План-конспект уроку №1 української літератури у 5 класі

Тема. Слово в житті людини. Краса світу й людської душі і художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

Мета:

·        закріпити вивчене раніше про усну народну творчість; дати учням поняття про значення термінів «образне слово», «фольклор»; донести до свідомості учнів роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу; ознайомити їх із різними видами мистецтва;

·        розвивати логічне мислення учнів, удосконалювати культуру мовлення;

·        навчити дітей любити книгу, прищепити їм навички «культурного читання».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, українські народні казки, ілюстрації до казок, плакати з прислів’ями про книгу.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство кожного народу. Без книг не можна стати освіченою, культурною людиною.

III. Виклад нового матеріалу

Розповідь учителя

Серед величезної кількості різноманітних книжок значне місце посідають твори художньої літератури.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літературі виступає людина.

Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задуматися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що полюбилися.

Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в образах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве змальовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета, явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Художній образ — персонаж, людина.

Художні образи — це словесне відтворення різних подій, предметів, уявлюваних письменником.

Буваючи в полі влітку, ви, мабуть, бачили жайворонка, чули його спів. Жайворонок — пташка.

Коли ж Малишко пише: «Сивий жайворонок клепче срібні дзвони в небесах»,— то це вже художній образ. У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів.

Усі види мистецтва відображають життя в художніх образах по-різному. Види мистецтва є такі:

·        Декоративно-прикладне (оздоблення предметів).

·        Архітектура.

·        Живопис.

·        Графіка.

·        Скульптура.

·        Музика (звуками). Хореографія (мистецтво танцю).

·        Театр і кіно (використовують елементи всіх видів).

·        Художня література (за допомогою слова).

Лише художня література є одним із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови. Літературні образи створюються за допомогою мови.

Образ — це просто копія чи фотографія якогось життєвого факту чи людини. Письменник немовби заново створює життя і показує його в рухові.

До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п'єси, вірші тощо), в яких описується природа, розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність: людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе. У всіх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи.

Читаючи художню літературу, ми глибше пізнаємо світ та людське життя/

У літературній творчості важливе значення має слово, через яке письменник відображає всю різноманітність людського життя. Слова, вжиті не в прямому, а в переносному значенні, дають змогу стисло і влучно характеризувати якусь важливу рису людини, явище, предмет. подію, чітко виявляти своє ставлення до них. При цьому слово, ознаки якого переносяться на інше слово, втрачає своє самостійне значення, цікавить нас лише своєю вторинною ознакою, ніби підпорядковується тому слову, на яке переноситься ця ознака. Вживання епітетів, порівнянь, гіперболи, метафор, алегорії збагачує нашу мову. Без них мова була б значно біднішою.

На відміну від літератури, усна творчість — це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Здебільшого бувало так: якусь пісню якісно складав один талановитий народний співець, згодом ім'я співця забувалося, а його пісня, сподобавшись багатьом людям, передавалася з уст в уста, з покоління в покоління. Під час усної передачі ця пісня не могла лишитися такою, якою була спочатку. Нові співці вносили в неї щось від себе, удосконаливши її. Таким чином творцем пісні ставав великий колектив людей.

Так складалися не тільки пісні, а й фольклорні твори. Тому фольклор — творчість колективна.

Усна народна творчість виникла і розвинулась у зв'язку з працею людей, вона нерозривно пов'язана з життям, думками і прагненням трудового народу.

Фольклорно твори з'явилися задовго до того, як було знайдено письмо. Століттями вони поширювалися усно. Пізніше їх почали записувати письменники, вчені або інші грамотні люди. Деякі народні твори, зокрема прислів'я і пісні, дослідники знаходять у дуже давніх рукописних книжках. До наших днів дійшли також окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.

Письменники завжди збирали і записували народні казки, прислів'я, пісні, дотепні вислови, завдяки чому вони виникали постійно і повсюдно. Створюються вони й тепер. Є вже багато збірок, в яких уміщені казки, прислів'я, загадки.

Такі книжки користуються великою популярністю в народі.

Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літератури, була і є навичерпним джерелом творчого натхнення для письменників усіх часов і народів.

Так, саме на грунті народної пісні й думки виріс поетичний геній Т. Шевченка. їхній вплив відчувається у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, А. Малишка та взагалі багатьох відомих письменників минулого і сучасного.

Народна творчість — безцінне надбання, народний скарб, в якому зосереджена мудрість віків.

IV. Бесіда за запитаннями

1. У яких казках дійовими особами є: Маруся, батько, пан? (Розглядаємо ілюстрації.)

• Кіт, Пес («Кіт та Пес»)

• Лисичка, Журавель («Лисичка та Журавель»)

• Лебідь, Рак, Щука («Лебідь, щука і рак»)

2. Хто автор цих казок? (Народ)

Учитель. У казці «Мудра дівчина» показано, як народ прославляє мудрість, кмітливість і розум селянської дівчини. Ми із симпатією і любов'ю ставимось до неї, а до пана — з ненавистю, огидою.

3. Хто з вас читав раніше казку «Фарбований лис»? Хто автор цієї казки? (Франко) (Розглядаються ілюстрацій.)

4. А хто автор казки «Котигорошко»? (А. І. Шиян)

Учитель. Найближчим часом ми з вами будемо знайомитись із казками. Вони вам допоможуть пізнати добро і зло.

З далеких часів минулого дійшли до нас і перші рукописні книги-літописи. Це найвдаліший вид літописної прози, що становить собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події. Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками чи учасниками яких вони були самі або про які дознались з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Початок літописання припадає приблизно на Хет. Відомий найдавніший літопис — «Повість минулих літ». Його первісний оригінал, як вважають учені, створений словесником київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші списки, переписані та відредаговані — відомий Лаврентіївський список (1377) та Іпатіївський список.

Скарби усної народної творчості, видатні твори художньої літератури посідають важливе місце у формуванні нової всебічно розвиненої людини з передовим світоглядом. Діти! Книга, яка потрапить до ваших рук, збагатить вас знаннями про людей і про все навколишнє життя, розвиватиме у вас інтерес до життєвих явищ, прищеплюватиме вам гарні моральні почуття, стане засобом виховання.

Перед книжкою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало її святинею.

Я впевнена, що жоден із вас не забуде тієї миті, коли вперше зостався наодинці з книжкою, навчався з нею розмовляти, відкривати кожну її сторінку, як широкі двері, в дивовижні й неозорі світи.

А хіба є серед нас такі, які б не були б вдячними й зобов'язаними книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, хто є.

Учитель. Діти! Візьміть у руки підручник. Притуліть його до себе. Ви відчуваєте, як із нього випромінюється тепло?

Це до вас промовляють герої літературних творів. Хочеться, щоб ви, діти, переймалися гордістю за рідну мову, і щоб для кожного з вас була святом душі та мить, коли на ваших вустах затріпоче образне слово.

V. Робота з підручником

1. Діти читають вступну статтю з підручника вголос.

2. Діти записують в зошити визначення:

 Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюваних письменником.

 Література — це вид мистецтва, що в художній формі відображає життя народу.

VI. Бесіда за запитаннями

1. Що таке фольклор?

2. Які види мистецтва вивчають у школі?

3. Які ви знаєте види усної народної творчості?

4. Як створюються народні пісні?

5. Які твори належать до художньої літератури?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Вивчити правила, записані в зошиті, напам'ять. Переказувати прочитане.

                                                План-конспект уроку №2 української літератури

Тема. Первісні уявлення про всесвіт і людину. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?» Теорія літератури: фольклор, міф, легенда

Мета: визначити місце міфології в доробку художньої літератури; вивчити поняття фольклору, легенди, міфу; ознайомитися з міфами та уявленнями первісних людей; виховувати інтерес до міфологічного минулого українців; розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

...Знати дохристиянські вірування 

Неодмінно треба, бо без них нема 

Можливості зрозуміти... 

Історію культури і історію літератури. 

Заснованих на духові народу.

Митрополит Іларіон

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Що таке образне слово?

- Які прислів'я та приказки про мову ви знаєте?

3. Актуалізація опорних знань

- Що таке «міф» і чого він може нас навчити?

- Яких міфічних героїв ви знаєте? Наведіть приклади міфів, які вам знайомі?

-  Яким первісні люди бачили світ? Які вірування вони мали?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Чи вірите ви у славнозвісних героїв, які в далекі часи відчайдушно захищали слабких, боронили свої країни, подорожували в пошуках незбагненних скарбів? А в те, що сонце колись було Богом, дерева вміли розмовляти, а тварини були подібні до людей? Якщо так, то тема нашого уроку саме для вас, тому що ми поринаємо у світ міфів та легенд, за часів стародавніх богів, воїнів та королів, коли простий народ шукав захисників, і з'являлись герої, про яких складали славетні оповідання.

Міфи нерідко пояснюють появу різних природних і культурних явищ, оповідають про походження космосу і людини, розповідають про зорі і планети, про чудесних істот, про фантастичну спорідненість між племенем і тотемом, оспівують подвиги героїв, попереджають про кінець світу і катастрофи. їх складали в ті часи, коли звірі були рівними богам, боги — людям, а люди — звірям. Тоді людина ще не відокремлювала себе від природи, тому в міфах відображено різноманітні стихії, притаманні як природі та космосу, так і людині. У них зображено життя богів, одержимих людськими пристрастями, що мають такі ж самі вади і чесноти. Міфологія того періоду також містила в собі всю культуру первісної людини, а пізніше з неї виділилися релігія, наука та мистецтво.

Сьогодні ми з вами познайомимося з першими уявленнями людини про всесвіт та міфологічними оповіданнями, з яких ви зможете дізнатися багато цікавинок.

2. Первісні уявлення про всесвіт і людину

Первісними віруваннями людей були тотемізм, фетишизм та магія.

Тотемізм — це культ священних предків. Кожне плем'я мало своїх пращурів, які частіше за усе ототожнювалися з тваринами. Але тотем — це не просто тварина, а божественна тварина, від якої, за віруваннями, пішли як тварини, так і люди.

Фетишизм — це обожнення предмета, який пов'язується з долею всього племені. Наприклад, деякі індійці визнавали себе дітьми Сонця, і вважали, що саме від його прихильності залежать їхні життя та добробут.

Магія — це спосіб впливу на предмет через використання містичних сил. Магія не могла змінювати якість предметів і явищ, але магічні слова і обряди мали вплив на людей, уселяючи віру в краще, «програмуючи» на успіх у задуманій справі. За допомогою магії закликали літо, проганяли зиму, ворожили врожаї тощо. Але магія була не тільки добра (біла), але й нечиста (чорна). Слов'яни вірили в могутність чарівників — осіб, наділених надприродними властивостями, здатністю впливати на явища зовнішнього світу, на долю інших людей; нерідко вважалося, що вони мали справу з нечистою силою і чинили шкоду. Чарівник (чаклун) міг насилати хворобу, обертати людей у вовкулак, шкодити врожаю.

Первісні вірування формували уявлення людей про самих себе, про природу й навколишній світ, які становили тогочасну міфологію.

Міфологія — це зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями. Це своєрідне світосприйняття, що ґрунтується на спорідненості людини й природи. Міфологію становили міфи (грец. туіНоз — «переказ») — фантастичні символічні уявлення людей про світ, а також оповідання про богів і надприродних героїв. Міфологія насамперед містила елементи людської свідомості, релігії та філософії, розвивала фантазію, формувала мислення та вірування.

Найбільш поширеним типом міфів є такі, що пояснюють причини й обставини виникнення різноманітних природних явищ або об'єктів. Це оповідання про походження тварин і рослин, про зірки й планети, землю і моря. Інші міфи оповідають про створення космосу та його структуру, походження першої людини, племені чи роду. В основі тотемічних міфів лежать уявлення про зв'язок між племенем та твариною, рослиною або об'єктами неживої природи. Календарні міфи ілюструють зміну сезонів року як процес умирання та відродження природи.

3. Міфи и легенди українців

Вірування давніх народів були тісно пов'язані з їхнім повсякденним життям та навколишнім світом. Первісні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі за допомогою наявних на той час понять про стосунки між людьми. Так сили природи набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли в казки. Так з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок, вовкулаків тощо.

Слов'янські народи дотримували язичницьких вірувань, тобто для них не було нічого надприродного. Божественне для них завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них.

Сенс стародавньої віри — збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду.

На Русі язичництво було поширене до введення християнства. Слов'яни вірили в багатьох богів, а першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Найвідомішими богами були: Перун (бог грому та блискавки). Хоре та Дажбог (боги сонця), Мокош (богиня прядіння), Велес (Волос) (покровитель худоби), Сварог (бог-коваль), Сварожич (бог-вогонь), Ярило (бог родючості) та інші.

988 року князь Володимир хрестив Русь, зробивши язичництво поза законом. Але попри намагання знищити будь-які прояви старої віри серед населення Русі, деякі язичницькі культи та обряди ще довго зберігалися та відправлялися потай, а деякі трансформувалися у християнські обряди та збереглися дотепер (наприклад, коломийки, колядки, щедрівки, свято Івана Купала, Масляна).

4. «Про зоряний Віз»

4.1. Пояснення назви.

«Великий Віз» або «Велика Ведмедиця» — це сузір'я північної небесної півкулі, складається з семи великих зір та багатьох малих. Сім великих зір утворюють на небосхилі форму возу, за що й дістали таку назву. На території України спостерігається протягом цілого року.

4.2. Тема: демонстрування небайдужості, відповідальності, добросердечності та піклування про інших через образ головної героїні.

4.3. Ідея: захоплення чудовим прикладом поведінки чуйної та турботливої дівчини, яка робить усе можливе, щоб врятувати тих, хто цього потребує.

4.4. Виразне читання міфу.

4.5. Аналіз легенди «Про зоряний Віз» у формі бесіди за питаннями:

- Яка негода трапилась на початку легенди? До чого вона призвела?

- Які почуття викликають у вас дії дівчини? Що б ви зробили

на її місці? т Що, згідно з легендою, символізує зоряний Віз? т Чи побачили ви надприродні явища в цій історії? т Чого, на вашу думку, навчає цей міф?

5. «Чому пес живе коло людини?»

5.1. Додатковий матеріал про містичні уявлення про собаку. Собака — священна тварина в давніх українців та найпопулярніший персонаж давньоукраїнської міфології. Міф про собак — один із найдавніших. У ньому розповідається про печеру на кам'янистому березі річки, де мешкало плем'я мисливців на мамутів. Одного разу, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамонтом, в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, почали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан на дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище. Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом бога вогню Симаргла — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій.

В українському фольклорі збереглося чимало прислів'їв та приказок про собаку:

1. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. 2. Вдача собача, натура вовча. 3. Вивченого пса нічим не підкупиш. 4. Звик собака за возом бігти — побіжить і за саньми. 5. І собака чує, хто його годує. 6. Кожний пес перед своїм порогом сміливий. 7. Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам. 8. Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.

Собака вважався найкращим другом людини, але великих собак нерідко плутали з вовками або навіть з вовкулаками.

5.2. Додатковий матеріал про українську міфологію (легенди про вовкулаків).

