Свято української писемності та мови
«Мови моєї краса й неповторність»
МЕТА. Закріпити та поглибити здобуті учнями знання про важкий шлях розвитку нової української літературної мови, її значення в житті громадян України. Виховувати в учнів любов до рідного слова, повагу до державної мови, розвивати інтерес до повноцінного володіння українською мовою, до її збереження як дорогоцінного народного скарбу.
Учитель: Вельмишановна громадо! Вітаємо Вас на світлому святі , яке зібрало нас на святі, приуроченому Дню української писемності та мови.
Ведучий: Рідна мова – це мова , що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом , з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
Учитель: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, який гласить: „ На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом , шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури київської Русі, у грамотах полемічних творах , у красному письменстві різних часів.
Ведучий: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. „Повість минулих літ” називає книги „ ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. „Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, - відмічав літописець ,- то знайдеш користь душі своїй.”
Учитель: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів. Особливо „ результативним „ було нищення українства за Катерини II .
1769 рік – видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
Ти вся порубана була,
Як Федір у степу Безрідний,
І волочила два крила
Під царських маршів тупіт мідний.
Але свій дух велично гідний,
Як житнє зерно, зберегла.
Ведучий: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХУШ століття з виходом у 1798 році першого видання „Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь ,щоб всіх нас огрівати.
/ уривок з п’єси І Котляревського „Наталка Полтавка”/
Ведучий: Шевченко Т.Г. своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б , здавалося слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...
Ведучий: Реакційна частина суспільства, царські можновладці зробили все можливе, щоб припинити процес відродження мови. Антиукраїнська кампанія завершилась таємним циркуляром 1863 року міністра внутрішніх справ Валуєва: „...Впредь до соглашения с Министерством просвещения, обер-прокурором святейшего сенода и шефом жандармов относительно печатания книг на малороссийском языке, сделать по цензурному ведомоству рапоряжение, чтобы в печати дозволялось только произведения на этом языке., которые принадлежат к области изящной литературы; с пропуском же книг на малороссийском языке, как духовного содержания, так и учебных вообще,назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить”.
Ведучий: Виконання цензурою наказу царя доходило іноді до курйозів. Так, наприклад, видатний композитор Микола Лисенко подав свою оперу „Чорноморці”. Після ознайомлення з ним цензура дозволила надрукувати лише музику, а текст заборонила.
Ведучий:
Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана українська мова.
Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня душа народу, це його краса і доброта .Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська. За легендою, коли Бог обдаровував діточок, маленькій україночці в дарунок дісталася ніжна, ласкава, задушевна пісня.
Ведучий: І все ж умертвити українську націю не вдалося ні царському режиму, ні Жовтневому перевороту 1917 року.
Благословенна ти в віках
Як сонце наше благовісне,
Як віщий білокрилий птах,
Печаль і радість наша. пісне,
Що мужність будить у серцях,
Коли над краєм хмара висне.
Ведучий: Тисячі найкращих українців пройшли через сталінські репресії, беріївські концтабори. Етнічні втрати України з 1918 по 1948 роки вираховуються мільйонами.
/ Виходять учні зі свічками, ставлять під ікону Божої Матері. Тихо звучить „Реквієм” Моцарта./
Учні:
· 1. Знищення урядовців УНР – 100 тисяч.
· 2. Знищення українських партизан – 10 тисяч.
· 3. Хуторяни, що зникли на засланні – 20 тисяч.
· 4. Перший голод в Україні - 1 мільйон
· 5. Виселення патріотичної інтелігенції без повернення в Україну – 200тисяч
· 6. Знищення науковців - 15 тисяч , вчителів – 35 тисяч.
· 7. Винищення професійної інтелігенції – 100 тисяч.
· 8. Штучний голодомор в Україні – 10 мільйонів
· 9. Втрати інтелігенції Західної України – 40 тисяч
Всього більше 12 невинних жертв...
Ведучий: Письменники, вчені, художники переслідувались за вільнодумство й любов до рідної землі та її мови.
О мово, через „і” та через „ї”,
Чи пак, через одну та дві сльозини
Іти на Соловки та Сингаї
За гріх судилось не одному сину.
Ведучий: Ваші могили знані і незнані, -
Волі народної дзвін,
Вічна вам пам’ять,
Вічна вам слава
І наш доземний уклін.
Ведучий: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, „як проміння ясне” а могутнє, „ як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Читець:
Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожна з них , лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваш і-
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
Ведучий: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери „ Б „. „Біля білої берези блукав білий бородань. Борода , брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла.
Ведучий: „ Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я , братовбивства...Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого.
Ведучий: Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний, багряний буре віст! Боже, буде багата будиччина Батьківщини? Буде!”.
Ведучий: А скільки в нашій мові пестливих , ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові „хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: - ручка, ручечка, рука, рученька, рученя , рученятко. А які слова можна добрати до слова” мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко , матінко.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,
І така розкішна і гнучка , як мрія...
Є в ній хурделиця, віхола,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата
Та звучало сміхом на полях плаката,
І за все це , мово, дякуєм тобі.
Ведучий: А який тонкий та дотепний український гумор! Ось хоча б взяти гуморески Павла Глазового.
Ведучий: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.
Ведучий: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Перше слов’янське письмо з’явилось в IХ столітті нашого літочислення , а перший алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році.
Ведучий: Вони прибули з Болгарії на прохання слов’янських князів – Ростислава І Святополка. Брати мали бути перекладачами , поширювати грамоту, взагалі займатися просвітницькою діяльністю. З друкованих джерел дізнаємося , що Кирило був освіченню людиною, добре знав грецьку, слов’янську, латинську, арабську та єврейську мови, а згодом вивчив і давньоруську. Працював бібліотекарем , викладав філософію. Таким же освіченим був і Мефодій.
Ведучий: Перша половина ХХ століття поставила перед українським народом такі випробування і такі муки, що їх не знало інше слово. Любити Україну і її мову вважалося за смертельний гріх. Нові тотальні репресії – звинувачення цілих народів у пособництві гітлерівському фашизмові тільки за те, що вони опинилися під фашистською окупацією, а українців західних земель – у „ кривавій” бандерівщині. Поголовне насильницьке переселення з українських корінних земель лемків і звинувачення найталановитіших письменників у „ проклятому українському буржуазному націоналізмові”, заганяє українську мову в прокрустове ложе вже випробуваного довоєння.
Слово ж наше рідне!
Ти німоті не далося,
Озернилось, як колосся,
Стало бойове і гідне -
Слово наше рідне.
Ти в тяжкі хвилини
У підпіллі жить звикало,
Проти фрица закликало,
Промовляло до людини
І в тяжкі хвилини.
Ведучий: ХХ проти культівський з’їзд партії відкрив очі на протизаконні безпідставні репресії. Він реабілітував мільйони людей, діячів науки і культури, літературні твори. Рідна мово! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася наша Україна. Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце.
Читець:
Як гул століть , як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова.
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Читець:
Все в тобі з’єдналося, злилося,
Як і помістилося в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій,
Ти даєш поету дужі крила,
Щоб підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости, не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.
