Святкуємо Великдень

Година спілкування

Залунало над світом: «Христос воскрес!»

Мета: ознайомити учнів із звичаями, традиціями, обрядами українців,  пов’язаними зі святкуванням Великодня, формувати в школярів активну життєву позицію, соціальну підготовку до життя, що ґрунтується на ціннісному ставленні до довкілля, виховання громадської свідомості, розуміння і сприймання національної ідеї, любові до рідної Батьківщини та її талановитих людей, бережне ставлення й повагу до  народних традицій.

Обладнання: презентація, вишиті великодні серветки та рушники, виставка малюнків дітей, зразки знаків-символів писанок, святкова композиція: плетений кошик із паскою, писанками та крашанками, виготовленими учнями та їхніми батьками, ваза із букетом вербових котиків.

Основний зміст роботи

Вступне слово вчителя

Вивчаючи звичаї, традиції, обряди можна пізнати історію роду свого. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забуває звичаї батьків, блукає світами, як перекотиполе, і не може знайти собі прихистку, бо він загублений для свого народу. Сьогодні ми всі разом якомога більше дізнаємося про традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом всіх християн — Великоднем чи святом Паски.

 Слайд №2. На нашу святу землю сходить світле свято Великодня, святе і чисте, як весняне небо, гарне, як перші весняні квіти.

Великдень всіх нас

На гостини просить.

Малює сонце полотно небес.

І крашанку, як усмішку, підносить:

- Христос Воскрес!

               - Воістину Воскрес!

Такі великодні вітання сповнюють наші серця радістю та надією. Адже Великий день приходить до нас тоді, коли розквітає, оживає природа, просипається від сну земля.

В траві фіалочки зітхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє -

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Саме на весну припадає величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Саме слово "паска" у перекладі  з грецької означає "страждати". Але це світле та радісне свято.

Останній перед Паскою тиждень називають Страсним.

Мозкова атака. Чи знаєте ви чому таку назву дали наші предки? Що треба було робити під час Страсного тижня? (Відповіді учнів)

Учениця. Слайд №3. У Великий або Чистий четвер віруючі йдуть до церкви і слухають «страсті» – розповіді про страждання Христа. Під час богослужіння люди запалюють свічки, а потім їх забирають  із собою і намагаються до­нести хати так, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігають і використовують, як оберіг. Раніше, скажімо, її запалювали перед наближенням  громовиці, тому страсні свічки ще називали «грімниця».

В останній тиждень перед Паскою усі готуються до свята: очищають усе в господарстві, у хаті йде побілка, мазка, вивішують чисті рушники, ріжуть порося   На цьому тижні віруючі дотримують суворого посту: не їдять від обіду Чистого четверга до Паски.

Учитель. Ми теж готувалися до світлого свята. Подивіться на чудові  вишиті серветки, рушники, які прикрашають сьогодні наш клас.

А що ви, діти, знаєте про Чистий четвер? Чи дотримуються у вашій родині якихось звичаїв, пов’язаних із цим днем?

Розповіді учнів

Учениця. У свято Чистого Четверга чекають до господи самого Бога, і вважається, що він очищає від скверни саме ту оселю, де родина пройшла духовне і фізичне очищення. Очищення душі – це сповідь у церкві. А ще в цей день печуть "золоті" жовті паски для Бога.

У Чистий четвер до схід сонця купались, щоб тіло було чистим. Дівчата, щоб бути гарними, вмивалися «з яєчка»: клали крашанку в миску з водою. Не забудьте у цей день до схід сонця вмитися, освіжити личка, а ще напоїти водицею худобу. У четвер також кололи кабанів, щоб сало було чистим і довше.

Слайд №4. Страсний тиждень на Україні ще називали Білим. Готуючись до свята, селяни упорядковували подвір'я, підправляли клуні й повітки, а головне – прибирали та білили хати,  вішали чисті вишиті рушники, серветки, стелили нові скатертини.

Хліб, посіяний у цей день, буде чистим, без бур'янів. Раніше підливали капусту водою, заготовленою в Чистий четвер з колодязя чи річки. Вважалось, що це порятує капусту від гусені.

