5 клас. Плани-конспекти уроків з української мови

Вступ. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.

Загальне уявлення про мову та мовлення як діяльність. Види мовленнєвої діяльності

Частини мови; основні способи їх розпізнавання. Іменник. Правопис. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників. Апостроф.

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне та залежне слово в словосполученні.

План-конспект уроку української мови у 5 класі

Тема. Частини мови; основні способи їх розпізнавання. Іменник. Правопис. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників. Апостроф.

Мета:

· повторити вивчене в початкових класах про частини мови, основні способи їх розпізнавання; поглибити і систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати в учнів навички розрізняти іменники, що означають назви істот і неістот, загальні та власні назви;

· розвивати усне та писемне мовлення, уміння узагальнювати і систематизувати;

·                    виховувати бажання провадити здоровий спосіб життя.
Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого.
Обладнання: таблиця «Іменник»; слова для вправи «Говоримо правильно»; підручники.
Епіграф уроку.                                                            Єдина краса, яку я знаю, - це здоров’я.
                                                                                                                                         Г.Гейне

                                                                                    Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Теоретичний диктант
(12 правильних відповідей – 12 балів)
1) Засіб спілкування – це ... (мова);
2) Використання засобів для спілкування - ... (мовлення);
3)    Розгорнуте усне або писемне мовлення однієї особи - ... (монолог);
4)    Розмова між двома або кількома особами - ... (діалог);
5)    Усне висловлювання думок і поглядів - ... (говоріння);
6)    Сприймання чого-небудь записаного літерами - ... (читання);
7)    Передача слів і текстів за допомогою літер - ... (письмо);
8)    Слухання й розуміння слів і текстів - ... (аудіювання);
9)    Той, хто надсилає комусь листа, телеграму, посилку - ... (адресант);
10)    Той, з ким ми вступаємо в розмову, кому пишемо листа чи телефонуємо - ... (адресат)
11)    Мовлення має дві форми - ... (усну і писемну)
12)    Обстановка спілкування може бути ... (офіційною чи неофіційною).
2. Вправа «Етичний поєдинок»
(До дошки виходять два учні, які по черзі називають основні правила спілкування. Хто назве останнім, найбільше, той і стає переможцем «етичного поєдинку»)
ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Діти, ви прийшли до школи, щоб отримувати все нові та нові знання. Але щоб приступити до вивчення нового, нам треба повторити матеріал, вивчений вами у початкових класах. Аот який саме матеріал ми будемо повторювати, ви дізнаєтесь, прослухавши уривок із вірша Д.Білоуса «Злитки золоті»:
Чи ти задумувавсь, звідкіль оті
У нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове –
..... (частини мови)!

· Запитання для бесіди
- То як же звучить тема нашого повторення?
- Чому Д.Білоус назвав частини мови «золотими злитками»?
- Які ви знаєте частини мови? Які з них є самостійними, а які службовими? Як ви думаєте, чому вони так називаються?
- Звірте свої міркування з таблицею вправи 11 (2 завдання).
- Зверніть увагу на епіграф нашого уроку (Зачитуємо його разом). «Єдина краса, яку я знаю, - це здоров’я», - писав Г.Гейне. Це надзвичайно важлива проблема, тому підтемою сьогоднішнього уроку буде «Здоров’я». Тож вперед!
ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого
1. Вправа «Яка я частина мови?». Записати речення. Надписати над словами, до якої частини мови вони належать.
Дівчинка я українка. А зовуть мене Даринка.
А дідусь мій – козак, в нього вуса ось так!
Про здоров’я наше дбає, гартуватись закликає.
Дядько Йосип каже: «Йога –
Всім болячкам засторога.
Глибше дихай! Рівно стій!
Дай усім хворобам бій!»

· Запитання для бесіди
- За якими ознаками ми розрізняємо частини мови? (За запитанням, за тим, що вони означають)
- А зараз ми детальніше попрацюємо з однією частиною мови. Якою саме? Ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
Всі на світі добре знають,
Що предмет я означаю.
- Хто чи що, - ви запитайте
І про мене все дізнайтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка, котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я? Знайте достеменно:
Називаюсь я ... (іменник)
3. Вибірковий диктант «Ключ». Виписати іменники. З їхніх перших букв складеться слово – ключ.
Перемога, весело, кожен, орнамент, дорога, високо, прекрасний, одяг, допомагати, творити, робота, повільний, острів, великий, три, синій, журба.
ПОДОРОЖ
Завдання із цим словом:
Поділити це слово на склади;
Виділити основу, корінь, закінчення, суфікс, префікс;
Дібрати спільнокореневі слова;
Визначити рід, число, відмінок;
Скласти речення із цим словом.
4. Бліц-опитування
1) Що таке іменник?
2) Що таке іменники істоти та неістоти?
3) Наведіть приклади таких іменників.
4) На які запитання відповідають іменники істоти?
5) На які запитання відповідають іменники неістоти?
6) Поясніть, які іменники є власними назвами, а які загальними.
7) Пояснити правопис власних назв.
8) Як ми напишемо назви книг, кінофільмів, фабрик і ...?
9) Які ви знаєте відмінки?
10) У якому відмінку вживаються іменники-звертання?

5. Робота з таблицею «Іменник»
- Зверніть увагу на таблицю. 1 хвилину мовчки подумайте, що цією схемою передано, а потім хтось із вас (якщо треба, з моєю допомогою) спробує за нею зробити висновок про іменник.
6. Переписати слова з дошки у зошит, поставивши знак наголосу.

