мама –  надійні, міцні крила однієї птахи, ім’я якої – сім’я. Це вони перші вкладали у наші вуста добрі слова, збагачуючи розум, навчали й, скільки самі житимуть, будуть навчати людських правил.  Прагнутимуть, щоб діти виросли справжніми людьми, освіченими та культурними.

Думаю, що на багато запитань ви знайдете відповіді на сьогоднішній годині спілкування «Будьте взаємно ввічливими, взаємно красивими!». (Слайд №1) Мені хочеться  нагадати вам основні засади народної педагогіки, християнської моралі, мовного етикету, поговорити про культуру поведінки,  про повагу й толерантність,  людяність і доброту, чесність та порядність.

Епіграфом нашої розмови нехай послугують слова В.Гете: «Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя». (Слайд №2)

Поясніть, будь ласка, як ви розумієте цей вислів. Про що може розказати поведінка дитини?

Бліцопитування (Слайд №3)

·    Якою має бути культурна людина?

·    Що потрібно для того, щоб стати культурною людиною?

·    Чи вважаєте ви себе культурною людиною?

·    Чи завжди  знаєте й хочете користуватися правилами поведінки?

Дякую. Для початку пропоную невеличку «Інтелектуальну розминку» (Слайди №4, 5)

Продовжіть прислів’я:

·      Мудрий не все каже, що знає, а дурний…. (не все знає, що каже).

·      Дурний язик голові не …. (приятель).

·      Яка головонька, така й ….. (розмовонька).

·      У короткого розуму…… (язик довгий).

·      Не той друг, що медом маже, а той, ….. (що правду каже).

·      Умій сказати, умій і …. (змовчати).

·      Добрі діти доброго слова послухають, а лихі… (й дрючка не побояться).

·      Коня кують уздами, а чоловіка… (словами)

·      Хто людям добра бажає, той… (і собі має).

·      І від солодких слів буває... (гірко).

·      Удар забувається, а  …..  (слово пам’ятається).

·      Щабля ранить голові, а слово…. (душу).

Учитель. Коли часом чую як підлітки, а то й молоді люди звертаються до своїх батьків: «батя», «маманя», або заочно говорять «предки», «старики», мені робиться ніяково й боляче.

Невже їхні батьки насправді заслужили цих слів? Чому сьогодні проявляється така зневага до найрідніших людей, росте відчуженість? Може, так повелося з діда-прадіда?

Розібратися у цьому нам допоможе група народознавців. Послухайте їх уважно.

Слайд №6. Міні-проект групи учнів-народознавців

1. Спілкування українців завжди відзначалося делікатністю, мовною красою. Великого значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма. Незалежно від того, чи знайомі ця людина. Молодший мав вітатися першим – інакше будь-хто зі старших зупиняв його й присоромлював. Отже, в етичному вихованні брала участь не лише сім’я, а й вся громада.

Зверніть увагу, в українських привітаннях найчастіше зустрічаються слова з коренем добр-, здоров- (добрий день, доброго здоров’ячка; дай, Боже, здоров’я), що є свідченням дружелюбності.

  Привітальними словами були й такі: «Мир вам!». До людини, яка була зайнята роботою, зверталися: «Боже, поможи!», «Помагай, Біг!», «Дай, Боже, щастя!». Відповідати потрібно було: «Дякую красненько! Дай, Боже, вам здоров’я».

2.Найпоширенішими були такі форми звертання: добродію та пане (або пані). Хлопці один одного кликали: побратиме, брате. Дівчата – сестро, дівонько, любко, а до молодших зверталися: дитино, дочко, синку.

Слайд №7.  Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати її, треба було належно вислухати, чемно відповісти. Казали, що добра та людина, яка лагідно відповідає і дивиться в очі.

3. Давніх мандрівників приємно дивувала ввічливість, тактовність українців,  повага до старших. Навіть до батьків вони зверталися на «ви». Висловлюючи досаду, могли вигукнути: «Лихо батьку!», але при цьому ніколи не додавали «твоєму».

За правилами спілкування, починаючи розмову, годилося поцікавитися здоров’ям, самопочуттям: «Як ся маєте?». У відповідь можна було почути: «Гаразд. Дякувати Богу. А як вам ведеться?»

