|
|
Аналіз ліричного твору
Аналіз поезії – досить цікавий технологічний процес, який вимагає застосування певних знань, умінь, навичок, що здобуваються і виробляються у процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Є.Пасічник підкреслював: «Аналізувати ліричний твір – означає вчити дітей заглиблюватись у його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено у контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею». Звідси випливає висновок, що розглядати поезію необхідно в органічній єдності змісту і форми. Аналіз ліричного твору здійснюйте за таким алгоритмом, визначаючи: 1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний). 2. Тему (мотив), ідею. 3. Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада). (Примітка: для учнів 8-11-х класів: жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми); · жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж). 4. Поетичні образи та картини. 5. Тропи (епітети, порівняння, метафора) (для учнів 7-х класів). 1. Настрій: веселий, бадьорий. 2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч. Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна. 3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру. 4. Тропи: епітети: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише. 6. Особливості віршування (метрику): а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна); 7. Особливості строфічної будови. (Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр). 8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик). 1. Настрій: сумний. 2. Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому. Ідея: осуд тих людей, які зрікаються найціннішого духовного скарбу – мови. 3. Жанр: вірш; вид лірики: громадянська. 4. Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність. 5. Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння», «впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на милицях жадає танцювати). 6. Особливості віршування: 7. Строфіка: катрен (чотиривірш). 8. Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»); асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»). 9. Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука зу першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі: «Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної виразності твору.
Оскільки найбільше проблем у шкільній практиці вик ликає системний аналіз саме ліричних творів, наведемо приклад такого аналізу — розглянемо вірш Д.Павличка «Я стужився, мила, за тобою...» (вивчається в 11 класі). Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сніг летить, колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби, Розітнуть йому печальні груди, Скрипку зроблять із його журби.
1. Подаючи короткі відомості про автора цього вірша, слід окремо підкреслити два моменти: гуцульське походження письменника, а відтак відображення, переосмислення у його творах природи, характерів, мови карпатського краю; таку рису стилю Д. Павличка, як пісенність лірики, досконале уміння відтворювати дух, атмосферу поетику народної пісні. 2. За жанром перед нами зразок інтимної (конкретніше — любовної) лірики з елементами пейзажної. 3. Провідний мотив твору - туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва. 4. Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює прозорість думки, довершеність емоційного малюнка. Вихідний момент - сум ліричного героя за коханою (1-й рядок); розвиток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання; кульмінація — смерть явора (передостанній рядок); резюме — яворова туга перевтілюється у Скрипку (останній рядок). 5. Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня - явір і яворина. 6. Поруч з паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі є персоніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати. Піднесено-трагічна історія кохання розгортається в поетовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а такождіалектизмам (що поодинокі — не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля. Авторський задум вміло увиразнюється досить різноманітними тропами і синтаксичними фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»), персоніфікації «яворові сниться яворина»), просте двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колючий, ніби трина»), метонімічний епітет(«печальні груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька») промовисто увиразнюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої А метафоричний епітет «кохання молоде» розкриває безсмертя, красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах героїв. Найбільше смислове навантаження падає на останній рядок вірша. Символ«скрипка» остаточно розкриває мотив твору: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто краса душі людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова. Виразний звуковий, музичний супровід емоційного малюнка створює фоніка вірша. Надто ж у 2-й строфі, де вісім разів повторюється звук [с] (що передає шум вітру у кроні дерева, символізує сум, смерть), а також у 4-й строфі, де звук [р], повторений сім разів, посилює суворість, трагізм зображуваного (алітерація). 7. Особливості віршування: Тип римування перехресне: абаб (тобою \ мимохіть \ журбою \ стоїть). Віршовий розмір: п’ятистопний хорей: я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Вид строфи: катрени 8. Підсумок: Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна, мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя, бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття... Павло Тичина Ви знаєте, як липа шелестить. Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? — Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов'ї... «Я твій»,— десь чують дідугани. А солов'ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї! 1911 Ідейно-художній аналіз
Думаю, що даний алгоритм та зразки розбору дозволять удосконалити практичні уміння і навички щодо даного виду роботи. Бажаю успіху! |