В українській міфології вовкулака — це людина-перевертень, що має надприродну здатність перевтілюватися у вовка. Це напів-фантастична істота, людина у вовчому вигляді. Якщо вагітна жінка зустрічала вовка або їла м'ясо тварини, яку роздер вовк, то у неї повинен був народитися вовкулака. Вважалося, що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими. Вроджені — це ті вовкулаки, які народилися під певною планетою. Вони все життя проводили в сім'ї як звичайні люди, а вночі, перетворившись на вовків, винищували худобу. Перетворені (обернені) вовкулаки — істоти, що зазнають більших страждань, ніж вроджені. Вони стають такими через чари відьом: коли чоловік зв'яжеться з нечистою силою, відьма виводить його на гору, застромлює в землю ніж і каже йому перекинутися через нього тричі: тоді чоловік обростає волоссям і стає вовкулакою, бігає лісами, але зберігає людський внутрішній світ. Якщо зачарований вовкулака пробуде з вовками три роки, а потім хтось поверне йому людський вигляд, тоді вже ніхто не зможе знову зробити його вовкулакою. Відчарувати вовкулаку можна було також перевівши його через хомут, або сказавши йому, щоб він перекинувся тричі через голову, і якщо він послухається, то стане знову людиною. Вовкулака в людському образі понурий на вигляд, має великі брови, зрослі на переніссі, та червоні очі, за якими його й можна ніби пізнати. Образ вовкулаки символізував безсилля людини перед темними надприродними силами, тугу за справжнім людським життям.

5.3. Тема: пошуки найкращого місця для життя собаки та істоти, яка може її захистити.

5.4. Ідея: демонстрування переваг людини серед інших представників світу живої природи.

5.5. Виразне читання та переказ міфу.

5.6. Обговорення змісту прочитаного твору за питаннями:

Що змусило собаку податися на пошуки?

- Чому він не залишався з тваринами, яких зустрічав? - Хто став для собаки другом та захисником? - Як ви ставитесь до домашніх тварин? Чи маєте ви собаку? - Обґрунтуйте, чому людина — цар природи.

6. Теорія літератури

Фольклор— традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань наших пращурів. Традиційно виділяють чотири фольклорні роди: народний епос — розповідні фольклорні твори (загадки, прислів'я та приказки, анекдоти, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі, народні казки); народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв (трудові пісні, календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки. щедрівки; родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння; соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські (солдатські), бурлацькі (наймитські), стрілецькі пісні; народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля); народний ліро-епос — фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики (балади, думи);

Легенда (лат.— «те, що слід прочитати») — це жанр літератури і фольклору, усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів. На відміну від казок, вони починаються інакше та закінчуються теж по-іншому, лише іноді вони мають щось спільне з казками: початкові фрази — «було це давно», «колись давно-давно» та фантастичний зміст, який є дивом, створеним людьми. Характерні ознаки легенди — вони починаються з викладу змісту історії і закінчуються висновком, повчальним підсумком. їхні сюжети переважно оповідають про якусь одну подію у вільній формі. Теми, сюжети і персонажі легенд досить різноманітні.

Міф ( «казка», «переказ») — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, вони узагальнюються в міфологію того чи іншого суспільства, яка лежить в основі характерного для нього світогляду. Різновиди міфів: космогонічні — про створення Всесвіту; теологічні — про походження богів; солярні й астральні — про сонце, зорі та сузір'я; етимологічні — міфи, що пояснюють походження явищ або предметів; есхатологічні — про загибель Всесвіту; землеробські міфи — про циклічність у природі; героїчні міфи — про героїв, воїнів та засновників племен.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Завдяки міфам та легендам, які збереглися до наших часів, ми маємо змогу уявити, як жили наші пращури, у що вірили та кого жахались. Ці знання ми маємо зберігати та передавати наступним поколінням, тому що все це — частина дивовижної історії нашого народу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати міфи та легенди, аналізовані протягом уроку, вміти їх переказувати та відповідати на питання.

План-конспект уроку української літератури

Тема. Народна казка «Мудра дівчина». Народні уявлення про добро і зло.
Мета: продовжити роботу з українськими народними казками; опрацювати зміст казки «Мудра дівчина»»; вміти знаходити спільне у казках; формувати уміння характеризувати героїв казки, навички читання за ролями, розвивати логічне мислення; збагачувати лексику учнів; виховувати повагу до батьків.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. 
Обладнання: гребінка, рундук, ґринджоли. 

                                                                        ХІД УРОКУ 
І Мотиваційний етап 
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку Обмін добрими побажаннями. 
2. Актуалізація досвіду та опорних знань 

— Що, на вашу думку, означає слово «мудрість»? (Уміння розумно за стосовувати за будь-якої ситуації набуті знання та життєвий досвід по передніх поколінь) 
II. Повідомлення теми та мети уроку 
III. Опрацювання навчального матеріалу 
1. Виразне читання казки.
2. Аналіз казки «мудра дівчина»

1.      Словникова робота.

— Чи зустрічалися ви під час читання казки з незрозумілими слова ми та поняттями? З якими?

Тлумачення: «сто ліктів», «днище», «гребінка», «ґринджоли», «рундук». (Учитель демонструє принесені з кабінету народознавства речі, які можна показати — гребінку, ґринджоли, горщичок.

2.  Аналіз змісту казки. 

Що стало причиною суперечки між братами? (Несправедливе ставлення старшого брата до молодшого)

Як вони вирішили розв’язати складне питання? (Пішли судитися до пана)

Які загадки запропонував пан братам?

Зачитайте з тексту. («Що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?»)

Хто допоміг молодшому братові? (Дочка Маруся)

Чим закінчується казка?

(Пан побачив, що дівчина розумніша за нього і відпустив її)

3. Вибіркове читання казки в особах з використанням засобів виразного читання для передачі поведінки та вдачі своїх героїв:

епізод розмови батька з дочкою;

епізод, коли брати прийшли з відгадками до пана.

4.  Характеристика дійових осіб.

Якими ви уявляєте зовнішність героїв казки? За якими деталями? (Зовнішність передається через мову та вчинки героїв казки: в уяві постають типові образи селян, пана, української дівчини)

Якими рисами характеру наділений пан? Як про це сказано у тексті?

(Лінивий — «панові не схотілося роздумувати, хто з них правий, а хто — ні»; гоноровитий, бо сердився, коли Маруся відгадувала його загадки)

Чи є синонімами слова «розумний» та «мудрий»? А яка між ними різниця?(Розумна людина — це та, яка здатна мислити, відображати та пізнавати реальність; мудра — яка вміє застосовувати набуті знання свої та попередніх поколінь у житті)

Народна мудрість говорить: мудрий ніколи не потрапить у таку ситуацію, з якої розумний вийде з честю.

Чи можна сказати, що пан нерозумний? (Ні, цьому свідчення і його загадки, і реакція на відгадку багатого брата. Отже, він розумний, але не мудрий, бо потрапив у таку ситуацію, з якої намагався вийти з честю, але йому завадила амбітність)

5. Колективне створення таблиці на дошці та у зошитах.

6. Словникова робота.

Пояснити значення слів-синонімів «амбітний», «гоноровитий», «чванливий» Кому з героїв казки можна дати таку характеристику? (Панові, цьому підтвердження — його вчинки) 

         7. Запитання для бесіди

Чому в казці батько звертається по допомогу не до поважних та досвідчених людей, а до юних доньок?

(Цим підкреслюється любов і довіра до розумного слова дітей, любов і повага одне до одного у родині, а ще казка спонукає дітей учитися, набиратися розуму, щоб і вони могли давати такі мудрі поради)

Які стосунки панують у сім’ї? (Стосунки теплоти, товариськості, взаємної поваги та підтримки)

А яка, на вашу думку, відповідь на загадку «Що в світі найпрудкіше — точніша: думка чи вітер»?

(Мабуть, думка — відповідь із української народної казки, бо все ж таки вітер не настільки швидкий)

До яких казок можна віднести вивчену казку? За якими ознаками?

(До соціально-побутових, бо героями виступають бідний селянин, його брат, мудра дівчина, пан) 

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап
Метод «Мікрофон»

1. Як ми змогли зрозуміти, що Маруся — мудра дівчина?

2. Якою треба бути людиною, щоб вміти відгадувати загадки? Що нам допомагає стати такими?

4. Які риси, притаманні мудрій дівчині з казки, ви хотіли б мати?

5. Що традиційно перемагає у казках? (Добро, справедливість, правда) 

V. Домашнє завдання

 Група 1: інсценізувати розмову пана з братами.

Група 2: інсценізувати розмову батька з дочкою.

Група 3: згадати, чи зверталися ваші батьки до вас за порадою. Які мудрі поради ви давали своїм батькам?

Для всіх: прочитати казку «Ох». 

План-конспект уроку української літератури    

Тема.  Добро і зло в казці «Ох».

Мета: проаналізувати казку «Ох», охарактеризувати її героїв, визначити, хто з них втілює добро, а хто – зло; виховувати шанобливе ставлення до народної творчості, повагу до дорослих, почуття справедливості; формувати кругозір, навички виразного читання та вміння висловлювати власну думку.

                                                                                                                      Живи, добро звершай!

                                                                                                                                Та нагород за це не вимагай!

                                                                                                                         Хай оживає істина стара:

                                                                                                 Людина починається з добра.

Л.Забашта

                                                                                  Хід уроку

І. Організація учнів до уроку                                       

ІІ. Актуалізація опорних знань

-         Що таке казка? (Казка – усне народне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні)

-         На які групи поділяються казки за змістом? (Про звірів, побутові, фантастичні)

-         Яку будову мають казки? (початок (зачин), основна частина, кінцівка)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння матеріалу

1.    За допомогою клоуз – тесту перевіримо, чи уважні ви читачі.

А) Жив собі убогий чоловік із жінкою, а в них був…(одним – один син)

Б)Сидить син на печі та пересипається …(пшонцем)

В) Тільки це сказав, аж з того пенька – де не взявся – вилазить…(маленький дідок)

Г) Як вийде рік, то прийдеш за ним, коли пізнаєш – бери, а не впізнаєш…(ще рік служить в мене буде)

Д) Приходить Ох – аж він спить. Він його взяв, звелів наносити дров, поклав на дрова зв’язаного наймита і …(підпалив дрова)

Е)Ідуть та ідуть, аж там на узліссі собаки ганяють…(лисицю)

Є) Чоловік пішов, узявши гроші, додому, а циган – на коня та й поїхав, а то не циган, то…(Ох перекинувся циганом)

Ж) А з тієї пшонини перекинувся дуже гарний…(парубок)

 2.  Проблемне питання нашого уроку .

Чого вчить нас народна казка «Ох»?

3.    Аналіз  казки «Ох» у формі бесіди за питаннями.

- Який зачин казки?

- Хто є головними героями казки?

- Чому батьки скаржилися на сина?

- Що робив син на кожній новій роботі?

- За яких обставин герої познайомилися з Охом?

- Зачитайте опис Оха, його оселі та жінки.

- Яку умову запропонував Ох батькові, чи погодився він на це?

- Який ритуал проводив Ох, щоб зробити з ледачого парубка моторного козака?

- Хто навчив батька, як визволити сина від Оха? Чи вдалося це батьку?

- Як син запропонував батьку заробляти гроші? У яких тварин він перекидався?

- Зачитати в особах уривок від слів  «  Ідуть та ідуть, аж там… (стор.45)

(Панич, Батько,Автор, Син)

- Чи продав  сокола батько без шапочки?

- Що зробив Ох, щоб повернути собі наймита?

- Як хлопцю вдалося здобути волю?

- Чи можна стверджувати, що в цій казці добро перемогло зло?

-  Як ви думаєте, яка ж основна проблема висвітлена у цій казці? (проблема добра і зла, працьовитості і кмітливості, хитрості та підступності)

4.  Як розумієте народні прислів’я про добро і зло?

*Не роби зла на землі – будеш жити у добрі.

*Хто людям добра бажає, той і собі має.

*Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

5. Робота з епіграфом.

А тепер зверніть увагу на епіграф, який записаний на дошці. Як ви його розумієте?

6. Робота в парах

(У зошитах скласти інформаційне гроно до сина (І-В) та Оха (ІІ-В)

Син

ледащо, недотепа, вражий син, гарний козак, моторний парубок

Ох

зморщений, маленький дідок, борода зелена аж по коліна, лісовий цар.

7. Мікрофон «Чи треба допомагати стареньким батькам?»

8. Малюнок до казки

V. Підсумок уроку

Спробуємо дати відповідь на проблемне питання нашого уроку.

( Казка «Ох» вчить нас того, що праця навіть із самого ледащого парубка може зробити  гарного моторного хлопця. Лише ті, хто живе по правді і використовує свої знання та досвід заради добрих справ, отримують гідну винагороду.)

-         Як ви думаєте, чи досягли ми на уроці поставленої мети?

-         Що для себе взяли з цього уроку?

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

Підібрати прислів’я та приказки про  працю,добро і зло.

Прочитати казку «Летючий корабель»

-         Урок закінчу словами Миколи Сингаївського

Хто про інших добре дбає,

Той ніколи не вмирає.

Намагайтесь так рости,

Щоб добро у світ нести!

План-конспект уроку української літератури

Тема.         «Летючий корабель». Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного,       красивого і потворного в казках.

Мета:

навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст казки «Летючий кора­бель», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати персонажів та визна­чити її повчальний зміст.

виховна: виховувати такі якості, як співчуття, бажання допомагати іншим.

розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання, мовлення, пам'ять, формувати кругозір.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хід уроку

І.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.   Забезпечення емоційної готовності до уроку

2.   Перевірка домашнього завдання

-  Яке місце посідає праця в житті людини? Обґрунтуйте свою думку.

-  Що б робили люди, якщо їм не потрібно було б працювати?

-  Чи змінює праця людей на краще? Обґрунтуйте свою думку.

3.   Актуалізація опорних знань

-  Що для вас означає дружба? Чи маєте ви справжніх друзів?

-  Хто приходить вам на допомогу, коли ви цього потребуєте?

- Чи допомагали вам коли-небудь незнайомі люди? Як ви їм від­дячили?

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Вступне слово вчителя

— Хто такі друзі? Ми часто називаємо друзями тих, хто насправ­ді є лише приятелями, з якими ми робимо щось разом або маємо спільні інтереси. Тобто це ті, з ким ми спілкуємось у школі, гуляємо на вулиці, зустрічаємось у вільний час.

Справжня дружба — це щось ширше та глибше, тому що друг — це не той хлопець або дівчинка, який одразу залишить тебе, якщо ти при­пиниш із ним грати, а той, хто цікавиться твоїми інтересами, думками та захопленнями, сприймає тебе таким, який ти є, навіть якщо ти зміню­єш свої уподобання, наприклад, у музиці або одязі, які були у вас до цьо­го спільними. Справжній друг зупинить тебе, якщо ти щось робиш по­гане, і ніколи не буде пліткувати за спиною, завжди підтримає у скрут­ному становищі і допоможе знайти гідне рішення наявної проблеми.

Друг ніколи ні в чому не відмовить. Якщо тобі потрібна допо­мога — він завжди стане в пригоді та зробить усе, що від нього залежить, щоб допомогти. На справжніх друзів не впливає вік, від­стань або різниця в матеріальному становищі. Друг один раз — друг назавжди. Навіть якщо ви давно не спілкуєтеся, або роз’їхались по різних містах, друг завжди буде радіти зустрічі з вами та ціка­витись вашими справами.

Дуже важко відповідати всім цим критеріям, саме тому в кож­ної людини за все життя є лише один чи два справжніх друга, а всі інші — це приятелі, знайомі, сусіди чи колеги.

Сьогодні на уроці ми розглянемо казку, яка покаже, як важливо мати вірних друзів, відповідати добром на добро та завжди допома­гати тим, хто цього потребує.

2. Читання казки «Летючий корабель»

2.1. Тема: зображення дружби та взаємодопомоги як ключових по­нять у взаєминах між людьми та досягнення успіху однієї людини за допомогою колективних зусиль.

2.2. Ідея: уславлення доброти, дружби, взаємодопомоги, покаран­ня зверхності та пихатості.

2.3. Герої казки: дурень, дід, цар, лакей, Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко, царівна.

2.4. Виразне читання казки за ролями (уривки).