4. При зустрічі тактовна людина ніколи не ставила прямих питань, наприклад: «Куди це ви йдете?». Делікатний чоловік натомість запитував: «Чи далеко зібралися?», «Чи далеченько ходили, чи натомилися?». Інколи додавав: «Перепрошую за слово». Про таких схвально говорили: «Делікатний чоловік, вміє пошанувати!»

Абсолютним безкультур’ям вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися.

5. Слайд №8.  Гостинність українців відбилася у численних приказках: «Пошли, Боже, гостя, щоб і хазяїну добре було», «Гість – на щастя». Якщо гість нагодився на обід – обов’язково припрошували до столу, а потім до кожної страви: «прошу покірно», «чим багаті, тим і раді», «звиняйте, якщо щось не так».  Господиня вважала справою честі нагодувати так, щоб всі були задоволені.

За гостиною завжди спілкувалися, у свята співали пісень.

Слайд №9.  Найбільше поважали гостей, які любили і вміли  добре поїсти й гарно слово сказати. Про тих, хто їв сало, говорили: «Такий з нього їдець, як горобець», або «Як їсть, так і робить».

6. За столом не годилося сваритися, навіть голосно розмовляти. Великим гріхом вважалося класти на нього шапку, гребінь, сторонні речі. Загалом у хаті поводилися спокійно, з гідністю – не можна було заходити, не знявши шапку, із запаленою люлькою. Заборонялося свистіти, грюкати дверима.

Українці вірили, що до хати, в якій панують злагода, взаємоповага, любов, гостинність, злітаються ангели й приносять щастя. Слайд №10.

Учитель. Як ви вважаєте, чи застаріли ці правила? Які з них збереглися донині у ваших родинах? Так може, варто про них пам’ятати й дотримуватися, щоб нашим пращурам не було соромно за своїх нащадків? (Роздуми дітей)

Слайд №11. Справді, ввічливість, тактовність у спілкуванні завжди в ціні, тому запам’ятайте пораду відомого поета із Дагестану Р.Гамзатова: «Немає просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або темрява».

Слайд №12. Учитель розповідає притчу про силу материнського благословення.

В одному селі жило троє хлопців, які товаришували з самого дитинства. Настав час, коли вирішили парубки йти в світ шукати щастя-долі.

Попрощалися вони з матерями й вирушили. Та не сподобалося це нечистому, який задумав збити хлопців зі шляху істинного.

З першим справився легко, на другого витратив більше часу, а ось із третім – все ніяк не виходило. Знаєте чому? На хлопцеві було мамине благословення. І немає в світі сили, сильнішої за слово маминої молитви.

Тож, любі діти, запам’ятайте на майбутнє: збираючись зробити важливий крок, розпочати складну справу, не соромтеся попросити, за давнім народним звичаєм, благословення батьків. Їхнє мудре, наповнене любов’ю до вас, –  ось найсильніший оберіг. А ще пам’ятайте поради учнів, що підготували проект «Мовний етикет».

(Слайд №13). Презентація на мультимедійній дошці

учнівського проекту  «Мовний етикет»

·      Слайд 1. «Мовний етикет ».

·      Слайд 2. Етикет – правила спілкування.

·      Слайд 3. Мовний етикет.

·      Слайд 4. Чарівні слова.

·      Слайд 5. Як спілкуватися, долаючи відстань.

·      Слайд 6. Користування телефоном. Тест.

·      Слайд 7. Вміння листуватися.

·      Слайд 8. Як оформити листа, надісланого мережею Інтернет.

·      Слайд 9. Коли спілкування приносить задоволення.

·      Слайд 10. Правила спілкування.

·      Слайд 11. Українські прислів’я та приказки.

1. Практичне заняття. Робота в групах (Слайд №14).

·      Мовленнєва ситуація для І групи. Чемно запросіть друга чи подругу до себе в гості. Запишіть якнайбільше варіантів.

Наприклад: - Прошу, приходь, будь ласка, до мене.

·      Мовленнєва ситуація для ІІ групи.  Чемно попросіть у кого щось (допомогу, якусь річ). Запишіть якнайбільше варіантів.