Учень. Увечері йдуть до церкви слухати дванадцять євангельських читань, де описуються муки і смерть Ісуса. На страстях стоять із запаленою свічкою. Під час читання  кожного уривку із Євангелія приліплюють до страсної свічки маленьку воскову кульку. Повертаючись додому, намагаються нести її обережно, щоб свічка не загасла. Раніше вдома на сволоці накопчували нею хрести, а свічку ставили на покуті. Слайд №5. Свічка, кажуть, стане в нагоді при високій температурі. Страсну свічку колись давали в руки вмираючій людині, запалювали перед іконами при важких родах, під час грози.

Учитель. А чим займаються господині у п’ятницю? Яка приємна робота припадає на цей день?

Відповіді дітей доповнює вчитель

Учитель. А ось у Страсну п'ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві не їдять. А ще в п'ятницю печуть паски "білі", що символізують вічність людського життя. За народним віруванням кажуть: "Хто в страсну п'ятницю співає, той на Великдень буде плакати". Цілу ніч з Чистого Четверга на Страсну п'ятницю мусить горіти свічечка, щоб очистити оселю.

Слайд №6. За давнім звичаєм, саме у п’ятницю  печуть паски. Щоб паска вдалася гарною, то всі виходили з хати, а тим більше не можна сидіти на печі: паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. Коли садили паску в піч, приказували: «Христос воскрес!» і читали «Отче наш...». Деякі господині обмахували віником всі кути хати: «Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, пріч з моєї хати! Виходьте з моєї світлиці в темницю!»

Учениця. Слайд №7.  Неможливо уявити Великдень без пасхального хліба, який на Україні називають паскою або бабою. Паски, хоча і відрізнялися розмірами, але майже всі мали високу круглу форму. Зверху ліпили з тіста хрест, шапку також прикрашали поливою, посипали зерном. Продукти для випічки пасхального хліба готували задовго до свята. Навіть у голодні роки селяни намагалися залишити для цього краще борошно, на копичити достатню кількість крашанок, масла, цукру. Поганою прикметою вважалося щось позичати для паски у день її випікання.

Подекуди також робили сирну бабу. Вона готувалася із протертого сиру, в який додавали масло, цукор, яйця, родзинки. Сирній бабі за допомогою роз'ємних форм надавали вигляд піраміди, на боках якої вирізали візерунки і літери.

Учитель. Кожна господиня намагалася якнайкраще прикрасити свої паски.

А як ваші матусі це роблять? Чи допомагаєте ви прикрашати паски? (Розповіді учнів)

Випечені паски не їдять до Великодня (пасхальним хлібом починався великодній сніданок), а одну невеличку паску ставлять на покуті, «щоб нечисть у хату не заходила». Вона стоятиме до Трійці, а на Трійцю її розкришать і з'їдять.

У п'ятницю ще фарбують яйця в червоний колір на спомин пролитої Богом крові і як символ воскресіння Ісуса. Яйце вважалося символом Паски, початку усього живого та воскресіння Христа. Слайд №8.  У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але завжди він встигав знести яйце, з якого щоразу народжувався новий день.

Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від зли сил, тому тонку шкаралупу покривали фарбою і різноманітними знаками-символами. Слайд №9.  Пасхальні яйця називали крашанками і писанками. Мали вони й такі назви, як "мальованки", "дряпачки".

За допомогою чого  можна виготовити крашанки? Що використовують ваші матусі, бабусі? (Розповіді учнів при потребі доповнює вчитель)

Учениця. Для фарбування яєць напередодні Паски використовували відвари різноманітних  рослин. Жовту і жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, гречаної полови, горицвіту, звіробою. Синій колір давали сині мальви, сон-трава, ягоди бузини. Яйця фарбувалися, якщо їх обгортали різнокольоровими клаптиками тканини або яскравого паперу, міцно перев'язували нит­ками і хвилин двадцять варили у воді, в яку додавали трохи оцту. А ще перед тим, як занурити яйце у фарбу, можна закріпити якісь молоденькі красиві листочки, контури яких залишаться на боці крашанки.

Учитель. Діти, ви готувалися до сьогоднішнього свята – самі або з батьками виготовляли свої крашанки. Розкажіть про них.