2.5. Аналіз казки «Летючий корабель» у формі бесіди за питан­нями.

·         Охарактеризуйте життя головного героя. Які стосунки він мав із родичами?

·         Чому всі брати вирішили піти до царя?

·       Хто допоміг дурневі не померти від голоду в лісі? Що він зро­бив для цього?

·       Кого зустрів дурень, подорожуючи на летючому кораблі?

·        Як здібності нових друзів допомогли дурневі виконати всі цар­ські завдання?

·      Чим завершилась ця неймовірна подорож?

     3. Тренінг «Знайди пару»

Об’єднайте випробування з тим, хто його виконав:

     Ключ: 1 в, 2 д, 3 г, 4є, 5 е, 6 а, 7 б.

4. Рубрика «Телеграма з казки»

Вгадайте, хто з персонажів казки міг дати таку телеграму:

1. «Шукаю роботящого зятя, який вміє будувати швидкий транс­портний засіб». (Цар) 2. «Влучу білці в око зі ста кілометрів». (Стрі­лець) 3. «Проконсультую з питань будівництва». (Дід) 4. «Чекаю запрошення на званий обід, дуже зголоднів». (Об’їдайло) 5. «Можу влаштувати зиму посеред літа за символічну плату». (Морозко) 6.   «Готовий бути посередником між начальством та підлеглими». (Лакей) 7. «Дуже мучить спрага, озерця не пропонувати», (Обпивайло) 8. «Позичу на невизначений час повітряний транспортний засіб з метою подорожі». (Дурень)

9. «Доправлю вчасно будь-які повідом­лення або пакунки». (Скороход)

    5. Гра в групах «Мала подорожі»

Учні малюють маршрут, яким подорожував дурень від рідної домівки до царських палатів, зазначаючи місця, де він зустрічав нових знайомих. Кожна зупинка має мати свою назву. Перемагає та команда, чиї назви виявляться найцікавішими.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

     1. Тестове опитування

1.  Про що йшла мова в царському указі?

А Що цар хоче отримати в подарунок летючий корабель;

Б що цар подарує орден тому, хто змайструє летючий корабель;

В що цар кине до в’язниці того, хто змайструє летючий кора­бель;

Г що цар віддасть дочку за того, хто змайструє летючий кора­бель.

 2. Що дали батьки синам у дорогу?

А Нічого не дали, бо самим нічого було їсти;

Б розумним — багато їжі зібрали, а дурню — чорний хліб та воду;

В дали кожному сину по паляниці;

Г дали кожному по три карбованці.

3.  Як дід, якого зустрів дурень, допоміг йому?

А Подарував дурневі летючий корабель;

Б познайомив його з царською дочкою;

В навчив, що треба зробити, щоб отримати летючий кора­бель;

Г порадив вертатися додому.

4.  Як дурень отримав летючий корабель?

А Увійшов у ліс, підійшов до дерева, цюкнув сокирою, упав ниць та й заснув;

Б прийшов до лісу, знайшов чарівне дерево та збудував кора­бель;

В вкрав летючий корабель у подорожніх, яких зустрів у лісі;

Г відібрав корабель у своїх братів, які його збудували.

5. Що робив дурень протягом усієї подорожі до царського палацу?

А висипався, беріг сили для зустрічі з царем;

Б летів дуже швидко, без зупинок;

В збирав подорожніх;

Г думав, як пояснити царю, де він узяв летючий корабель.

6. Чим відрізнялись нові знайомі дурня від звичайних людей?

А Вони всі були ще дурнішими за дурня;

Б усі мали надзвичайні здібності;

В вони були звичайними мандрівниками;

Г вони були наймудрішими людьми в царстві.

7. Як відреагував цар на появу дурня з летючим кораблем?

А Одразу віддав йому дочку;

Б вигнав, тому що дурень був обідранцем;

В відібрав у дурня корабель;

Г почав випробовувати його.

8. Чим могло обернутись для дурня невиконання завдань?

А Йому відрубали б голову;

Б його відправили додому пішки;

В його б зганьбили на все королівство;

Г його б ув’язнили.

9. Хто допоміг дурневі виконати всі царські забаганки?

А Його старші брати;

Б царська дочка;

В нові друзі, яких він зустрів у подорожі;

Г ніхто не допомагав.

10. Скільки всього завдань царя виконав дурень?

А П’ять;

Б сім;

В три;

Г шість.

11. Яким було останнє випробування для дурня?

А Вкрасти царівну;

Б вполювати лося;

В побудувати ще один корабель;

Г дістати військо.

12. Як змінився дурень наприкінці казки?

А Став найрозумнішим;

Б став гарним та ошатно вбраним;

В залишився дурним обірванцем;

Г дістав від нових друзів чарівні здібності.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я був Скороходом» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже»?

3. Чи треба допомагати незнайомцям? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав летючий корабель» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Річ краще нова, а дружба — стара»?

3. Яке чарівне вміння ви б хотіли мати? Обґрунтуйте свій вибір.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я був Стрільцем» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Приятелів тьма, а вірного друга нема»?

3. Чи є у вас справжні друзі? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Як би я мав друзів з надприродни­ми здібностями» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Що хата має, тим і приймає».

3. Чи можна обирати нового члена родини шляхом випробувань? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав надприродні здібності» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «В лиху годину пізнаємо вірну лю­дину»?

3. Який персонаж казки вам запам’ятався найбільше? Обґрунтуйте свій вибір.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Летючий корабель» вчить нас того, що немає безвихідних ситуацій, а справжні друзі завжди прийдуть на допомо­гу. Якщо ти допомагаєш друзям — то й вони колись допоможуть тобі.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Поміркувати про місце дружби та взаємодопомоги в житті лю­дини. Пригадати вивчені казки, вміти аналізувати їхні фантастичні та комічні елементи.

                                                План-конспект уроку української літератури    

Тема. Розвиток творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення експериментувати).  Самостійне складання казок.

Мета: згадати, що таке казка, яка її будова, з’ясувати жанрові різновиди казок, розглянути будову й мову цього жанру на прикладі казки «Котигорошко», навчити дітей відтворювати в уяві художні картини твору, практично застососувати засвоєні засоби виразності, провести конкурс на краще оформлення складеного твору та на кращу самостійно створену казку, виховувати бажання допомагати іншим та прагнути до справедливості.

Обладнання: українські народні казки, лялькові іграшки, твори-казки, складені учнями.

Тип уроку: урок засвоєння та застосування нових знань та вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний момент

 Учитель

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Мабуть, ніякі твори не викликають у нашій душі стільки теплоти, як казки. Вони повертають усіх у безтурботне дитинство, сповнене сонячним світлом, посмішками батьків та найфантастичнішими мріями. Саме про казку ми будемо говорити сьогодні.

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

І. Вступне слово вчителя.

Чи знайдеться у світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала чарівною країною казок? Багато хто рушав до неї, дивовижної, таємничої, доброї, мудрої і справедливої, міцно тримаючись за руки бабусі чи мами. У цій дивовижній хатці нас завжди чекають герої казок: пан Коцький, Коза-Дереза, Колобок, Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка.

Зустріч із народними казками – завжди свято. Іван Франко у післяслові до збірки «Коли ще звірі говорили» писав: «Вони вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся опо-

відала байки, не забудете до смерті».

Казок у світі, як зір на небі, не злічити. Казки з давніх-давен були духовним надбанням в усіх народів земної кулі.

Назва «казка» походить від слова «казати» (розповідати).

Недаремно кажуть: «Казка – дитинство людства і його мудрість».

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Учитель. Але спочатку я відзначу відсутніх, а потім почнемо працювати над темою. Де журнал? (Учитель знаходить записку.)

                                                                                    ЗАПИСКА

Якщо ви хочете отримати журнал, то розкажіть мені усе, що хочу знати про казки.

                                                                                                                             Баба-Яга.

Учитель. Що будемо робити? Погоджуємось?

Учні. Так.

Перше запитання:

1. Що таке казка?

2. На які різновиди поділяються казки?

а) Які це про тварин?
        б) Які чарівні?
        в) Соціально побутові?

3. Яка будова казок?

4. Як потрібно читати казки?

                                   Лялькова вистава казки, складена учнями

Жив собі дід та баба. Було у них дві дочки: Марійка та Оленка. Перша любила трудитися з ранку до вечора, а друга — у дзеркало дивитися. Одного разу наказали їм дід з бабою:

Дід. - Підіть до лісу, назбирайте грибів! Баба. Назбираєте грибів, то зробимо пирогів! Пішли вони. Ідуть, аж бачать: пташечка літає над землею.

Марійка. - Що сталося?

Пташечка. - Моє пташенятко випало з гніздечка, а лисиця поблизу бігає, може з’їсти його!

Марійка (Оленці). - Допоможемо?

Оленка. - Та це ще на дерево лізти. Ні, не хочу! Допомогла Марійка пташці.

Пташка. - Дякую, я тобі ще в пригоді стану…

Пішли далі. - Зустрічають їжачка, який нікуди не може піти, бо ніжка застрягла у пастці.

Марійка. - Що сталося, їжаче?

Їжак. - Ніжка моя у пастку потрапила. Не можу звільнитися.

Марійка (Оленці). - Допоможемо?

Оленка. - Та це ще нагинатися. Ні! Не хочу!

Допомогла Марійка їжачкові.

Їжак. - Дякую, я тобі ще в пригоді стану…

Довго йшли вони чи ні, аж побачили зайчика, що тікає від лисички.

Зайчик. Допоможіть! Біжить за мною лисиця!

Марійка (Оленці). - Допоможемо?

Оленка. - Це щось придумувати потрібно. Ні! Не хочу! Сховала Марійка зайчика в корзинку. Прибігає лисичка.

Лисичка. - Тут зайчик не пробігав? Марійка. Ні!

Зайчик. - Дякую, я тобі ще в пригоді стану.

Та й побіг.

Ідуть собі далі сестрички. Побачили галявину, де багато грибів. Почали збирати.

Марійка швидко збирає, а Оленка роздивляється. Аж раптом з’являється ведмідь.

Ведмідь. - Хто тут мої гриби збирає? Зараз я вас з’їм. Злякалися дівчатка, але тут невідомо звідки прилетіла пташечка, якій допомогла Марійка, почала його клювати. А сестрички тим часом почали утікати. А тут прибігає сердитий собака, якого вигнав з дому господар, хотів покусати їх.

Собака. - Зараз я вас покусаю.

Але знову невідомо звідки з’явився зайчик, якого врятувала Марійка, собака кинувся за ним.

Сестрички, рятуючись від ведмедя та собаки, заблукали. Але допоміг дівчаткам знайти дорогу додому знайомий їжачок.

Марійка. - Дякую тобі, їжаче.

Ідуть до хатинки.

Оленка. - Дякую тобі, сестрице. Бачу, якщо ти комусь допоможеш, то і тебе не залишать у біді.

Учитель. Чи потрібно допомагати тим, хто цього потребує, тому, що тобі допоможуть? Чи це має бути тому, що комусь просто потрібна допомога? Усі ми повинні робити добро.

Конкурс на знання казок

Учні за малюнками або цитатами з казок відгадують назви творів.

Конкурс на найкраще оформлену казку

Баба-Яга допомагає визначити найкраще оформлену казку. А найвдалішу казку, складену дітьми, визначать усі присутні після прослуховування цих творів.

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання. Записати складену казку.

План-конспект уроку української літератури

Тема.   Літературні казки. І.Франко. Дитинство письменника.  І.Франко– казкар.  Збірка «Коли ще звірі говорили».

Мета:  ознайомити з дитинством І. Франка, його творчістю як казкаря; зі змістом казок збірки «Коли ще звірі говорили»; розвивати навички виділення головного, переказування казок, роботи з літературою; виховувати естетичний смак, прагнення до творчості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет. І. Франка в дитинстві й у дорослому віці, збірка казок «Коли ще звірі говорили», ілюстрації до казок.

Теорія літератури: літературна казка, біографія письменника, зв'язок літератури з фольклором.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент  

ІІ.  Повідомлення теми й мети уроку. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Вступне слово вчителя.

Уявіть прекрасний карпатський край. Гори, вкриті лісами, зелені галявини з барвистим різнотрав'ям, неглибокі, але стрім­кі гірські річечки. Між горами в'ється змійкою дорога, обабіч привітні села. Хати дерев'яні, з високими дахами, прикрашені майстерною різьбою. В одній із таких хатин села Нагуєвичі Львівської області у простій селянській сім'ї народився хлопчик Івась. Був він допитливий і вразливий, дуже любив природу свого краю: то бігав «по зелених цвітистих луках», упиваючись солодким запахом росистої конюшини та квітчаючись широколистими лопухами; то годинами сидів над підгірською річечкою «з глибокими, стрімкими та обривистими берегами, звивистим дном, з журчачими бродами...». Хлопчикові поталанило — у нього були добрі, чуйні батьки й родичі. Батько — відомий на всю округу досвідчений коваль. У його кузні любили збиратися селяни з навколишніх сіл. Там майже ніколи не стихала жвава, сповнена народним гумором бесіда, часто лунала голосна піс­ня, точилися розмови про всі події і новини сільського життя. Батько дуже любив сина, часто брав його до кузні, влаштовував на спеціально виготовлене для нього місце й пильнував, щоб іскри з-під молота не впали на хлопця. Івась уважно придивлявся й прислухався до всього, вивчав обличчя присутніх. Через сорок років він згадає про це у своїх творах: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі». Батькова кузня стала для Івася першою школою життя, в якій він довідався, що на світі є бідні та багаті, добрі й злі люди.

Мати Івана дуже гарно співала. Незважаючи на те що їй доводилося постійно тяжко працювати, вона не втратила ніжності, тонких почуттів і ніби передала їх через пісні своєму синові, і У шість  років   батьки  віддали  тямущого  хлопчика  до  школи в сусіднє село. Ця частина України тоді належала до іншої держави — Австро-Угорщини, і в школах українські діти навчалися лише німецькою та польською мовами. Дядько по матері, Павло Кульчицький, у якого жив Івась, був, за висловом його самого, «найсимпатичнішою людиною», за короткий час навчив хлопця читати і писати українською мовою.

Після закінчення сільської школи в Ясениці Сільній батьки віддають Івана Франка до школи при монастирі у Дрогобичі. Там були дуже тяжкі умови для життя і навчання: жорстоке пово­дження вчителів, постійне зазубрювання чужої мови й незрозу­мілих понять. Хоча й там знайшлися добрі, сердечні люди, які уважно поставилися до «сина простого хлопа», який ходив у по­лотняних штанях та полотняній сорочці, сприяли його успішному навчанню. І якщо Івана посадили спочатку на «ослячій лаві» в кінці класу, то за результатами екзаменів його визнали кращим учнем класу і нагородили цінним подарунком. Ті діти заможних городян, які сміялися із бідного сільського хлопчика, тепер прагнули з ним товаришувати. Блискуча пам'ять, зосере­дженість, тяга до навчання, допитливість та кмітливість допомогли Франкові здобути успіху.

Кращим учнем він став і в Дрогобицькій гімназії, де йому довелося навчатися. Незважаючи на постійний брак коштів, Іван купляв книжки і збирав власну бібліотеку, яка вже тоді налічу­вала до півтисячі примірників.

Там, у гімназії, Франко особливо захопився читанням художньої літератури, пробував і сам писати. А ще вивчав і записував народну творчість. «Ще в ...гімназії я почав збирати пісні на­родні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі розпитував свідущих людей (ремісників і т. д.), так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки, вміщаючі 800 номерів...»

