Ми - різні, ми - рівні

Урок гендерної грамотності

«Ми різні – ми рівні»

Мета:  систематизувати знання щодо теоретичних основ ґендерної культури. Сформувати вміння (навички):

-             володіти понятійним апаратом ґендерної проблематики;

-             розрізняти поняття «стать» і «ґендер»;

-             визначати існуючі ґендерні упередження і стереотипи;

-             формувати нестереотипні уявлення школярів про роль жінок і чоловіків у суспільному житті.

Розвинути установки до:

-             критичного мислення, самовдосконалення, плюралізму;

-             визнання відмінностей як норми співіснування людей;

-             поваги до законів.

Обладнання: папір, кольорові олівці, фломастери, ножиці, ілюстрації, журнали.

Хід уроку

Пояснення вчителя

Гендерна наука відносно молода, тому й тлумачення самого поняття «гендер» ще й досі є проблематичним.

Перші наукові праці з гендерної проблематики з’явилися близько 20 років тому. Початок XXI століття ознаменувався пошуком шляхів соціального партнерства жінок і чоловіків, рівномірного використання їх потенціалу в будь-якій сфері життєдіяльності, що є метою сучасного людства.

«Гендер» є одним із наймолодших термінів у психології, педагогіці, соціології, суспільствознавстві тощо. Вважається, що вперше на науковому рівні його застосувала до аналізу стосунків і діяльності чоловіків і жінок та для точного тлумачення біологічних, фізіологічних і соціально-рольових відмінностей представників різної статі американка Дж.В.Скотт, науковець і педагог.

Гендер (з англійської gender – «рід», «стать») означає «соціальні стосунки між людьми різних статей», «соціально організовані стосунки між людьми різних статей», «поділ ролей на чоловічі та жіночі».

Інколи поняття «гендер» пов’язують із поняттям фемінізм (психологічні й поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок), що є причиною неправильного розуміння сутності гендерної рівності.

Гендерна рівність – це не тільки рівність статей, а й рівність використання особистісного потенціалу кожної людини незалежно від статі.

Більшість дослідників розрізняють поняття «стать» і «гендер» та схиляються до думки, що зі статтю пов’язані лише фізіологічні особливості будови тіла, а з гендером – психологічні, соціальні та культурні відмінності між чоловіками й жінками, їхні маскулінні та фемінні якості.

Маскулінність, фемінність – нормативні уявлення про соматичні, психічні й поведінкові властивості, притаманні чоловікам і жінкам.

У наш час важко зустріти законодавця чи управлінця, який би заперечував тому, що рівноправність статей є запорукою розвитку громадянського суспільства. Проте реальна дійсність позицій статей далека від їх гармонізації.

В Україні це проявляється в обмеженнях доступу жінок до рівня прийняття рішень, ресурсів, збільшення кількості працюючих жінок у сферах з низькими прибутками. Проголосивши рівність прав і обов’язків чоловіка і жінки в державі, разом з тим не започатковано роботу з формування відповідної ідеології. У сполученні «жінка-політик» більшість потенційних виборців акцентує увагу саме на статевій характеристиці. А жінка, на їх думку, це – дружина, мати, господиня, а політика – справа суто чоловіча.

Соціологічні дослідження приводять наступні причини такого становища:

·        відсутність стабільної соціально-ґендерної політики в державі;

·        недостатня обізнаність населення в питаннях ґендерної рівності, недовіра і побоювання нових соціальних ролей, які висуваються завдяки сучасним тенденціям розвитку цивілізованого суспільства.

На сучасному етапі важливою проблемою є адаптація жінок і чоловіків до нових економічних і ринкових умов: 53% жінок та 48% чоловіків не задоволені власним економічним та соціальним статусом. Рівень безробіття серед жінок і чоловіків за статистичними даними практично однаковий (11,9% - жінки, 11,7% - чоловіки), але ці дані не враховують навантаження на жінок у побутовій сфері (догляд за дітьми, робота з утримання родини і оселі, ведення домашнього господарства.

У практиці роботи людини будь-якої професії часто постають питання, з’ясувати які важко, не оперуючи знаннями ґендеру. Витоки цих питань (ігнорування інтересів жіноцтва через порушення його представництва на законодавчому та управлінському щаблях влади, нереалізований потенціал особистості через дисбаланс статей в окремих сферах професійної зайнятості та відповідних навчально-освітніх установах, збільшення розриву в тривалості життя статей з надсмертністю чоловіків через засвоєння моделі ризикової поведінки, зростання соціального сирітства через ігнорування батьками своїх батьківських ролей тощо) сягають своїм корінням у прорахунки ґендерної соціалізації, ґендерної політики та ґендерних можливостей суспільства Стать (sex) є першою ознакою з якою людина входить у світ. Відповідаючи на питання: «Хто ти?», люди найперше вказують свою статеву належність, а вже потім подають іншу інформацію. Життя у статі визначає чимало особистісних характеристик, найголовніша серед яких – відчуття подібності до інших людей тотожної статі.

Різностатевість вважають найважливішою характеристикою диференціації живої природи. Поділ людських організмів на чоловічі та жіночі ґрунтується на біологічних відмінностях в анатомічній будові статевих органів, пропорцій тіла (зріст, ширина плечей, стегон), фізичній витривалості, розміщенні жирових відкладень, особливостях статевого дозрівання тощо.