 Наприклад: - Чи можу я попрохати тебе…

·      Мовленнєва ситуація для ІІІ групи.  Ви змушені заперечити чи відмовити своєму найкращому другу чи подрузі. Запишіть якнайбільше варіантів.

Наприклад: -  Дуже шкодую, але я мушу відмовитися.

2. Інсценування діалогів

І група. Діалог «Дружня розмова»

1. – Ти пам’ятаєш, що ми вчора домовлялися зустрітися? Я прочекала цілу годину, а ти не прийшла!

2. – Розумієш, у мене був важкий день. Уроки… готувалася до контрольної з англійської. Тож увечері не захотілося нікуди йти

1. – Так тобі просто не захотілося йти?! А те, що я чекала – не важливо?

2. – Вибач, будь ласка, і зрозумій: ми дружимо, але ж не зобов’язані догоджати одна одній. Невже було б краще, якби я прийшла на зустріч з поганим настроєм?

3.Обговорення учнями запропонованої ситуації.

·      Хто з дівчат краще повівся у цій ситуації? Чому?

4. ІІ група. Діалог «На уроці»

Учень. – Ольго Петрівно, а ви мене сьогодні викличете? Я хочу виправити вчорашню оцінку.

Учитель. – Ні, я подаватиму новий матеріал. Приходь після уроків на консультацію, я прийму перездачу.

Учень. (через хвилину) – Ольго Петрівно, пересадіть мене від Ані. Вона увесь час підштовхує мій лікоть!

Учитель. – Я не можу пересаджувати тебе щотижня на нове місце.

Учень. (через хвилину) – Ольго Петрівно, подивіться, я правильно розібрав перше речення?

Учитель( роздратовано) – Ігоре, припини мене увесь час відволікати. Ти заважаєш класу працювати! Виконай вправу повністю.

5. Обговорення учнями запропонованої ситуації.

·      Чому вчитель незадоволений поведінкою учня? Поясніть свою точку зору.

6. ІІІ група. Діалог «Телефонний дзвінок».

1. – Алло!

2. – Алло!

1. – Хто це?

2. – А хто вам потрібен?

1. – Тю! Куди це я попав?

2. – А куди хотів попасти?

1. – Ти скажеш нарешті хто ти?

2. – А ти? (Кидають слухавку)

7. Обговорення учнями запропонованої ситуації.

·      Хто з учасників діалогу виявив себе культурним співрозмовником?Доведіть свою думку.

·      В чому, на вашу думку, люди інколи ведуть себе некультурно?

8. Огляд літератури, що представлена на виставці «Мистецтво спілкування».

9. Психологічний тренінг проводить шкільний практичний психолог (Слайд № 15)

Вправа «Невербальні етюди»

Хід вправи

Психолог об’єднує учасників у 3 групи, кожній з яких дає картку з вказаною темою. Протягом 5хвилин група має підготувати етюд (коротку сценку), яку потрібно буде без слів показати іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

·                   справжня дружба;

·                   контрольна робота;

·                   розмова з батьками.

Кожна група презентує свої етюди

Запитання для обговорення

·                  Які труднощі виникли під час підготовки етюдів?

·                  Які засоби ви використовували для розкриття теми свого етюду?

·                  Що допомагало вам правильно відгадувати вам теми етюдів?

Вправа «Плітка»

Хід вправи

Для проведення вправи психолог запрошує 5 добровольців. Він пропонує їм вийти з кімнати і зачекати, запрошує ще одного добровольця, якому зачитує текст.

Учаснику надається інструкція: «Уважно вислухай зміст тексту. Ти будеш розповідати про нього».

Після цього по одному запрошуються добровольці. Кожному з них психолог дає вказівку: «Уважно вислухай (називає ім’я попереднього учасника). Він (вона) розповість про зміст тексту, який чув. Тобі потрібно буде якнайточніше запам’ятати цю інформацію для того, щоб переповісти її наступному учаснику». Після того як всі учасники передадуть один одному інформацію, іде обговорення:

·            що відбулося з інформацією, яка передавалася учасникам?