Іван Франко закінчив університет", захистив дисертацію і став доктором наук. Він одружився. У його сім'ї підростало четверо діток — три хлопчики і дівчинка, яких дуже любив. «Життя,— писав Франко,— мені мало всміхалось, а діти були тим весняним  сонячним  промінням,   яке зігрівало моє  серце».

Як згадувала дочка письменника Ганна Іванівна, Іван Фран­ко знав безліч народних казок, байок, пісень про тварин і залюб­ки оповідав їх своїм дітям. Звірів представляв він як мислячих істот, що живуть майже людським життям. «Ці всі прекрасні казки і оповідання читали ми пізніше вже як друковані тво­ри — «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита» і інші казки, що були нашою першою духовною поживою»,— писала вона.

2.. Бесіда.

Хто такий «хлоп»?

Що таке «зшитки»?

Що значить «бути духовною поживою»?

3. Переказ учнями казок.

(Зі збірки «Коли ще звірі говорили», які вони підготували самостійно: «Осел і Лев», «Лисичка і Журавель», «Лис і Дрозд», «Заєць і їжак», «Королик і Ведмідь», «Вовк війтом», «Заєць і Ведмідь» та ін.)

4. Коментар учителя.

Казки про тварин І. Франко об'єднав спільним заголовком «Коли ще звірі говорили». В основі сюжетів цих творів лежать мотиви відомих казок народів світу — російських, німецьких, грецьких, індійських, сербських. Герої творів — хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий їжак, дурний Осел та інші — є носіями пев­них людських якостей, а самі казки під маскою вигадки криють звичайну велику життєву правду. Адже говорячи про звірів,— каже Іван Франко,— казка «одною бровою підморгує на людей, не­мов дає їм знати: — Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством, з вашою захланністю, з усіма ва­шими звірячими примхами, забаганками. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозумі­ли — не їх, а себе самих!».

У казках Івана Франка про тварин засуджується державний лад «звірячого царства», де панують сильні і хижі Леви, Вовки, Ведмеді, які живуть за рахунок працьовитих Ослів, покірних Ба­ранів, несміливих Зайців. Але представники панства виявляються дурнішими від тих, за рахунок кого існують. Цар звірів Лев по­ступається розумом вигадливому Ослу («Осел і Лев»). Такий же Осел перемагає хижого і владолюбного Вовка («Вовк війтом»). Як і в народних казках, добрий, чесний, сміливий бере гору над лихим, підступним, боягузливим. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедеві ображати їхню гідність, примусили його ви­бачитися («Королик і Ведмідь»), їжак-неборак покарав хитру Лисичку за її віроломство («Три міхи хитрощів»), а добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж засобом («Ли­сичка і Журавель»).

5.   Теорія літератури.

Літературна казка — це казка, написана письменником. (Запис у літературознавчий словничок.)

У ній може бути фольклорна основа (як у даних казках І. франка), а може бути й лише творча уява, фантазія автора. Літературні казки мають такі ж різнов'иди, як і народні; у них часто відчувається національний колорит.

Ось як писав із цього приводу про свою казку «Фарбований Лис» Іван Франко: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позиче­ний рисунок накладав наші українські кольори».

IV.       ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Запитання на уважність і пам'ять.

Хто останній назве персонажів казок І.Франка?

Хто перелічить людей, які відіграли у житті письменника велику роль? (Батько, мати, дядько, окремі вчителі з монастир­ської школи.)

Скільки книжок було у власній бібліотеці Франка-гімназиста? (Півтисячі.)

Якими мовами ще в дитинстві володів Франко? (Україн­ською, німецькою, польською.)

У якому краї народився Франко? (В Карпатах, у Львівській області.)

V.         ПІДСУМОК УРОКУ, КОМЕНТАР, ПОРАДИ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати розповідь про дитинство Франка, про нього як казкаря; окремі учні готують повідомлення про лисицю; зроби­ти ілюстрації до самостійно прочитаних казок Франка зі збірки «Коли ще звірі говорили».

- Через що життя Лиса Микити різко змінилося?

- Назвіть другорядних персонажів казки.

- Знайдіть і прочитайте за ролями епізод, де розповідається про зустріч Лиса Микити із звірами.

- Поясніть, чому Лис Микита назвався Остромислом?

- Розкажіть, як звірі ставилися до Лиса за його царювання? Підтвердіть свої висловлювання словами з тексту.

- А ми слухаємо групу «Художників» та «Акторів». Які антоніми ви дібрали до слів, що точніше характеризують головного персонажа у часи царювання:

(скромність – хвалькуватість, безкорисливість – користолюбство, щирість – лицемірство, хитрість).

- А тепер виставте кожен собі оцінку за влучність і кількість підібраних вами антонімів.

- Спробуйте охарактеризувати інших мешканців лісу.

- Який висновок можна зробити? Чи щасливо жилося звірам при царюванні Лиса Микити? Чи був він «мудрий, могутній і ласкавий цар», як думали про нього звірі?

- А з чим у вас асоціюється щастя?

Метод «Мікрофон» 
задоволення 
багатство вірні друзі 
сміх гарна родина 
радощі улюблена страва 
кохання 
- Як сталося, що хитрий, обережний Лис Микита видав себе перед лісовою громадою?

- «Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала».

А я звертаюся до лідера групи «Літературних дослідників», що означає цей вираз і ті, які у вас є на картках? Лідер групи оцінює правильність пояснення фразеологізмів членами групи.

Мов полуда з очей спала – розкрилися очі; побачили те, чого не бачили раніше.

Дати драпака – втекти, побігти.

Сам від себе не втечеш – нікуди діватися.

Закрутився мов муха в окропі – забігався, попав у безвихідне становище.

- А як ви розумієте слова: «Е, я то давно знав! Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі»?

- Як закінчилася казка?

- Поясніть, чому звірі, впізнавши в Остромислові звичайного фарбованого Лиса, розлютилися і розірвали його? Що їх найбільше вразило та обурило?

- Група «Письменників-початківців» повинна була скласти сенкан до слова Лис Микита. Члени цієї групи обмінюються сенканами, зачитують їх, виставляючи один одному оцінки.

Приклад Лис Микита

вигадливий, спритний,

бреше, ображає, хитрить,

звірам за це відповість! 
- Чого навчає цей твір?

- Як би ви вчинили на місці літературного персонажа?

- Чи траплялися подібні випадки з вами?

- Як ви вважаєте, що наближає літературного персонажа до нашого часу?

- Доведіть, що твір І.Я.Франка «Фарбований Лис» є казкою. 

незвичайні події та герої

- Читаючи казку І.Франка «Фарбований Лис», ви, мабуть, відчули, що її зміст схожий зі змістом багатьох казок. Над цим питанням вдома працювала група «Літературних дослідників». Я надаю слово лідеру групи.

Лідер групи «Літературних дослідників»

- Серед казок, зміст яких схожий із змістом казки І.Я.Франка «Фарбований Лис», можна назвати казки Й.В.Гете «Рейнеке-лис», Ш.Перро «Кіт у чоботях», народна казка про Лисичку-сестричку.

- У нас є група «Письменників-початківців», які гарно фантазують, захоплюються різними вигаданими історіями і дуже люблять казки, тому й самі намагаються їх писати. Послухаймо декілька з них, які створили учні вдома. 

- Як ви думаєте, чим ці казки відрізняються від раніше вивчених «Про правду і кривду», «Мудра дівчина»?

- Чи тільки казки створював народ? Які жанри, створені народом, ми з вами знаємо?

- Ось зараз, мабуть, самий час звернутися до групи «Літературознавців». 
Лідер групи «Літературознавців»

- На дошці записані прислів’я та приказки. Які з них можна використати для характеристики Лиса Микити, а які – для інших дійових осіб?

«Не давай сам на себе кия», «Знай, коза, своє стійло», «В чужий черевик ноги не сунь», «Страху очі великі», «Лякана ворона куща боїться», «За дурною головою і ногам нема спокою», «Слова ласкаві, а думки лукаві», «Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку з’їв». 

VI. Систематизація та узагальнення знань.

- Група «Художників» підготувала для вас малюнки, які вам необхідно не тільки підписати, але й правильно розташувати.

1. Лис на торговиці.

2. У діжці з фарбою.

3. Зустріч із звірами.

4. Цар Остромисл.

5. Лісове царювання.

6. Святкування «роковин».

7. Крах Лиса Микити.

- Ви, мабуть, самі не помітили, що, підписавши малюнки й правильно їх розташувавши, склали план до казки.

- Діти, а тепер складімо продовження казки «Фарбований Лис». 
VII. Підведення підсумків уроку

1. Тестове опитування

1. Як звали Лиса?

А Петро;                                       Б Славко;

В Микита;                                     Г Павло.

2.  Чи вдавалося стрільцям впіймати Лиса?

А Так, час від часу;                      Б ні, ніколи;

В лише одного разу;                    Г  коли він сам здався.

3.  На кого радили перекинутися Лису товариші, щоб його не роздерли пси?

А В курку;                                    Б в бджолу;

В у вовка;                                     Г  в блоху.

4.  Хто зруйнував план Лиса щодо викрадення курки? 

А Пси;                                          Б торговці;

В інший лис;                                Г півень.

5.  Якого кольору став Лис після того, як сховався в діжці? 

А Фіолетового;                              Б зеленого;

В синього;                                     Г  чорного.

6.  Куди Лис дістався, щоб відпочити від пригод? 

А Додому;                                     Б до рідних;

В до першої порожньої нори;       Г до товаришів.

7.  Чому Лис не міг повернути свою звичайну зовнішність? 

А Фарба міцно засохла;

Б йому подобалась нова зовнішність;

В він не хотів, щоб його впізнали;

Г хотів спочатку обдурити псів та викрасти курку.

8.  Що зробила Мавпа Фрузя, щоб врятувати Вовка від переляку? 

А Перев'язала голову стрічкою;

Б полоскотала йому п'яти;

В вистригла йому три жміньки волосся з-між очей;

Г нагодувала заспокійливими травками.

9.  Хто, за словами Лиса, «виліпив його з небесної глини»? 

А Святий Миколай;                     Б Святий Петро;

В Святий Андрій;                        Г Святий Михайло.

10.  Як поставились лісові мешканці до нового звіра? 

А Впізнали його та прийняли в родину;

Б обрали його своїм царем;

В назавжди вигнали його з лісу;

Г  постійно глузували з нього.

11.  Що трапилось на концерті, присвяченому роковинам царювання Лиса?

А Знайшовся інший претендент на роль царя;

Б концерт минув ідеально;

В Лис заспівав і звірі його впізнали;

Г звірі бойкотували концерт, бо були проти свого царя.

12. Які наслідки для Лиса мало викриття його обману? 

А Звірі простили його та залишили царювати надалі; 

Б він злякався розплати й хутко втік; 

В обурені звірі вигнали його з лісу; 

Г звірі розірвали його на шматочки.

2. Робота з картками в парах (групах) 

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав змогу змінити зовнішність...» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Бреше, як гребінцем чеше»?

3. Хто такі головні персонажі?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи можна брехати заради власного порятунку?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехня — що вугілля: не впече, то замаже»?

3. Хто такі другорядні персонажі?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Як треба використовувати в житті «другий шанс»?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехня любить брехунів»?

3. Назвіть головних та другорядних персонажів казки «Фарбований Лис».

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи мали рацію були лісові звірі, обираючи царем того, кого боялися?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Гадюку обійдеш, а від брехні не втечеш»?

3. Що таке зміст казки? Чим він відрізняється від повного тексту твору?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи отримав Лис Микита по заслузі?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехач з комара зробить коня»?

3. Доведіть, що «Фарбований Лис» — це літературна казка. 

VIII. Домашнє завдання.  Навчитися виразно читати й коментувати одну з казок І.Я.Франка. 

                                               План-конспект уроку української літератури    

Тема.        І. Франко. Казка «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру.

Мета:  дати поняття про головні та другорядні персонажі; розвивати навички переказу казки, характе­ристики його героїв; уміння виділяти головне; розвивати артистичні здібності учнів; виховува­ти усвідомлене позитивне ставлення до доброго й красивого в житті й негативне до зла.

Тип уроку:     формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання:  портрет письменника, ілюстрації до твору, деталі костюмів та декорацій для інсценування..

Теорія літератури: літературна казка, інтонація читання, мова авто­ра і мова персонажів (дійових осіб).

Хід уроку

I.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.  Робота з текстом.

Читання улюблених уривків казки І. Франка «Фарбований Лис» із дотриманням інтонації — розповідної, питальної, спо­нукальної, окличної, пояснювальної, яка б відбивала стан героя, авторське ставлення до нього.

2.  Переказ казки.

(«Ланцюжком» за планом або лише улюбленого епізоду.)

3.  Розгляд ілюстрацій.                            

(Художників та учнівських.)

III.    ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

Т.   Евристична бесіда.

—Хто виступає героями казки?

—Назвіть головних і другорядних героїв казки.

—Яка різниця між головними та другорядними героями тво­ру? (Про головного героя говориться найбільше, усі інші допома­гають розкривати риси його характеру.)

— Чим відрізняються мова автора і мова персонажів (дійових осіб)? (У мові персонажів можуть бути просторічні або специфічні слова, які вказують на вік героя, його походження, професію чи рід занять, на те, в якій місцевості він народився і проживає.)

2.  Характеристика Лиса, визначення рис його характеру та свого
ставлення до нього.

Пишучи про звірів, Франко мав на увазі людей, тому ми будемо розглядати образ головного героя Лиса Микити з точки зору людських якостей. А люди, як правило, не бувають лише хорошими або лише поганими. У кожної доброї людини є не­доліки, більші чи менші, а в кожної поганої напевне є і якісь хороші риси. Отже, спробуймо схарактеризувати нашого героя різнобічно.

3.   «Займи позицію».

—Ти вважаєш Лиса справді добрим і справедливим царем? (Так, не знаю, ні.)

—Чи справедливо вчинили звірі зі своїм царем? (Так, не знаю, ні.)

—Лис Микита негативний чи позитивний персонаж? (Не­гативний; негативний з окремими добрими рисами; позитивний; позитивний з окремими негативними рисами.)

—Чи викликає у вас співчуття Лис? Якщо так, то чому?

4.   Колективний висновок з коментарем учителя.

Отже, хто такий Лис? (В образі Лиса Микити можна впізнати людину загалом непогану — сміливу, кмітливу, яка вміє зна­ходити вихід зі скрутних ситуацій і використовувати їх собі на користь, але хвастовиту й необережну, яка інколи переоцінює свої можливості, за що й страждає.)

IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1.  Перегляд інсценівок епізодів казки, які учні підготували вдома.

Журі на чолі з Марійкою Допитливою вручає призи-сувеніри кращим артистам.

2.  Проблемне питання.

Марійка замислилася. Вона хоче з'ясувати, чи справді І. Фран­ко написав українську казку на основі відомого мандрівного сю­жету, чи просто переклав її з іншої мови? І чи справедливі його слова щодо роботи над казками; «Кожну казку я перероблював основно, прибиваючи її до смаку, розуміння й окружения наших дітей і нашого народу, бажаючи й оці чужоземні зробити так само нашими, як і ті, що їх оповідає довгими зимовими вечорами наша сільська бабуня дітям у запічку»?

(Подається опис типового українського базару, коли жінки сиділи довгим рядом, продаючи в решетах та кошиках яйця, масло, свіжі гриби, курей, полотно та різні речі, вживаються українські фразеологізми (закрутився, мов муха в окропі; заграло серце; мов полуда з очей спала; дати драпака та ін.); називаються реалії українського побуту — діжа, довбня та ін.; говориться про народні звичаї та повір'я (тричі сплюнути вбік, щоб відмежува­тися від неприємності; вистригати три пучки волосся й пускати на вітер, щоб розвіяти переполох); характерні вигуки «Ой, Госпо­ди!», «Тьху!» та ін.)                                                                     

V .    ПІДСУМОК

Складіть інформаційне гроно «Образ Лиса Микити та його риси характеру»

Знайдіть у тексті описи Лиса Микита та розподіліть інформацію за схемами:

І варіант — прикметники та епітети, які характеризують Лиса;

II варіант — дієслова, які характеризують образ Микити.