Діти показують свої крашанки, пояснюють, як їх виготували

Учитель. Слайд №10.  Мабуть, кожному відомі слова геніального Т.Шевченка: «Село на нашій Україні – неначе писанка…» А нині про гарного хлопчика чи дівчинку кажуть: "… як писанка".

Мозкова атака. Скажіть, чи є різниці між крашанками та писанками? Яка?

Пропоную послухати, яку розповідь про писанки підготували ваші друзі.

Учень. "Писанка" — це значить писати за допомогою воску та фарби. Писанку не можна розмальовувати, коли ти з ким-небудь посварився чи був у гніві, бо це символ сонця і добра. Слайд №11.  Найчастіше розписували 13 штук яєць: 12 апостолів та Спаситель. За легендою "христосування" ввела Марія Магдалина. Коли воскрес Ісус Христос, вона зайшла до хати і побачила, що яйця стали червоними. Марія взяла їх і побігла з оселі. Тут зустріла апостолів — учнів Ісуса Христа. Роздала їм яйця, радісно вигукуючи: "Христос Воскрес!" І кожного тричі поцілувала. З тих пір, посвятивши паски, всі люди, родичі теж "христосають".

  Учениця.     Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митця несу я,

їх славлячи в віках.

Мене кладуть на свято

На пишному столі

Щоби моїм убранством

Втішалися усі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Нам радости дає.

В цій писанці вкраїнська,

Душевна глибина.

Жива блакить барвінку

Й хода весни красна.

Учениця. Слайд №12.  Візерунки на писанки наносили так: на шкаралупі гарячим воском наводили місця, які хотіли залишити білими, і яйце занурювали, ска­жімо, у зелену фарбу. Потім покривали воском дільниці, які писанкар хотів бачити зеленими, далі яйце кидали в іншу фарбу. Таким чином можна було домогтися найрізноманітнішого поєднання кольорів та візе­рунків. Наприкінці крашанки ставили в піч, і віск розтавав.

 Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову:

·              червоний — радість життя;

·              жовтий — місяць, зорі, тепло, врожай;

·              блакитний — здоров'я;

·              зелений — весна, воскресіння природи;

·              чорний з білим — пошана духів;

·              червона з білим – подяка духам за охорону від злих сил;

·              коричнева – мати земля, її врожаї, щедрість.

Учитель. Слайд №13.  Справді, кожний візерунок на пи­санці мав своє символічне значення.. Талановиті писанкарі розмальо­вували яйця цілими сюжетами із життя птахів, тварин, людей.

Учитель демонструє знаки-символи, якими розписували писанки

Колесо – символ безсмертя та майбутнього небесного існування, образ безкінечної Божої любові.

Сонце – центр небесних просторів, носій світла і життя, символ самого бога.

Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох темпераментів, чотирьох пір року.

Трикутник –вогню, безсмертності, чоловічої та материнської сили. Символ Пресвятої Трійці.

Дерево життя – символ небесної осі та скарбниці життя; символ безперервно відновлювальної природи; образ Божої Мудрості.

Спіраль – знак плодючості, сонця, є володарем бігу часу.

Триріг – знак святого числа 3 і три божества; символ симпатії та порядку.

Зоря – знак неба, Христового царства

Свастика – знак святого вогню й сонця; символ Величі Божої.

Блискавка – це небесний вогонь (караючий і освячуючий); блиск Божої Ласки.

Колосся й зерно – уособлення предків, святої їжі та житла сонячного божества.

Церква-Вежа – символ святої гори, що сягає небес; знак стремлінь до висоти.

Гілка – образ живучості Божої Ласки, чесноти та добрих діл.

Дубовий листок – символ сили богів погоди.

Тепер, знаючи, що означають кольори та знак-символи, до Великодня ви виготуєте багато нових  писанок-побажань, якими, за добрим народним звичаєм, подаруєте їх батькам, рідним, знайомим та друзям у цей світлий день.

Учениця.    Розмалюємо яєчка

У веселі кольори.

В них немов засяє сонце

Світанкової пори.

Сині проліски розквітнуть,

Захвилюється ріка.

Промайне в ранковій тиші

Наша пісенька дзвінка.

Затупочуть диво-коні

І злетить чарівний птах,

Замережать даль блакитну

Білі хмарки в небесах.