·            що наприкінці відбулося з інформацією?

·            як ви гадаєте, чому інформація спотворювалась?

·            що впливало на процес передачі інформації? які фактори?

·            до чого може привести така ситуація в реальному житті? (плітки, конфлікти)

Вправа «Наш суспільний дім»

Хід вправи

Психолог просить кожного з учасників взяти іграшковий кубик з торбинки. Коли кубики розібрані, психолог пропонує побудувати з них «Наш суспільний дім», ставляючи їх один на одного у будь-якому порядку, запам’ятовуючи, де стоїть їх кубик. Коли споруда завершена, психолог зазначає, що вона досить міцна і виконує свою роль, поки елементи-кубики щільно стоять один поряд з одним. Варто хоча б одному з них поводитися «не так»,  як споруда руйнується.

Так може зруйнуватися наша дружба, спілкування.

Учитель. Я спостерігала, як ви, діти, зводили свій спільний дім: усі працювали творчо, натхненно, підбираючи кубики за кольорами, розмірами, дотримувалися якихось пропорцій. І варто було тільки одному повестися не так, прибрати свій кубик, як зусилля багатьох пішли нанівець! Так відбувається і в будь-якому колективі, класному, трудовому чи сім’ї. Якщо хтось не вміє вчасно стриматися, поводить себе агресивно, не приховуючи поганого настрою, то він не лише безнадійно псує настрій оточуючим, але й негативно впливає на стан їхнього здоров'я.

Лікарів сьогодні турбує зростання серцево-судинних захворювань. Однією з причин цього є стресові стани, породжені хамством, грубістю, приниженням людської гідності. Підраховано, що

·                  у 18%  випадків стресові стани виникають у чергах;

·                  майже п’ята їх частина породжується бюрократизмом;

·                  а найбільший відсоток, на жаль, нездоровими стосунками у колективі, якщо там процвітають недоброзичливість, заздрість, образи.

Слайд № 16. Релаксація

·        Сподобався запропонований для години спілкування матеріал чи ні?

·        Чи вважаєте ви за необхідне обговорювати питання такого змісту?

·        Що нового для себе ви дізналися протягом години спілкування?

·        Які пропозиції щодо поліпшення стосунків у класі можете запропонувати?

Колективне підведення підсумків. Ось і добігає кінця наша година спілкування. Кожен з вас повинен проаналізувати свою роботу і відповісти на питання:

·        Що було добре? Що вдалось з наміченого? Завдяки чому?

·        Що можна зробити краще?

Найближча післядія КТС.

  –   Що ж, справа завершена, а що далі?

Де ми можемо застосувати наші знання? З ким ми зможемо ними поділитися? (Наприклад: розповісти друзям, сусідам, молодшим школярам і т.д.)

 –  А чи хочете ви ще провести подібні години спілкування? Коли? Якщо у вас є бажання, то справа буде доброю!

Дякую за співпрацю! (Слайд № 17). А закінчити нашу розмову я б хотіла словами Ліни Костенко:

І в житті, як на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

     – Люди, будьте взаємно ввічливі!

         І якби на те моя воля,

        Написала б я скрізь курсивом:

                                    – Так багато на світі горя,

       Люди, будьте взаємно красивими!

Список використаної літератури

1.    Байзан О.М. Пий воду з криниці своєї. // Все для вчителя. Інформаційно-практичний бюлетень. – 2007. – Квітень, № 4. – С. 46-48.

2.    Даневич С.М. Як навчитися ввічливості. // Позакласний час. – 2006. – № 3-4. – С. 91-93.

3.    Кусок Т.І. Я – людина, і це мене до чогось зобов’язує. // Позакласний час. – 2007. – № 4. – С. 74-78.

4.    Токар Н.Г. Доки батько живий, доки мати жива.  // Позакласний час. – 2007. – № 4. – С. 79-83.

5.    Філіпова С.В. Мистецтво красномовства. // Все для вчителя. Інформаційно-практичний бюлетень. – 2007. – Квітень, № 4. – С. 79-82.

6.    Шебаєва І.І. Сприймаймо світ не лише очима. // Позакласний час. – 2007. – № 4. – С. 67-68.