V I.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати характеристику Лиса (усну зв'язну розповідь). Описати можливу подібну ситуацію в сучасному житті (довести зв'язок із сучасним життям; над чим казка примушує замисли­тися).

Випереджувальне завдання для окремих учнів: підготувати по­відомлення про «нечисту силу».

                                                План-конспект уроку української літератури

 Тема уроку. Василь Королів-Старий. Відомості про письменника та його казки.  Казка «Хуха-Моховинка».

Мета уроку: ознайомити п’ятикласників з життям і творчістю В. Короліва-Старого,     розглянути казку «Хуха-Моховинка»; розвивати логічне мислення, творчі здібності учні, уяву, фантазію, навички роботи з літературним твором; допомогти учням зрозуміти повчальний зміст казки, виховувати любов до ближнього, прищеплювати бажання робити добро.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, епіграф, схема опорного конспекту.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань

- Що називається казкою?

- На які різновиди поділяються казки?

- Назвіть основні ознаки казки.

III. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Епіграф уроку.

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими і мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.

                                                                                                             Валерій Шевчук

-  Діти, ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. Це такі казки, як «Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Летючий корабель», «Про жар-птицю та вовка». Але це були народні казки.

      Чимало казок, на відміну від народних, мають свого автора, тому їх називають авторськими, або літературними.

Запис визначення літературної казки в зошит.

Казки, створені письменниками, називаються літературними.

      Серед авторів казок відомі українські письменники І.Франко, Леся Українка, В.Симоненко, В.Нестайко.

      Джерелом натхнення для письменників зазвичай була народна творчість, тому літературні казки здебільшого мають ті самі ознаки, що й народні. Однак літературна казка має свої особливості:

1.      Якщо народна казка побутує в усній формі, то літературна має писемну форму.

2.      Народна казка може мати кілька варіантів, а текст літературної казки постійний, незмінний.

3.      На відміну від народної казки, у літературній казці мова може бути як прозовою, так і віршованою.

Казкові герої живуть змалечку з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве й потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

-   Отож, сьогодні на уроці я пропоную вам зануритися у цікавий світ казок Василя Короліва-Старого.

2. Повідомлення № 1 учня про письменника та його казки.

      Як ім’я  Василя Короліва - Старого, так і його твори тривалий час були в Україні незаслужено забуті. Вони повернулися на рідну землю лише в 1990р. збіркою «Нечиста сила».

      Хто ж такий  Василь Костьович Королів, який друкувався під псевдонімом  Королів-Старий?

Народився він 4 лютого 1879 р. у селі Ладан на Полтавщині, яка дала Україні та світові не одного талановитого письменника. З дитинства захоплювався українським фольклором, творами Тараса Шевченка, Миколи Гоголя.

Закінчив Полтавську духовну семінарію, однак священиком не став. Прагнучи бути корисним своєму народові, він вирішив продовжити освіту не в духовному закладі, а у світському - Харківському ветеринарному інституті. Успішно закінчивши навчання, працював ветеринарним лікарем.

Під час революційних подій 1917-1919 р.р. Королів-Старий енергійно включається у відродження культурного життя України. У цей час він працював редактором журналу «Книгар» і підтримував борців за незалежність Української держави.

У 1919 році Королів-Старий виїхав до Чехословаччини. Там він працював викладачем в Українській сільськогосподарській академії.

Тоді ж почав писати художні твори. У 20-ті роки XX століття виходять у світ його основні художні твори: роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», п’єса-казка «Русалка-жаба».

Тривалий час, майже чверть віку, прожив Василь Королів-Старий за межами України. Його долю розділила його дружина-українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий і творчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він - 11 грудня 1943 р., вона - 1 листопада 1966 р.

Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому побачити персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу», якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей.

Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне

завдання - облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь.

3. Коротке повідомлення № 2 учнів про «нечисту силу», як її уявляли в народі.

Демонологія - це людські уявлення про злих духів, що дійшли до нас з давніх часів.

Демони - фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи, потерчата, русалки.

Домовик - найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Найчастіше домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.

Русалка - один із найколоритніших персонажів української демонології. За повір’ям, русалки - це молоді вродливі дівчата, які живуть на дні річок. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи, чудовим співом заманюють юнаків та дівчат, затягують їх у воду і залоскочуть. Русалками ставали дівчата, які втопилися. Інші русалки живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.

Мавка - подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються іншим волоссям. Вони бувають і лісові.

Лісовик - істота, яка уявлялася українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду - вовків, зайців, оленів - і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять - і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі.

Потерчата - душі дітей, які померли нехрещеними, загублені діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів - цього і того. Такими межами вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.

Хуха - міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»

У народних повір’ях представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При цьому кожен займався своїм ділом.

4. Слово вчителя

            Із змістом казки «Хуха-Моховинка» ви познайомилися вдома, тому дайте відповіді на такі питання:

• Хто є головним героєм казки? (Хуха - Моховинка)
• А чи можуть звичайні люди бачити хух? ( Ні, але іноді вони показуються добрим людям ).
• А чи вважаєте ви себе добрими людьми? (Так).

Тоді я вам відкрию таємницю.

Сьогодні до нас завітала Хуха-Моховинка, і так як ви всі вважаєте себе добрими людьми, я думаю, що Хуха нам покажеться. Зараз я її покличу.

5.  Заходить Хуха-Моховинка, одягнута у відповідний костюм, і веде з дітьми розмову. ( Через діалог перевіряється знання тексту казки).

-  Добрий день, любі діти! Я дуже рада, що завітала сьогодні до таких чудових людей. Зараз надворі осінь - пора року, коли дозрівають різні ласощі. Тому я принесла вам гостинці зі свого лісу - горішки та яблучка. Пригощайтесь!

(Йде поміж рядами і пригощає дітей яблуками, горішками).

-  Мені відомо, що ви вже прочитали казочку про мене, тому зараз я хочу перевірити, чи добре ви запам’ятали усі пригоди, що зі мною трапились.

·        Скажіть, де і коли я народилася?

·        За що мене любили в родині?

·        Чому я залишилась без домівки взимку? Де я собі знайшла притулок? Чому я не боялася кіз?

·        З ким іще я познайомилася, крім кізочок, живучи в хліві?

·        Чому все ж таки я сумувала, адже я мала теплу домівку, їжу, друзів?

·        Яке нещастя трапилося одного разу в хліві, як я допомогла?

·        Якого лиха завдав мені дід?

·        Чому він не любив хух?

·        Що після цього випадку я вирішила зробити?

·        Яка пригода трапилася зі злим дідом через рік?

·        Яким було моє ставлення до діда? Чому?

·        Яку віддяку я попросила від діда за свою добру справу?

- Молодці! Ви чудово пам’ятаєте мої пригоди. Сподіваюсь, вам дуже сподобалась казка про мене. А можливо у вас є питання до мене?

До побачення!

6. Слово вчителя.

         -  Діти, а чи схожа наша Хуха на Хуху з підручника? Знайдіть, будь ласка, в тексті опис Хухи.

            А може хтось намалював Хуху? Покажіть, будь ласка, свої малюнки.

У творах письменники змальовують людей, предмети, явища та події, тобто створюють художні образи.

Зображуючи персонажів, автори часто вдаються до опису їх зовнішності - обличчя, волосся, статури, одягу, міміки, жестів. Цей опис у літературі називається портретом.

Визначення записані на дошці.

Художні образи - це люди, події, явища, предмети, створені уявою письменника та відображені у творі.

Портрет - опис зовнішності персонажа в художньому творі.

Запис визначень в зошити.

      7. Слово вчителя.

Поряд з головним персонажем - Хухою-Моховинкою - у творі діє ще багато інших героїв. Назвіть їх.

Спробуймо разом встановити взаємозв’язок Хухи з іншими персонажами казки.

Колективне складання опорного конспекту.

8. Ви знаєте, що в казках завжди діє дві протидіючі сили - добро і зло.

А зараз гра «Мікрофон».  (Зачитуються умови проведення гри).

 I ряд  - Уособленням добра в казці є такий персонаж..., тому що...

II ряд - Добро завжди перемагає зло, тому що...

III ряд - Автор своєю казкою хотів нас навчити...

IV. Підведення підсумків уроку.

      Оцінювання учнів. Відповіді учнів заохочуються різнокольоровими квітками. На дошці висить шкала оцінювання (на розсуд вчителя). За кількістю отриманих квіточок учні можуть самі себе оцінити.

V.  Домашнє завдання.

                 Написати листа Василю Королеву-Старому про свої враження від казки «Хуха-Моховинка» або листа до Хухи.

Любіть Україну у сні й наяву, 

- Який з уривків написано прозовою мовою, а який віршованою ? 

-З чого це видно? 
3. Робота в зошиті. Словничок 
Віршована мова – мелодійна, ритмічна мова, схожа на пісенну. 
Прозова мова – не мелодична і не ритмічна мова, схожа на ту, якою ми говоримо. 
Рима – співзвучність у кінці рядків, повтор звуків, які пов’язують закінчення віршованих рядків.

4. Рольова гра. Інсценізація спогадів Олеся Симоненка.

Автор. Пам'ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений. Я ж, навпаки, був насуплений, набурмосений.

Батько. Чого сидиш сумний та невеселий, як сотник Забрьоха?

Син. Накинувсь він на мене і став лоскотати.

Батько. Ану, козарлюго, вище голову!

Син. Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?

Батько. Обов'язково напишу! — і знову лоскотав мене.

Син. А про що?

Батько. Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?

Син. Еге ж...

Автор. Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку-Забіяку.

5. Робота з підручником. 
Виразне читання казки вчителем та учнями з обговоренням прочитаного. 
Бесіда за прочитаним. 
- Стисло опишіть родину царя Плаксія. 
- Як характеризують персонажів твору їх імена? 
- Який стиль управління був у Плаксія? (Авторитарний). Підтвердіть словами з тексту. 
- Що свідчить про любов людей до Лоскотона? 
- У чому полягає різниця авторського ставлення до персонажів твору, яку він виражає через портрет? 
- Як у казці Лоскотону протиставляється капітан Макака? 
- Охарактеризуйте Макаку, застосовуючи використане автором порівняння «як змія». 
- Як у творі відображені народні маси, їх діти («голодні малечі»)? Чому В. Симоненко їх називає «здруженою сім'єю»? 
- Як у казці прослідковується мотив соціальної нерівності, гноблення народу? Підтвердіть це словами з тексту. 
- Чому письменник наприкінці казки так докладно описує, як потрапити в країну, де постійно панує сміх, радість, доброта, але врешті-решт шлях губиться? 
6. Поняття песимісти та оптимісти опрацювати за матеріалом підручника. 
7. Робота в зошитах. 
Заповнити таблицю в зошиті. В першу колонку запишемо оптимістів, а в другу песимістів. 
ІV. Підсумок уроку. 
-Чи дізнались щось нове на сьогоднішньому уроці? -Ви песимісти чи оптимісти? 
«Мікрофон». Продовжити речення. Я б порадив песимістам … 
V. Оцінювання навчальних досягнень учнів. 
VІ. Домашнє завдання. Підготуватись до виразного читання казки. Намалювати ілюстрації до казки.

Потворний. Голова його мов бочка,

Портрет.  Мав він вдачу теплу й щиру,

5.8. «Юні дослідники». Робота в групах.

- Підібрати антоніми.

I група до слів сльози, сум.

II група до слів зло, жорстокість.

 6. Узагальнення та систематизація вивченого

      1.Отже, яка ж ідея цієї казки? Що засуджує автор, а що уславлює?

6.1. «Мікрофон». (Учні формулюють ідею,учитель корегує).

Ідея: засудження лицемірства,жорстокості,гноблення,уславлення мужності,щирості,гуманізму,ватажків, що борються за щасливе життя свого народу.

6.2.. Робота з малюнками.

 - Які епізоди з казки зображені на малюнках?

6.3.. Конкурс «Найкмітливіший».Підтвердити або спростувати думку вчителя.

-         В. Симоненко народився в селі Біївці на Київщині.(Ні).

-         Остання збірка творів мала назву «Тиша і грім»(Ні).

-         Плаксій та Лоскотон були друзями.(Ні).

-         У Лоскотона були великі вуса(Так).

-         Капітан Макака-кращий друг Лоскотона(Ні).

-         У торбині Лоскотон носив сміх (Так).   

7. Оголошення результатів роботи учнів. Мотивація оцінок

8. Підсумки уроку

Слово вчителя.

-         Отже, досягли ми з вами поставленої мети?

-         Про що саме ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

9.  Домашнє завдання .- Виразно читати казку. Виписати визначення на сторінці  94, вивчити їх.

                                       - Підготуватися до характеристики інших героїв твору.

План-конспект уроку української літератури у  5 класі

                     Тема. Загадки. Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок.

Мета: поглибити знання школярів про загадку як один із жанрів усної народної творчості; з’ясувати особливості видів загадок, їх прак­тичне застосування; осмислити поняття «метафора»; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уяву учнів, їх уміння грамотно і ґрунтовно аналізувати твір; формувати кругозір, сві­тогляд учнів; виховувати шанобливе ставлення до вітчизняного фольклору, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: книжкова виставка книг різноманітних літературних жанрів усної народної творчості, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I.  Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

II.                       Актуалізація опорних знань

III.                     Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV.                     Основний зміст уроку

1.                        Вступне слово вчителя

2.                        Загадка — фольклорний жанр

2.1.                  З історії походження загадок.

        Загадка — один з найдавніших і найпоширеніших видів народної творчості. Вони живуть у свідомості людей тисячоліттями. Чимало загадок зберіга­ють і відображають застарілі погляди на природу, пережитки минулого. Так, загадки «Ревнув він на сто гір, на тисячу городів» (грім), «Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл усіх людей підвів» (ніч і день), «Сивий бугай усе поле зайняв» (туман), «Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає» (сонце) — відбивають погляди первісної людини на природу, коли, цілковито залежачи від неї, людина уособлювала в природі постійну боротьбу добрих і злих духів. Але в міру того, як людина пізнала закономірності природи, вона змінювала свої погляди на неї. У давніх загадках порівнюються і зближуються явища природи, предмети побуту і господарства. Цим самим автори прагнули зрозуміти і пояснити, як влаштований навколишній світ. В загадках відбилися всі сторони життя людей і оточення, в якому вони перебували.

        Загадки високо цінувалися в давні часи, ними перевіряли кмітливість і розум людини. Саме через них передавався життєвий досвід народного знання, з їх допомогою розвивалися розумові здібності. Пізніше загадування загадок набрало розважального характеру: почали їх використовувати під час свят та гулянок, на вечорницях. Так загадка дійшла до нашого часу. Народ, пам’ятаючи старі, весь час складає нові, у яких відобража­ються спостереження за новими явищами життя. Упродовж XIX—ХХ ст. Стали з з’являтися загадки про автомобіль, книгу, паровоз, літак, у наш час — нову техніку, знаряддя праці, про різні явища нового життя й побуту.

2.2.                  Загадка — жанр усної народної творчості, вигадливий поетичний опис пред­мета чи явища, яке потрібно виявити, з’ясувати і надати відповідь.

2.3.                  Особливості загадок: прихований зміст, вираження громадського й по­бутового досвіду людей, стислість і влучність вислову, яскравість і поетич­ність, малий обсяг.

2.4.                  Різновиди малого жанру.