Гарні хрестики і стрічки

Розташуємо ладком,

А іще церковні свічки

Намалюємо рядком.

В наших писанках Великдень

Дзвоном трепетним луна.

А орнаменти казкові

Підказала нам весна. 

Учитель. Слайд №14.  Піз­ніше писанки стали робити з дерева. (Учитель показує дерев’яні писанки). У минулому столітті українські писанки навіть побували на виставках у Парижі, Відні.

У XVIII столітті з'явилася традиція виготовляти пасхальні яйця з різних матеріалів, як з найдешевших, так і з благородних металів та коштовного каміння. У 1885 році московський цар Олександр III вперше подарував на Паску імператриці Марії Федорівні яйце роботи фірми Фаберже. Слайд №15-16.  Подарунок справив таке приємне враження, що майстер почав отримувати замовлення до кожного Великодня, а його син Микола II замовляв щороку вже по два коштовних сувеніри — для дружини та матері.

На жаль, із 56 пасхальних яєць Фаберже більшість продана за кордон. Вісім виробів було знищено. Лише десять зберігається у Москві.

Та повертаємося до Страсного тижня. Надходила субота. Чим займалися господині в суботу?

                         Відповіді дітей доповнює підготовлений учень

 Учень. У суботу готували м'ясні страви: смажене порося, ковбаси, пекли мандрику — сирну бабку. Слайд №17. Ввечері господиня складала в кошик паску, порося, мандрику, крашанки, писанки, ковбаси, масло, сало, мед, а також сіль, цукор, пшоно, ніж, землю, шматок чорного хліба, білу глину, мак — для освячення в церкві. Сіль потім вживали від пристріту й болю в животі, пшоно для курчат берегли, цукор помагав від хвороб очей, маком обсипали хату.

Пізно ввечері народ збирався біля церкви. У великодню ніч в церкві, прибраній рушниками, йде святкова відправа. Існує повір'я: хто засипав у цю святкову ніч, той просипав своє  щастя, тому "нечиста сила" насниться. З півночі починалося богослужіння. Потім виносили плащаницю — полотнище із зображенням тіла Христа  в труні – і  відбувався хресний хід

Учень.  Слайд №18.  Після обходу храму із співом «Христос воскрес із мертвих...» священик святить паски навколо церкви. У цю дивовижну ніч вслухалися у Великодні дзвони та бажали одне одному, всій Україні розквіту, здоров’я і здійснення всіх сподівань. На світанку приносять для освячення пасхальний хліб, крашанки, сало, ковбаси і поспішають додому, де відбувається уро­чисте родинне розговіння.

Слайд №19.   Вдома вся сім'я сідає за святковий стіл Батько розрізає крашанки на стільки частин, скільки членів сім'ї, дає кожному, промовляючи: "Дай Боже ще й на той рік дочекатися світлого празника — Воскресіння Христового — у щасті та здорові!"

 Учитель. Та не забудьте: перед тим, як сісти за святковий стіл, вмийтесь із миски, в яку покладіть ще й три червоні крашанки. Першими вмиваються дівчата, потім хлопці та мати, останнім – батько. Будьте певні, що так вчинивши, ви станете ще вродливішими, здоровішими. А вже потім настає розговіння.

Учень. А я ще нагадаю, що не святять на Великдень і не їдять курячого м'яса, бо за переказами, коли народився Ісус Христос, то саме курка вигрібала немовля з ясел.

Верх паски слід віддати корові, щоб давала багато молока. Або вершечок паски можна засушити: за повір'ям, він може вилікувати хвору людину. Свячена сіль також вгамовує біль. Не треба викидати і шкаралупок свячених яєць, їх закопували чи на хвіртці, чи в хліву, щоб вогонь зупинити, щоб кури краще неслись та худоба плодилась. Або на городі, щоб не нападали шкідники.

Учень. Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: "Христос воскрес!" У відповідь чується радісне: "Воістину воскрес!" За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному пи­санки як великодній дар, як щире побажання здоров’я та довголіття. Три дні святкують, нічого не роблять, лише ходять у гості і веселяться.

Учитель. А ви знаєте, які ж ігри були традиційними на Великдень? Пограймося і  ми!