Мужність і жіночність як категорії зовнішньої привабливості перебувають в колі уваги розвитку моди, чоловічих і жіночих ЗМІ. Чоловіча і жіноча мода може бути демонстративно протилежною за характером, коли види і деталі одягу, аксесуарів, зачісок, манер тощо вирізняють фізичні відмінності статей, або уніфікованою. Часто одягу для жінок спеціально надають маскулінних ознак, а одягу для чоловіків – фемінних.

Поняття «ґендер» (gender) стає сьогодні одним із базових понять в багатьох сферах: функціонування сім’ї, культурно-освітніх закладів, економічного виробництва, політичного державотворення тощо. Користуючись ним можна зрозуміти відмінності в ролях, поведінці, ментальних характеристиках чоловіка і жінки, а також узагальнити існуючі в буденній свідомості визначення понять «чоловік» і «жінка». Ґендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка характеризує не тільки  їх спілкування в сім’ї, а й визначає їх соціальні відносини в основних державних інститутах. Ґендер досить об’єктивно відображає культурний розвиток суспільства, а сім’я та суспільство завдяки соціалізації перетворюють індивіда як біологічну істоту на істоту суспільну.

Стать і ґендер є гранями, аспектами людської особистості, а не абсолютно самостійними речами. Через це вони взаємопов’язані і взаємодоповнюючі.

Дискримінація жінок чи чоловіків у суспільному житті  за статтю називається сексизмом.

Відповідно під ґендерною рівністю мається на увазі рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, можливість  особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Нерівність між жінками та чоловіками має наслідком зниження економічного розвитку країни в цілому й кожної родини та окремого громадянина зокрема. Отож, в рівності у правах та обов’язках жінок і чоловіків криється величезний додатковий резерв економічного поступу України. Важливо, щоб на ринку праці було якомога більше жінок і чоловіків, які мають знання, навички і досвід прийняття рішень. Для України, з її високою смертністю серед чоловіків продуктивного віку та скороченням народжуваності, подолання стереотипів та перешкод щодо жінок набуває ваги питання національної безпеки країни.       Про дотримання принципу рівноправності чоловіків та жінок вперше заявила ООН у Загальній декларації прав людини (10 грудня 1948 р.), в якій проголошено: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».

Міжнародне суспільство намагається віднайти засоби стабільного розвитку людства. Воно визначає рівноправність чоловіків та жінок одним з основних факторів стабільності у світі. За зразком Загальної декларації 4 листопада 1950 р. було прийнято міжнародний документ що має назву «Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод».

До числа найважливіших міжнародних документів щодо цього питання введено також Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок, прийняту ООН у 1979 р. Вона вперше порушила питання про права жінок як невід’ємної частини прав людини.

Практичне заняття

·        Творче завдання «Чим ми схожі?» Визначити між собою групи, які об’єднують осіб за:

            віком,

            місцем народження,

            кольором очей,

            кольором волосся;

           статтю;

           іменами.

Слово вчителя. Отже, між вами снує багато спільного і водночас відмінного. У кожного свій характер, свої думки, почуття, здібності. Погляньте, будь ласка, на свої пальці. На них тоненький малюнок із ліній. У кожного з вас він свій, неповторний. Природа ніби підкреслює, що кожен із вас – диво, яке ніколи не повториться.

Бліц-тест.

1. Усі люди народжуються вільними і рівними. Знайди фразу, яка краще за інші виражає ідею рівності.

                    Усі люди, незалежно від статі, мають:

·        думати однаково

·        одягатися як інші

·        поважати думку іншого

·        мати рівні можливості і права.

2. Що станеться, коли люди будуть абсолютно різні у всьому?

·        Усі стануть щасливими

·        Світ здаватиметься нудним

·        Не буде голоду і жебрацтва.

Творче завдання «Це я». Намалювати себе, відобразивши на малюнку власні захоплення, уподобання, мрії.  (Малюнки не підписуються. Вчитель їх збирає. Показує по одному, пропонує учням здогадатися, хто автор)

Створити колаж на ґендерну тему («Дівчина – очима хлопців», «Хлопець – очима дівчат», «Щаслива сім’я» тощо). Колаж – образотворчий засіб, і в нашому випадку – це наклеювання на якусь основу матеріалу, з якого складається картина. Для створення колажу необхідно підготувати купу старих журналів з кольоровими ілюстраціями, малюнками, фотографіями, клей, ножиці, кольорові олівці. Учням пропонується об’єднатись в декілька груп, кожна група отримує (або обирає) тему і, за визначений учителем час, створює колаж. По закінченню кожна група презентує і коментує свої роботи.

Заключне слово вчителя

Думаю, ви вкотре мали можливість переконатися, що кожна людина – це окреме неповторне «Я». Тому дуже важливо, щоб однакові можливості були для всіх громадян, незалежно від соціального стану, етнічного походження, статі.

Список використаної літератури

1.Гендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами: План, програма та методичні матеріали для викладання навчального модуля на курсах підвищення кваліфікації резерву керівників шкіл. – К.: ЦІППО, 2003. – 23 с.

2.Головченко В. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів // Право України. – 1999. – № 7. – С. 38-41.

3.  Коніна В.,Кулик О. Жінки за рівні права // Урядовий кур’єр. – 1999. – 27 листопада. – С. 18.

4.Кудін В.О. Гендерні проблеми в засобах масової інформації // Трибуна. – 1999. – № 9. – С. 21-22.

5.Руднєва О. Гендерна рівність як принцип законодавства України // Право України. – 2002. – № 4. – С. 103-108.

6.  Шевченко Н.В. Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні // Український історичний журнал. – 2001. – № 1. – С. 30-39.