• згадуваний предмет чи явище зображені за зовнішнім виглядом («Що то за голова, що лише зуби та борода» — головка часнику);

• за дією, яку виконує предмет («Два брати втікають — два доганяють» — колеса у возі);

• за його властивостями («Білий камінь у воді тане» — цукор);

• за його протиставленням іншим предметам («Не мотор, а шумить, не пі­лот, а летить, не гадюка, а жалить» — бджола).

3.                        Тематика загадок різноманітна. Про:

• людину, її працю і побут;

• знаряддя праці;

• явища і предмети природи;

• тварин і рослин.

4.                        Побудова малого фольклорного жанру:

• опис зовнішнього вигляду, дії або властивості задуманого предмета;

• порівняння задуманого предмета з іншим, чимсь на нього схожим;

• форма запитання;

• вказується матеріал, з якого зроблено задуманий предмет.

3.                        Рубрика «Отримай пораду» (що необхідно знати для розв’язання загадки?)

       У загадці в інакомовній формі зображено певні предмети та явища. На основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів або явищ на­лежить відгадати невідомий, загаданий предмет чи явище. Само життя по­стійно ставило перед людиною загадки, а вона прагнула їх розгадати. Під час відгадування потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорід­неності чи подібності. Адже предмети в загадках вживаються в переносному значенні. Таким чином, відгадування загадки вимагає кмітливості, уміння бачити ознаки подібності між предметами і явищами.

5.                        Індивідуальна робота

Доберіть до слова «загадка» синоніми.

(Питання, завдання, пізнання, усвідомлення, сприйняття...)

6.                       Теорія літератури

Метафора — називання одного предмета через опис ознак іншого, схожого чи конкретного.

7.                       Орієнтовний ідейно-художній аналіз загадки

Яку спостережливість треба було мати, щоб спочатку побачити, а потім скласти таку загадку.

Прийшла дівка з гір,

Несла на собі сім шкір;

Як їх розбирали,—

Всі над нею ридали.

Слід запропонувати школярам пояснити, чому в наведеній загадці цибуля названа дівкою, над якою всі плачуть, а лушпиння — шкірою. Ця загадка ви­никла в результаті порівняння і зіставлення шкірок цибулі з одягом дівчини. У рядках твору є співзвучні слова гір — шкір, розбирали — ридали.

Ця загадка має віршовану форму (ритм і риму).

8.                        Рубрика «Експерт»

Учням пропонується зробити ідейно-художній аналіз загадок про: варі­ант І — рослини; варіант II — природу та її явища; варіант III — тварин.

9.                        Рубрика «Юні дослідники». Обговорення питань

-  Яка роль у загадках належить метафорам? Відповідаючи, посилайтеся на конкретні приклади.

-  Чому за змістом загадки може бути кілька відповідей. Свою думку доведіть.

-  Вмотивуйте, чи відображає загадка мудрість і красу слова.

10.                    Рубрика «Я — особистість творча»

             За поданим початком закінчіть складання загадки. Надайте правильну відгадку.

-  Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає... той сльози проливає. (Цибуля)

-  Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь — ... ховатися поч­нуть. (Дощ)

-  Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір’ям, не людина, а... в одязі. (Ліжко)

-  Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову... брильком. (Гриб)

-  Хто на собі ліс... носить? (Олень)

-  Літом одягається, а на зиму одежі... цурається. (Дерево)

-  Махнула птиця крилом — закрила півсвіту... чорним рядном. (Ніч)

11.                    Робота з підручником

11.1.               Виразне читання загадок, визначення у їх змісті метафор.

11.2.               За поданим малюнком дібрати загадку.

11.3.               З’ясуйте, які з наведених загадок могли виникнути раніше, які — піз­ніше;

               група І — про людину та її життя; група II — про тварин; група III — про рослин.

12.                    Творча лабораторія

                Придумати такі загадки, щоб до них увійшли подані слова.

13.                    Лежить колода... не сохне. (Лежить колода серед болота, не гниє, не сохне)

14.                    Лежить... не махає. (Що летить — крила має, а крилами не махає)

15.                    Ревнув... на тисячу городів. (Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів)

16.                    Камінь... тане. (Білий камінь у воді тане)

17.                    Хустинки... зернини. (У земнії хустинки золоті хова зернинки)

V.                       Закріплення вивченого матеріалу

VI.                     Підсумок уроку

VII.                   Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII.                 Домашнє завдання

Вивчити п’ять загадок на вибір різної тематики, вміти їх проаналізу­вати.

План-конспект уроку української літератури у 5 класі   

Т е м а.  Олександр Олесь (Кандиба). Коротко про поета. Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. «Заспів», «Україна в старовину». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

М е т а:  ознайомити учнiв iз життєписом поета, поезіями з книги «Княжа Україна»; розвивати навички виразного читання поетичних творів, переказу, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків.

Т и п  у р о к у:  урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я:  портрет Олександра Олеся, збiрка «Княжа Україна», репродукції картин художника Віктора Королькова.

М е т о д и,  п р и й о м и  i  ф о р м и  р о б о т и:  iнтерактивна вправа «Незакiнчене речення», слово вчителя, словникова робота, бесiда, «У майстерні художника», словесне малювання.

Хід  у р о к у

І. Актуалiзацiя опорних знань учнiв

Перевiрка домашнього завдання. Зачитування оповiдань, узаємооцiнювання.

♦ Продовжiть речення: «Прочитавши лiтописнi оповiдi, я зробив для себе висновок, що…».

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Опрацювання навчального матерiалу

У ч и т е л ь.  Народ живий, допоки жива його iсторична пам’ять. Ця незаперечна iстина спонукала не одне поколiння українських письменникiв звертатися до славних чи трагiчних сторiнок минувшини, щоб за мовчазної згоди байдужих нащадкiв не стала Україна країною без минулого й майбутнього.

          Не оминув iсторичної тематики у своїй творчостi й видатний український письменник Олександр Олесь.

         Олександр Олесь (справжнє прiзвище – Кандиба) народився 5 грудня 1878 року на Сумщинi у м. Крига (тепер Бiлопiлля). Рiд був кореня доброго, славного – чумацького, хлiборобського.

         Із чарiвної краси степової України, з материнського спiвучого голосу, захопливих дiдусевих розповiдей про козацькi часи, з поезiй Великого Кобзаря бере початок задушевна лiрика Олеся. В одинадцять рокiв, залишившись без батька, хлопець усвiдомлює свою вiдповiдальнiсть за долю iнших членiв сiм’ї – мати зосталась одна з трьома дiтьми. Вiн учиться найголовнiшого в життi – старанно i вiддано працювати. І праця, поєднана з поетичним обдарованням i любов’ю до рiдної землi, дала народовi України такого поета.

      Освiту майбутнiй письменник здобув у Бiлопiльськiй чотирирiчнiй школi, а також у хлiборобськiй школi м. Деркачi на Харкiвщинi.

       Хлопчик був здiбним до навчання, закоханим у красу, народну пiсню, рiдну природу i Шевченкове слово. Ще дитиною вiн навчився читати, вивчив майже всi Шевченковi поезiї, i вiдтодi «Кобзар» був з ним поряд усе життя. У 1903 роцi Олександр Олесь закiнчив Харкiвський ветеринарний iнститут, наполегливо займався самоосвiтою: самотужки вивчав польську, сербську, болгарську мови, читав класичну свiтову лiтературу. Перша поетична збiрка Олеся «З журбою радiсть обнялась» вийшла у Петербурзi в 1907 роцi. Це видання вiдразу помiтила Леся Українка i належно оцiнила талант поета. Олесевi не довелося довго завойовувати поетичної слави – вона прийшла до нього наступного дня пiсля виходу у свiт першої книжки його вiршiв.

       Закiнчивши навчання, письменник шукає якоїсь творчої роботи – газетярської, видавничої. Не знайшовши її, змушений працювати за фахом – ветеринарним лiкарем на київських бойнях, де людина з поетичною вдачею i нiжною, вразливою душею, природно, довго витримати не могла.

        Знаменним у життi Олександра Олеся був 1912 рiк. Поет побував за кордоном – в Австрiї та Італiї, на Гуцульщинi зустрiчався з Франком i Кобилянською. Творчiсть Олеся набуває дедалi бiльшої популярностi. Привабленi її милозвучнiстю, композитори пишуть на неї музику. Пiсля Шевченка Олесь – другий поет за кiлькiстю творiв, покладених на музику.

       У 1917–1919 роках палко пiдтримує становлення незалежностi України. У 1919 роцi емiгрує, мешкає в Будапештi, Вiднi, Берлiнi, Празi. Видає за кордоном низку збiрок, основна тема яких – туга за Україною.

       Олександра Олеся цiкавила i захоплювала поезiя iнших народiв – англiйського, французького, болгарського, польського, бiлоруського, грузинського. Аби збагатити українську лiтературу, вiдкрити своєму народовi творчiсть найкращих зарубiжних письменникiв, Олесь невтомно перекладає українською мовою вершиннi зразки свiтового письменства. Багато уваги придiляє i драматичним творам – пише п’єси, етюди.

        25 років прожив Олександр Олесь на чужинi. 22 липня 1944 року помер у Празi, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега – вiдомого поета-патрiота (літературний псевдонім – Олег Ольжич). Похований Олександр Олесь на Ольшанському кладовищі у Празі.

♦ Якi враження викликає у вас почуте про долю письменника?

У ч и т е л ь.  Тугою за батьківщиною сповиті всі вірші, написані Олесем в еміграції: для нього Україна – це радість ранкових світанків, це широкі золоті пшеничні поля, це рідні сині волошки і червоні маки, це просто повноцінне духовне життя. Україна була для Олександра Олеся вічною любов’ю, джерелом творчого натхнення, живильною водою.

        Поезії, що їх опрацьовуватимемо впродовж двох уроків, входять до збірки «Княжа Україна», яка писалась Олесем уже в еміграції. Складається ця книга з 43 віршів, і задумувалась як своєрідний підручник (чи посібник). Характер усіх поезій даної збірки – описовий, а інформаційність зайняла місце образності. Сама книга була написана дуже швидко – з 15 жовтня до 8 листопада 1920 року, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини. Саме простота – головна риса віршів з цієї збірки.

       На її сторiнках, що дихають старовиною, живуть нашi предки з язичницькими iдолами, мудрими i войовничими князями, миготять у стрiмкому бiгу конi, схрещуються списи, дзвенять шаблi – постає доба Київської Русi та Галицько-Волинського князiвства. Розповiдаючи про подiї, що вiдбувалися на цих землях у IX–XIII столiттях, Олесь спирається на найдавнiше i найцiннiше джерело – лiтописний звiд Київський за Іпатiївським списком: «Повiсть минулих лiт», «Київський лiтопис», «Галицько-Волинський лiтопис».

      У вiршованiй формi вiн переспiвує сюжети основних лiтописних легенд i переказiв, зауважує наступнiсть правлiння княжих родiв, характеризує вдачу, заслуги i провини перед народом окремих князiв, опоетизовує їхнi героїчнi походи в iм’я захисту Батькiвщини, вияви любовi до рiдного краю. Водночас iз тривогою й осудом пише про князiвськi чвари, мiжусобнi вiйни, якi завдавали чимало лиха й бiди руськiй землi, її народу.

Робота з текстом поезії «Заспів».

Виразне читання твору вчителем або прослуховування із сайту http://www.youtube.com/watch?v=wVfTamfX7vM

Послідовне читання вірша учнями.

С л о в н и ч о к.

Бувальщина – те, що було насправді.

Волос (Велес) − бог скотарства, торгівлі.

Кобза − музичний струнний інструмент.

Мавки − лісові істоти у вигляді красивих дівчат.

Хапуни − ті, що хапають.

Б е с і д а

• Чому збірка Олександра Олеся називається «Княжа Україна»?

• Як наші пращури взаємодіяли з природою?

• Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?

• А що робили тим часом представники «нечистої сили»?

• Яка роль була відведена у всьому цьому людині?

• Знайдіть фрагмент, який повторюється у вірші декілька разів.

• Поясніть вирази у переносному значенні: «вже мохом поросло»; «за водою попливло»; «з вірою в серцях»; «ревіти левом»; «ріки крові розлились».

• Як ви розумієте такі метафоричні висловлювання: «Де ясним промінням-цвітом / Дивна папороть цвіла...»; «І чому так довго в хмарах / Сонце рідної землі...»?

• Яке сонце над Україною зараз? Спробуйте образно висловити свою думку.

• Назвіть наукові відомості з історії, що містяться в поезії Олександра Олеся. (1. Язичницька віра предків: боги – земні, уособлювали явища природи. 2. Походження Києва, Київської Русі, розвиток державності. 3. Подальші змагання за Україну.)

У майстерні художника. Розгляньте репродукції картин художника Віктора Королькова. Назвіть богів, зображених на них. За якими ознаками ви це визначили?

Джерело: http://ivanpobeda.com/post130658037/;

http://geofotoput.ru/wp-content/uploads/2013/05/stribog.jpg

В и с н о в о к.  «Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що йтиме мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Волос, Стрибог, Перун, духи, хапуни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.

Робота з текстом поезії «Україна в старовину».

Виразне читання твору вчителем.

Виразне читання вірша кількома підготовленими учнями.

С л о в н и ч о к.

Потоки – стрімкі ріки.

Смарагдові – зелені.

Багно – трясовина.

Став – водоймище.

Вепри – дикі свині, кабани.

Тури – дикі бики.

Б е с і д а

• Якою видалася поетові Україна в старовину?

• Які найменування рослин згадуються автором у вірші? Чи всі вони є частиною природного фонду України в наш час?

• Які тварини тут описані? Кого з них занесено в Червону книгу України?

• Чим займались первісні українці?

• Які слова, вирази з вірша найбільше пробуджують вашу уяву? Прокоментуйте останню строфу поезії.

Словесне малювання. Спробуйте уявити змальований Олесем степ, його мінливість і велич. Розкажіть про побачене й відчуте.

В и с н о в о к.  «Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини та тварин, які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також вірш дає уявлення про заняття первісних українців.

ІV. Рефлексiя. Пiдсумок уроку

♦ Запишіть дві найважливіші речі, які ви зрозуміли сьогодні на уроці.

V. Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок

VІ. Домашнє завдання. Написати невеликий твір на тему «Яким я уявляю свого далекого предка – русича» (5-7 речень). Намалювати ілюстрації до поезій.

План-конспект уроку української літератури у  5 класі

 Тема. Повість-казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»  сучасної  дитячої письменниці Галини Малик. Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців.

Мета: ознайомити учнів із життям сучасної  дитячої письменниці Галини Малик , змістом уривків повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»;  розвивати вміння переказувати твір, читати уривки за ролями, визначати тему повісті, пояснювати особливості жанру, символіку  образів; виховувати вати відповідальність людини за свої вчинки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет Галини Малик , комп’ютер, проектор, інтерактивна аудіокнижка  «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», збірки творів письменниці.

                                                      ХІД УРОКУ      

I. Організаційний момент

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

ІІ. Перевірка  домашнього завдання

Учні зачитують усний твір-роздум «Для чого людині сміх?»

ІII. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Інтелектуальна розминка.

Пригадайте, яка казка називається літературною?

-         Яких авторів літературних казок ви знаєте?

-         Які теми піднімали автори вивчених казок?

-         Які висновки ви зробили для себе, познайомившись з вивченими казками?

ІV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку

1. Слово вчителя.