Учитель пояснює умови та проводить  народні  ігри

Слайд №20.   Улюбленими великодніми забавами і дорослих, і дітей були ігри з яйцями-крашанками. Ось деякі з них:

«Котючки». Крашанки катали з горбів. Часто використовували при цьому спеціальні жолоби, намагаючись розбити чуже яйце.

 «В блудька». Один із гравців клав крашанку на землю і відміряв п’ять  кроків. Іншому гравцю зав'язували очі, тричі обертали навколо і змушували зробити п'ять кроків. Потім розв'язували очі, а він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягувався, то забирав її собі..

«В трапка». Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закривши шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

 «В кидка». Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, на­магаючись розбити відразу два яйця.

«Битки». Гравці "стукалися" крашанками. Чия розбивалася, той і вигравав.

Учениця. Молодь на Паску влаштовувала різні ігри та забави. Узявшись за руки, хлопці з дівчатами водили навколо церкви "круги" і "танки". При цьому вони співали обрядові пісні-веснянки ("гаївки" ). Слайд №21.   З жартами, сміхом парубки і дівчата обливали один одного водою. У Західній Ук­раїні понеділок після Світлої неділі називався "обливаним". Раніше хлопці обливали дівчат водою, а ті дарували їм крашанки. Взагалі ж, стосунки між хлопцями та дівчатами на Паску були більш вільними ніж звичайно — вони могли, скажімо, прилюдно обніматися, цілуватися, це не викликало осуду з боку дорослих.

Гойдалки – це дуже стародавня забава. Підйом вгору, підкидування повинні були допомогти рослинам піднятися і виструнчитися. Гойдалки на Україні ще називали орелями і "колисками".

Учитель. Старі люди вважали, що великодні ігри та забавки сприяють поселенню доброго духу в душі й тілі. На те він і Великдень!

Учениця. Великдень!

День чудовий і величний,

День радості й очищення душі.

Для всіх людей цей день незвичний

І лине скрізь молитва із тиші.

Буяє зелень, квітне сад вишневий,

Ясніють писанки в своїй красі.

І над селом лунає

Дзвоник малиновий,

Запрошує: «Ідіть до храму всі!»

Про це співає річка і долина,

І пісня ця лунає до небес.

Тож хай воскресне наша Україна,

Як наш Христос Воістину Воскрес!

                                            (Т.Турсіна)

Учитель. Слайд №22.   Пробачимо в цей Великий день всі образи, відкинемо смуток, обдаруймо одне одного писанками й крашанками. Знайдемо у собі сили, щоб подолати всі труднощі, піднімемо обрубане віття слави предків наших, заплетемо його у вінки великодніх пісень – і піднесемо Україну до небес!

Так буде. Бо у цей великий день за святковим столом зберуться всі родини, звернуться до Господа з проханням уберегти від усього лихого, темного, злого, дарувати сили й здоров’я на многая літа.

Ми – одна велика сім’я. Тож обігріймо теплом душі усіх скривджених, простімо образи, допоможімо дітям-сиротам відчути нашу турботу. І привітаємо один одного вічними словами, що несуть усім Світло та Добро:

– Христос воскрес!

– Воістину воскрес!

Список використаної літератури

         1. Від коріння до крони / упорядник П.Кононенко. – К.: Веселка, 1993. – 383 с.

2 Жигаленко О. Куди ведеш, Чумацький Шлях? – Полтава: Полтавський літератор, 1993. – 190 с.

3. Зачепа О. Задзвонив Воскресний дзвін, і розкрились квіти…  // Журавлик. – 2008. - № 4 (183)                                                                                                                                 

 4 .Супруненко В. Народини. Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців. – Запоріжжя: МП «Берегиня», 1993. – С. 49-51.

 5. Турсіна Т. Звичаї і традиції передай у спадок. . // Журавлик. . – 2004. - № 4 (135). – С.10

6.  Шип Л. Христос Воскрес!  // Журавлик. – 2007. - № 4 (171)

7. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк: ТОВ «БАО», 2007. – 384 с.

8.  Я писанка-красуня. // Журавлик. . – 2007. - № 4 (171) 

9. Ярещенко А.П. Під чаром рідної землі: Посібник з народознавства. К.: ТОВ «Шанс», 2008. – 344 с.