     Дійсно, вивчені літературні казки закликають нас бути правдивими і щирими, ніколи не лицемірити (казка «Фарбований Лис» Івана Франка); завжди допомагати ближньому (казки Василя Короліва-Старого «Хуха-Моховинка», «Потерчата»); мати життєрадісний погляд на життя і ніколи не впадати у відчай (казка Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»). А сьогодні ми познайомимося із сучасною дитячою письменницею Галиною Малик, дізнаємося про чарівні пригоди персонажів її казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

2. Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Перші твори Галини Малик з’явилися на світ завдяки доньці письменниці. Коли дівчинка була маленькою, то багато справ не доводила до кінця. І мама розповіла їй казочку про дівчинку Алю, яка потрапила у дивовижну країну Недоладію та пережила не одну цікаву й страшну пригоду, аби повернутися додому…

VІ. Сприйняття  та усвідомлення учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між його елементами.

1. Розповідь учителя про епізоди з життя Галини Малик і демонстрація слайдів.

     Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок — збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом».

     Писати майбутня письменниця почала ще з шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Галина Миколаївна дуже добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі свої дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами. Це також вірші-загадки, вірші-підказки, вірші, у яких можна знайдти нові слова, а також такі, у яких часто-густо можна впізнати себе і свої справи, які або доводимо до кінця, або не доробляємо, які любимо робити, а які — ні.

     Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких — ваші ровесники. З персонажами цих повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: ваші ровесники  потрапляють у казкову країну, а то мешканці казкових країн потрапляють у наше реальне життя. А ще, коли читаєш повісті та п'єси письменниці, здається, що їх авторка знаходиться серед своїх героїв і разом з ними переживає все описане у книжках.

     За повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, невгамовної героїні цих повістей, уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року.

2.  Робота з текстом повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

2.1. Прослуховування  аудіозапису першого розділу  казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

2.2. Виразне читання підготовленими учнями шостого та сьомого розділів казки за ролями.

2.3. Словникова робота.

♦ Учні дізнаються про лексичне значення невідомих слів з підручника.

♦ Школярі разом з учителем підбирають синоніми до слова «второпати».

Второпати – зрозуміти, збагнути (літературні слова); зметикувати, утямити, розкусити, уловити (розмовні слова).

2.4.  Бесіда за запитаннями.

- Хто є головним героєм цього твору?

- Чому, на вашу думку, авторка знайомить нас у першу чергу не з портретом героїні, а з однією із рис характеру? Назвіть цю рису характеру. Зачитайте відповідні рядки тексту.

- Що відчула Аля, коли згадала, що вона не закінчила вишивати рушник для бабусі?

- З яким дивним персонажем знайомимося вже в першому розділі?

- Зачитайте портрети Алі та чудернацького гостя. Чи було щось чудернацьке у зовнішності дівчинки?

- Що незвичайним було в Алі? Зачитайте відповідні рядки тексту.

- У яку країну потрапила дівчинка? Чому саме вона опинилася там?

- Як ви поясните символіку назви країни Недоладії? Зачитайте відповідні рядки тексту.

- Хто став першим другом Алі у країні Недоладії? Зачитайте його портрет.

- Зачитайте пісню Недоладька. Як ви розумієте такі її рядки?

Я запевнити від серця можу вас,

що всередині у мене все гаразд!

Є там чесність і хоробрість,

доброта і совість є.

ну, а зовнішність частенько

нас обманює!

- Коли Аля вперше зрозуміла, що вона одна з тих, хто створив країну Недоладію?

- Який висновок дівчинка зробила?

- Яку першу справу Аля довела до кінця?

- Хто живе в країні Недоладії? Прочитай пояснення Недоладька.

- Проаналізуй, як утворюються імена мешканців Недоладії. Про що ці назви говорять?

- Чого найбільше не вистачало жителям Недоладії? Як вважаєте, чому?

VІІ. Узагальнення та систематизація знань

1. Метод «Заповни анкету»: учні письмово в зошиті заповнюють анкету, яка записана на дошці.

● Назва країни, у якій відбуваються події повісті-казки (Недоладія).

● Розташування країни (на березі озера без води).

● Мешканці країни (не доведені до ладу справи).

● Правитель (Недороль Десятий).

2. Стратегія «Мікрофон».

-         Сформулюйте одним реченням, про що розповідається у  повісті-казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Учні з допомогою вчителя визначають тему твору та записують її у зошити.

(Темою повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» є розповідь про пригоди дівчинки Алі, яка через те, що не доробляла свої справи до кінця, потрапляє у чарівну країну Недоладію).

VІІІ. Підсумок уроку

Усна рефлексія.

На уроці я…

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…
• я змінив своє ставлення до…
• на наступному уроці я хочу…

ІХ. Домашнє завдання

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:

♦ переказувати зміст перших десяти розділів казки.

♦ прочитати повість-казку «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» до двадцятого розділу.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

■ для учнів високого рівня навченості:

♦ написати листа до бабусі від імені Алі.

■ для учнів достатнього рівня навченості:

♦ намалювати країну Недоладію.

План-конспект уроку української літератури у  6 класі

 Тема. Л.Глібов.  Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. «Химерний, маленький...», «Що за птиця?» Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови. «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».                                       

    Мета: 

·              навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати програмні ліричні твори; визначити художні засоби та образність; вивчити поняття акровіршу та оповідання,

·               виховна: формувати інтерес до авторського фольклору.

·               розвивальні: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Працюючи, не знав ти зради;
із шляху певного тебе не відхилив
ні острах, ні життя принади.
В. Самійленко

                                                                                                                            Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань
3.1. Кубування. ? Загадка — це ...

·                           Які є види загадок?

·                           Які теми загадок?

·                           Які особливості загадок?

3.2. Поетична хвилинка
Ах, як гарно надворі сьогодні. Красне сонечко танцює із-за хмар. Рання пташка крильцями вітає, Озеро красиве під дубком, Вітерець все грається сьогодні І лоскоче листячко дерев. Разом з нами він вітається сьогодні. Шепче вам свій ласкавий він «Привіт»!
3.3. Бесіда. ? Чи сподобався вам вірш? ? Про кого розповідається у вірші? т Чи помітили ви щось незвичайне?
Учитель. Подивіться на перші літери кожного рядка, а зараз прочитайте їх згори донизу. Яку назву ви побачили? (Акровірш)
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя
— Леонід Глібов народився 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ, колишнього Хорольського повіту на Полтавщині. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство Глібова минуло в селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім'ю.
Початкової грамоти Глібова навчила його мати, Орина Гаврилівна, культурна й освічена жінка, потім хлопця учив місцевий панотець, а 1840 року його віддали до Полтавської гімназії.
У перші роки перебування в Полтавській гімназії Л. Глібов пробує писати російською мовою. Його творча біографія починається віршем «Сон», написаним 1841 року, а 1847 р. виходить його перша збірка російською мовою — «Стихотворения Леонида Глебова».
Після одруження він вступає 1849 р. до Ніжинського ліцею вищих наук князя Безбородька. Тоді ж Глібов звертається до жанру байки і навіть деякі з них друкує в газеті «Черниговские губернские ведомости».
З 1855 р. Л. І. Глібов працює викладачем історії та географії в дворянському училищі в м. Чорному Острові, Подільської губернії, а з 1858 р. переходить на посаду викладача історії та географії в Чернігівську чоловічу гімназію. У цей період з'являються перші українські байки Глібова — здебільшого вільні переклади з Кри-лова. У ці роки роки він пише також низку ліричних віршів в дусі пісенно-романтичної поезії 20-40-х років XIX ст.
1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної двотижневої газети «Чернігівський листок», у якій вміщувались його прозові і поетичні твори під псевдонімами: «Ив. Кенер», «Простодушний». У газеті, яку він видавав власним коштом російською і українською мовами, висвітлювали питання громадсько-культурного життя України того часу. Зростання популярності «Чернігівського листка» насторожило царських чиновників, які піддали суворій цензурі вміщені в ньому матеріали, що згодом призвело до припинення діяльності цього видання. Після цієї події Л. Глібов залишив Чернігів та на кілька років оселився в Ніжині разом з дружиною, яка тяжко захворіла.
Поховавши дружину, 1895 р. Глібов повертається до Чернігова та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.
Чимало зробив Л. І. Глібов і для українського культурного поступу. У Чернігові, де поет прожив більшу частку свого життя, він заснував «Товариство, яке кохає рідну мову». Учасники його ставили перші українські вистави та популярні «живі картини».
За п'ять днів до смерті поет написав останню байку «Огонь і Гай» з думою про «молодіж любую, надію нашу, квіти» — про дітей. Уся творчість Л. Глібова є неоціненним набутком передової культури українського народу.
Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці. Пам'ять про видатного байкаря Леоніда Глібова залишається у свідомості нових поколінь. Він є і буде улюбленим поетом українського народу. 1957 року у Веселому Подолі було відкрито пам'ятник Глібову. Його спорудили власним коштом вдячні нащадки — селяни місцевої артілі. З високого постаменту дивиться поет у широкий рідний степ, немов промовляючи:
Там ясная зоря, як радість привітала. Літала на коні там молодість моя...
2. Леонід Глібов — байкар
За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Головна тема його байок — несправедливість суспільного устрою: безправ'я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, хабарництво чиновників тощо.
Байкарська творчість Глібова поділяється на два періоди: перший — 50-70-ті рр., другий — 80-90-ті рр.
У байках Глібова першого періоду (1853-1872 рр.) багато уваги приділено зображенню зневажливого ставлення поміщицької системи до трудового люду («Вовк і Кіт», «Гадюка та Ягня», «Вовк та Зозуля», «Вовк та Мишеня», «Лев та Миша», «Громада», «Вовк та Ягня»), процес руйнування кріпосницького господарства («Мірошник»).
Правдивим відтворенням взаємин між знедоленим, безправним народом і гнобительсько-чиновницьким апаратом є байки «Медвідь-пасічник», «Щука», «Лисиця і Ховрах», «Вівчар», «Вовк та вівчарі». У байках «Мишача рада», «Квіти» Л. Глібов висміяв кумівство у вирішенні громадських справ.
У другий період творчості Л. Глібов пише байки: «Ластівка і Шуліка», «Лев на облаві», «Кундель», «Коник-стрибунець», «Цуцик», «Цяцькований осел», «Мальований стовп» та інші.
Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Викриваючи паразитизм, жорстокість панівних класів, байкар протиставляє їм працьовитість і чесність простого люду, показує його моральну вищість, стверджує його місце і роль у житті суспільства. Тематично спорідненим у байках письменника постає викриття чиновницького паразитизму та байдужості, морального застою.
Леонід Глібов своєю байкарською творчістю «зробив значний крок уперед порівняно зі своїми попередниками і сучасниками», малюючи реальні картини тогочасної дійсності, по-справжньому обезсмертив своє ім'я.
3. Теорія літератури:
ЗА. Акровірш (грецьк. «віршований рядок») — вірш, у якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім'я того, кому присвячується акровірш. Іноді в акровірші зашифровано ім'я його автора. Також акровірш використовується в загадках.
У XIX ст. чимало оригінальних акровіршів створив Леонід Глібов. Наприклад його вірш «Буря»:
Хуртовина скажена в'ється в полі. Аж свище вітер. Вже нема доріг. Й провідний дзвін ніхто б учуть не зміг, Жадання повний вдома буть,— ніколи! Інакше, як до хаоса сваволі. Вести не може божевільний сніг. Елегій чарівних та знання любих втіх Уже не знати нам у сніговім околі. Кривавий розіп'явсь над світом смог. Розпуста з голодом ведуть танок... А нам?.. Чи жде нас де краси країна? І глас роздавсь, мов великодній дзвін: «Надії промінь я — не труп, не тінь, А край краси і правди — Україна!»
Порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою порівняльного зв'язку, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. Цей троп має велику традицію, він широко застосовується в усній народній творчості («Парубок, мов явір», «дівчина, як зоря» та ін.)
4. Робота з твором Л. Глібова «Химерний маленький»
4.1. Читання поезії учнями.
4.2. Тема: загадки для дітей, зашифровував у цікавій поетичній формі звичайні, знайомі речі. (Вареник, пухкенький, товстенький, смачненький).
4.3. Ідея: вміння готувати смачну їжу.
4.4. Основна думка: яке приготування, така і їжа.
4.5. Бесіда.

·                           Чи сподобався вам вірш-загадка Л. Глібова?

·                           Що в ньому спільного з народними казками?

·                           Що це за страва «вареник гречаний»? (Традиційна українська страва, дуже корисна)

·                           Які дії виконує вареник? ? Які рядки допомогли вам знайти відгадку?

·                           Хто з вас ліпив вареники та знає, як їх готувати?

5. Робота з текстом Л. Глібова «Що за птиця?»
5.1. Читання учнями поетичного твору.
5.2. Тема: ототожнення ледачої людини з мухою.
5.3. Ідея: зображення характерних особливостей комахи, які притаманні людині. (Вона набридлива, може влетіти в будь-яку шпаринку, завжди непрохана гостя, бере все, що заманеться, їй не треба просити. Тому її звідусіль проганяють.)
5.4. Основна думка: засудження тих, хто на чужому горбу у рай в'їжджають.
6. Бесіда

·                           Чи сподобався вам акровірш Л. Глібова?

·                           Хто виступає героєм у цьому вірші?

·                           Чому муха порівнюється з птахою та людиною?

·                           Які людські риси ви побачили в цьому творі?

·                           Що треба робити, щоб не бути схожим на муху?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.  Робота з картками в парах (групах)

                                                         Картка № 1
1. Напишіть твір-мініатюру «Л. Глібов — байкар».
2. Охарактеризуйте головного героя у вірші-загадці «Химерний маленький».
3. Дайте визначення поняттю «акровірш».
                                                       Картка № 2
1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до Л. Глібова».
2. Охарактеризуйте головного героя в акровірші «Що за птиця?»
3. Дайте визначення поняттю «порівняння».
                                                        Картка № З
1. Напишіть твір-мініатюру «Творчий доробок Л. Глібова».
2. Охарактеризуйте тему акровірша «Що за птиця?».
3. Знайдіть у вірші «Химерний маленький» всі дії, що виконував вареник.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.       Виразно читати загадки, намалювати ілюстрацію до однієї із загадок, прочитати, переказувати відомості про Л. Глібова.

План-конспект уроку української літератури у 5 класі

Тема.  Олександр Олесь. Заповіти предків (за  поезією «Ярослав Мудрий»).

Мета: ознайомити п’ятикласників із життєвим та творчим шляхом Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору, висловлювати власні думки про прочитаний твір, зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова.

Обладнання: портрет та  бібліотечка творів Олександра Олеся, портрет Ярослава Мудрого, ілюстрації Софії Київської, Золотих воріт.

                      Доки будете дружно держатися купи,

незламно стояти всі  за одного, а один за всіх,

доти ніяка ворожа сила не побідить вас.

Іван Франко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

          З’ясування настрою школярів, забезпечення емоційної готовності.

ІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Літературний диктант:

1. Літописи – це….

2. Найвідомішим літописцем став ….

3. Князювали в Київській Русі….

4. Хто сказав про Київ , що « се  буде мати городам руським»?

5. Назвіть слов’янські племена, що мешкали на території Русі.

6. Які пам’ятки культури залишила нам та доба?

(робота в парах – взаємоперевірка)

IІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

          Сьогодні ми полинемо в незвичайну мандрівку: у далеке минуле, бо «хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Запускаємо машину часу і перенесемось у 1113 рік, у Київську Русь.

          Ми в чернечій келії (що це?). У тьмяній комірчині блимає свічка на дерев’яному, збитому з грубих дошок столі. Підлога вимощена сухою осокою, на вузькій лаві, що служить і ліжком, кинуто сукняну ковдру. Чути лиш писк мишенят та тихе шепотіння. Хто це? Низько схилившись над столом, у довгій полотняній  чернечій рясі сидить сивобородий чоловік. Це літописець  Нестор. Послухайте, що він мовить (до класу заходить чоловік у ролі Нестора  Літописця): «Велика бо бывает польза от ученья книжного: книгами бо кажем и учими есми пути покаянью, мудрость бо обретаем и воздержанье от словес книжных. Се бо суть реки, наполняющие вселенную, се суть исходящя мудрости: книгам бо есть нещетная глубина : сими  бо в печали утешаеми есми…». (сідає за стіл)

          Що писав Нестор?

          Дійсно, важко зрозуміти тогочасну мову. Тому сучасні письменники намагалися донести до нас думки предків. Одним із них був Олександр Олесь – український поет, якому довелося надовго покинути рідну Україну. Але й там Олександр Іванович Кандиба (це справжнє прізвище митця) не забував рідний край, його славну історію, а своїм онукам  оповідав про Батьківщину у формі віршів.

          Його вірші були сповнені віри і надії на краще майбутнє. Погляньте на портрет Олександра Олеся і послухайте спогади Галини Лященко: «Був огрядний, фізично міцно збудований, вищий середнього зросту; обличчя мав досить гарне і дуже інтелігентне, хоч зовсім не був писаний красень. Високе чоло, сині очі, довгасте обличчя, шатен. У товаристві був більше слухачем, ніж оповідачем.»

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Розповідь вчителя про життя і творчість Олександра Олеся за презентацією.

2. Прочитати статтю підручника про письменника.

3. Перевірка засвоєного матеріалу

       На дошці записано слова. Пояснити, як вони стосуються Олександра Олеся: Кандиба, «З журбою радість обнялась», Ольжич, 1944 р., Італія, Прага, Леся Українка, 15 років, еміграція.

       Учитель. Але найбільше любився Олександр у історії: працював з архівами, переглядав рукописи, переказував дітям народні думи та пісні. Улюбленим героєм «домашніх творів»  був Ярослав Мудрий.

       Нестор. Ще за часів Олега влада Києва поширилась із полян, древлян, сіверян на кривичів, радимичів, хорватів, уличів. Але його нащадок Володимир поділив Русь на окремі князівства, посадивши на них своїх синів. Тому після його смерті почалася кривава війна за престол, переможцем у якій став Ярослав, прозваний Мудрим. І недарма, адже Ярослава називали «тестем Європи», бо видав дочок заміж за королів і князів інших держав: Польщі, Франції, Норвегії, Угорщини і цим зміцнив стосунки і сусідськими країнами.

       Крім цього, Ярослав почав будувати кам’яні церкви і цим прикрасив руські міста. Найбільшою гордістю князя став Софійський собор або Собор Мудрості, у якому зберігалася бібліотека. У церквах і монастирях було відкрито школи для хлопчиків, де навчали грамоті. Сам Ярослав ініціював видачу збірника «Руська правда», за яким провадилося судочинство на Русі.

       Завершив князь свій життєвий шлях у 1054 році, залишивши нащадкам заповіт: «Отсе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо ж ви будете в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів  погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно». І плакси по ньому люде, а принісши, положили його в раці мармуровій у церкві Святої Софії. Мармуровий саркофаг стоїть там і досі.

       Учитель: Прочитаймо про славного Ярослава, про те, як пам’ятають нащадки князя київського (читання ланцюжком).

       Питання до класу:

       - Виберіть цитати, що розповідають про заслуги Ярослава перед  народом (цитатний план):

1.     «Україна зацвіла, як пишний сад».

2.     «Люде багатіти почали».

3.     «Київ  Царгородом другим став».

4.     «До палат ішли невпинно чужоземні посланці».

5.     «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом».

6.     «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».

7.     «Не сваріться, жийте в згоді».

       - Колективна робота.

Тема твору: розповідь про діяльність Ярослава Мудрого, про його заповіт жити в мирі і злагоді.

Ідея: уславити мужнього князя, закликати нащадків берегти рідну землю, любити її, як любив Ярослав.

Основна думка твору: «не сваріться, жийте в згоді: тільки мир збере усе».

Жанр твору: патріотична поезія.

Художні засоби: епітети «Святополк окаянний», «живий Київ»; метафори «незгода все по полю рознесе», Україна зацвіла», «бідувало місто і село»;порівняння «зацвіла, як пишний сад», «дбав, як про друга».

V. ПІДСУМОК УРОКУ

       Нестор:

-         Який заповіт залишив Ярослав?

-         Чи виконали його нащадки?

-         Як ви вважаєте, чи важко це зробити?

-         Що для цього потрібно?

-         Чи близькі нам, сучасним українцям, слова заповіту?

       Дякую, любі мої малята, за пам'ять щиру про предків славних. Вірю, що не посоромите нас у життєвій своїй дорозі. «Не сваріться, жийте в згоді».

VI. РЕФЛЕКСІЯ

       На сьогоднішньому уроці  я дізнався(лася)…

                                                 я навчився(лася)…

                                                 мені було важко…

                                                 мій найбільший успіх…

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

       Виразне читання поезії, відповідь на запитання (письмово) «Як я можу виконати заповіт Ярослава Мудрого?».

План-конспект уроку української літератури у 5 класі

Тема.  Олександр Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка».

Мета: викликати в учнів інтерес до читання, формувати інформаційні, комунікативні компетентності учнів; на прикладі драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка» ознайомитися з поняттям «драматичний твір» і його особливостями, опрацювати ідейно-художній зміст твору; розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, формувати критичне мислення; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю, його культури; національну свідомість учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: картини В.М.Васнецова, роздатковий матеріал; тексти художніх творів.

Теорія літератури: драматичний твір і його ознаки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, очікувані результати

1. Вступне слово вчителя.

         Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п'єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета – він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етюдів, тісно співпрацював з театральними діячами. У 20-30-х роках був чи не єдиним творцем української драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми-казки. Усна народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «Микита Кожум'яка». Хто ж є героями його творів? Про це ми дізнаємося прямо зараз.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

«Мозковий штурм»

         1. Хто такий богатир?

(Богатир – оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн, людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою).

         2. Створення «асоціативного куща».

         3. Перегляд картин В.М.Васнецова «Три богатирі», «Витязь на роздоріжжі», «Богатирський галоп».

          Слово вчителя 

          Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у яких ці воїни мужньо боролися з ворогами-загарбниками, захищаючи рідну землю. Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич.          

          - Пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте?

          Художники уявили богатирів справжніми героями, здатними протистояти злу. Саме такими вони постають перед нами на картинках В.М.Васнецова.

          - Чому, на вашу думку, богатир «Витязь на роздоріжжі» зображений саме на білому коні? (Білий кінь – символ перемоги).

         - Яких ви знаєте безстрашних богатирів, які дують в українських народних казках? (Котигорошко, Вернигора, Кожум'яка)

IV. Оголошення теми та завдань уроку

         На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимося з драматичною казкою Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин; визначимо, які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити; розкриємо особливості драматичного твору.

V. Опрацювання змісту казки у формі бесіди за питаннями

-         Яке лихо сталося у князя?                                            

-         Хто такий Микита Кожум'яка?

-         Як у творі змальовано його силу?

-         Як пояснити те, що тільки після прохання дітей Микита пішов визволяти князівну?

-         Зачитайте опис битви Змія і Микити.

-         У чому в казці виявляється гіперболізація (перебільшення)?

-         Чи змогли б ви на місці Микити, маючи неабияку силу, теж вступити у бій із Змієм?

VI. Ідейно-художній аналіз змісту твору

Тема: зображення боротьби добра і зла (Змій), в результаті якої перемагає добро, в образі богатиря, захисника правди і справедливості.

Ідея: уславлення всеперемагаючої сили добра над злом; мужності, героїзму, винахідливості, рішучості, представників із народу, які спроможні захистити рідну землю від нечестивців; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, прагнення здобути жертву підступним шляхом.

Основна думка: уславлення народного героя-богатиря. Сила дається тому, хто захищає народ від зла, несправедливості, жорстокості.

Побудова:

Зачин: тривога князя та князівни за життя своєї доньки, рада з воєводами.

Основна частина: боротьба Микити Кожум'яки зі Змієм.

Кінцівка: перемога Микити над силами зла, прославлення Кожум'яки.

Жанр: драма-казка.

         Пояснення вчителя

         Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», ви, звичайно, звернули увагу на своєрідність цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі.

         Називаються особливості:

·        драматичним казкам, п'єсам, поемам властива особлива побудова: дії, картини, яви;

·        складаються з висловлювань героїв, які називаються репліками;

·        мова автора обмежується короткими зауваженнями про зовнішність, інтонацію, жести, рухи персонажів, які мають назву ремарки;

·        у постановках важливу роль відіграють:

·        оформлення сцени-декорації,

·        звуковий, музичний супровід,

·        майстерна гра акторів.

         Записати визначення до літературознавчого словничка (зошита).

         Драматичний твір – це твір, у якому життя подається переважно через розмови, вчинки та дії героїв і призначення для постанови на сцені.

         - Доведіть, що драма-казка Олександра Олеся «Микита Кожум'яка» – драматичний твір. (Розповідь про події подається через розмови та вчинки дійових осіб)

VII. Перевірка усвідомлення змісту драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»

Гра «ТАК-НІ»

         1. Князь із Княгинею сумували, бо повинні були віддавати Змію улюбленого сина? (Ні)

         2. Посланець Змія був «чорний та окатий, як та ніч»? (Так)

         3. Народ боявся Змія? (Так)

         4. Князь зібрав воєвод, щоб повідомити їм про своє рішення добровільно віддати Змію дочку? (Ні)

         5. Чи всі воєводи одностайно погодилися з Князем боротися проти Змія? (Ні)

         6. У три роки Микита міг побороти свого батька? (Так)

         7. Микита брутальний, злий, жорстокий? (Ні)

         8. У Микити було п'ять братів? (Ні)

         9. Микита одразу погодився боротися зі Змієм? (Ні)

         10. Замок Змія був похмурий, темний? (Ні)

         11. Чи важко Микиті було боротися зі Змієм? (Так)

         12. Микита врятував Князівну від Змія? (Так)

VIII. Взаємоперевірка учнями робіт 

IX. Підсумок уроку

         1. - Яким постає у вашій уяві герой-богатир драми-казки О.Олеся «Микита Кожум'яка»?

          2. Складання сенкану

                                 Зразок

1.     Микита Кожум'яка.

2.     Мовчазний, кремезний.

3.     Мне, бореться, перемагає.

4.     Оборонець рідного народу, Києва.

5.     Найсильніший.

XI. Домашнє завдання

         Підготовка до виразного читання драматичної казки за особами. Намалювати ілюстрацію до уривка з казками, який сподобався найбільше.

План-конспект уроку української літератури у 5 класі

Тема. Тарас Шевченко. Розповідь про поета і його дитинство  (на основі повісті  С.ВАСИЛЬЧЕНКА «ШИРОКИЙ ШЛЯХ»).

Мета: пригадати відомості про Україну часів Т. Шевченка,  ознайомити учнів з новими фактами з життя великого поета, порівняти біографічний опис і художній твір про поета, детально працюючи над текстом  твору, вказати проблемні питання, намагаючись зрозуміти, за яких історичних обставин та подій формувався творчий світогляд Тараса Шевченка; розвивати спостережливість, образне мислення, формувати вміння аналізувати прочитане й робити висновки, стимулювати учнів до самоосвіти; виховувати пошану до славного Кобзаря, любов до рідної землі, до батьків.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, репродукції картин і  виставка творів поета, комп’ютер,  літературна карта України, мультимедійна презентація пейзажів, музика П.Чайковського.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перегляд слайдів «Мій рідний край» (звучить музика П.Чайковського). Під час демонстрації слайдів учитель зачитує поетичні рядки:

Цілу ніч до зорі я не спала,

прислухалась, як море шуміло,

як темная хвиля зітхала —

і як серце моє стукотіло. (Л. Українка)

Ніколи мені не забути

Незвичну красу Кримських гір. (І. Левченко)

Цей ліс живий. У нього добрі очі. (Л. Костенко)

Ходімо в сад. Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер. (М. Вінграновський)

Струмок серед гаю як стрічечка.

На квітці метелик мов свічечка.  (П. Тичина)

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає...(Т. Шевченко).

Поділіться враженнями від побаченого.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Який чарівний світ природи! Скільки незбагненного у величній красі рідного краю! Немає жодного письменника, який би у творах не розповідав про свою Батьківщину, про красу природи рідного краю. Ми розпочинаємо нову тему «Рідна Україна. Світ природи», яку будемо вивчати впродовж 18 уроків. Ви перегорнете поетичні сторінки майстрів слова, відкриєте для себе красу, розмаїття української природи та багато інших таємниць у навколишньому світі, відчуєте особливу чарівність образного слова.

   Перший письменник, твори якого ми будемо вивчати в цьому розділі, – Тарас Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, генієм українського народу.

Бесіда.

·        А що ви знаєте про Тараса Шевченка?

·        Які поетичні твори  його пам’ятаєте?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

 1. Словникова робота.

Пояснити значення слів, записаних на дошці: кріпак, кріпацтво, кобзар, «Кобзар», пророк.

2. Робота з підручником.

Учні мовчки читають текст статті «Тарас Шевченко» і самостійно складають запитання за прочитаним (робота в парах).

3. Усні відповіді на запитання.

4. Розповідь про Степана Васильченка.

Багато українських письменників  зверталися до біографії Тараса Шевченка. Але найвідомішим твором про дитинство Кобзаря є повість Степана Васильченка «У бур’янах». Для письменника образ Тараса Шевченка був найулюбленішим. У бідній селянській сім’ї, де зростав малий Степан, любили пісню, влучне та правдиве слово, жарт. Батько – чоботар, був письменний. То в їхній хаті знали й шанували Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, зачитувалися «Кобзарем» і «Тарасом Бульбою». Як згадував С. Васильченко, на нього найбільше враження в дитинстві справила  трійця:  пісня, «Кобзар» і Гоголь. Уже будучи письменником, Степан Васильович задумав написати повість про свого улюбленця. Може, тому, що в нього, як і в Шевченка, дитинство було напіводягненим і бездоглядним, він рано пізнав горе та кривду, став на захист пригноблених. Назва твору «Широкий шлях». В основі його – справжні  факти з життя Кобзаря, документальні дані.

5. Робота над змістом твору С. Васильченка «Широкий шлях».

а) Комбіноване  читання 1 і 2 частини.

         Словникова робота проводиться в процесі читання (на берегах підручника подано пояснення незрозумілих слів).

б) Бесіда за прочитаним:

• Зачитайте початок твору. Який жанр літератури він нагадує? Як ви вважаєте, чому С.Васильченко починає свою повість як казку?

• Що дізналися про малу батьківщину поета? Як проходило дитинство Тараса?

• Чому люди ходили німі? (Окрім кріпацтва, існувала заборона української мови). Коли були такі страшні часи?

• Хто пророкував Тарасові майбутнє? Що саме? Чи справдилися ці слова?

• Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві? Чому цього не могли робити батьки?

• Які моменти з життя Тараса Шевченка поєднують біографічний опис і оповідання С. Васильченка «У бур’янах».

IV. Закріплення вивченого матеріалу          

Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення»)

              • Т.Г.Шевченко народився у...

• Батьки Шевченка були...

• Матір Тарасу замінила сестра...

• Шевченко хотів бути....

• Книга творів Т. Г. Шевченка називалася...

• Десять років поет перебував...

• Поховано Шевченка...

V. Оцінювання, коментар, поради

VІ.  Домашнє завдання

 Підготувати розповідь про дитячі роки поета за матеріалами І і ІІ частин. Прочитати ІІІ частину. Намалювати (за  бажанням ) портрет маленького Тарасика або Катерини, якими ви їх бачите з прочитаного твору.