ІнженЕри, офіцЕри, комбайнЕри, комарІ, календарІ, хабарІ, гончарІ; гектАри, стОвбури, дОлари, лапкИ, запитАння.
7. Розподільний диктант «Ключ». Виписати в першу колонку іменники, що позначають істот, у другу – неістот. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то з перших букв виписаних слів отримаєте два ключових слова.
Дитина, рибалка, двері, учень, одяг, рух, жінка, олівець, брат, автор, гриб, автобус.
І кол. - ДРУЖБА, ІІ кол. – ДОРОГА.

8. Робота з підручником. Пригадати правила вживання великої букви та лапок у іменниках.
Вправа 18 (С.14) – колективно;
Вправа 19 (С.15) – усно.
9. Міні-диктант з коментуванням. Записавши речення, пояснити написання кожного слова.
Завдання кожної людини – навчитись оберігати своє здоров’я. Щоб досягти успіхів у цій справі, треба навчитись правильно впливати на свій організм, підбирати режим праці і відпочинку, виконувати гігієнічні правила догляду за своїм тілом.

Пригадати правила вживання апострофа. Навести приклади.
ІІІ. Підсумки уроку
- На сьогоднішньому уроці ми завітали до країни Морфології, у якій мирно живуть різні частини мови. Їх ніжно образно назвав Дмитро Білоус «золотими злитками».
         Іменник ми з вами коротенько повторили першим. Як ви думаєте, чому?
        Правильно, тому що він дає усьому назви і їх у мові найбільше. Повторили іменники істоти і неістоти. Пригадали, що є власні і загальні назви, правила їх написання.
       А також, я думаю, кожен із вас зрозумів, що здоров’я – найцінніший скарб, який треба дуже берегти. Недаремно наш народ в одному з прислів’їв сказав: «Бережи одяг новий, а здоров’я доки малий». Тож будьте завжди здоровими!
Всі на уроці були активними. Намагайтесь бути такими завжди.
ІV. Оцінювання, коментар, поради.
ІV. Домашнє завдання: повторити правила вживання великої букви та лапок у іменниках та правила вживання апострофа, виконати вправу 21.

План-конспект уроку української мови у 5 класі

Тема. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне та залежне слово в словосполученні.

Мета:

· мотивувати учнів на вивчення мовознавства як науки про мову; встановити відмінність словосполучення від слова, його форми і речення; визначити спосіб розрізнення головного та залежного слова в словосполученні; вправлятися у визначенні головного та залежного слова в словосполученні;

· формувати дії контролю та оцінки за визначенням головного та залежного слова в словосполученні, порядком розбору словосполучення;

· організувати комунікацію за типом загально класної дискусії та за типом «виконавець» - «контролер».

Обладнання: таблиця «Види граматичного зв’язку», підручник.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Учень виголошує свої повідомлення про морфологічні ознаки самостійних частин мови. Однокласники надають рецензію,обґрунтовують виставлену оцінку. При потребі учні або вчитель доповнюють повідомлення.

ІІ. Мотивація учнів на вивчення мовознавства як науки про мову

Учитель. У першому класі вчителька запитала вас: «Для чого необхідно вивчати українську мову ?». Яку відповідь ви тоді дали? (Роздуми учнів)

А для чого вивчати українську мову людині, яка вже вміє читати й писати?

(Роздуми учнів)

Щоб поповнити, удосконалити і систематизувати свої знання, ми протягом 20 уроків будемо вивчати розділ мовознавства «Синтаксис». Ви матимете змогу перевірити свої знання під час контрольного тесту та контрольного диктанту, отримати оцінку за свою роботу протягом цього блоку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

У початкових класах ви вже отримали певні знання із синтаксису.

· Пригадайте, що вивчає цей розділ мовознавства? (Будову словосполучень і речень)

· Що вам уже відомо про словосполучення?

· Дайте визначення словосполучення. Наведіть приклади.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

Формування поняття про словосполучення

1.Робота з підручником. Виконання вправи №25.

- Записати утворені повідомлення, обираючи з дужок відповідні слова.

- Виписати словосполучення, якими відрізняються утворені повідомлення.

- Що точніше називає предмети, дії, ознаки – слово чи словосполучення?

2. Робота з таблицею «Види граматичного зв’язку».

Чи будь-яке сполучення слів є словосполученням? Пригадайте, будь ласка, які види граматичного зв’язку між словами ви вивчили у початкових класах.

Взаємний– це граматичний зв’язок між словами, форми яких залежать одна від одної.

Росте дерево

Підрядний зв’язок – це граматичний зв’язок між словами, коли форми одного слова залежать від іншого.

Посадити дерево

Сурядний зв’язок – це граматичний зв’язок між словами, які у висловлюванні не залежать одне від одного, але граматично однаково залежать від одного і того самого слова.

Полити дерево і кущ

3.Виконання вправи № 26. Робота в парі. Одна пара працює на закритій дошці.

- Які сполучення слів є словосполученнями?

- Який граматичний зв’язок між цими словами?

Пригадайте, за допомогою якого способу ви словосполучення? Що для цього треба робити? (за постановкою питання або визначення частин мови)

4. Дати відповіді на запитання, що стоять після вправи № 26, прочитати теоретичний матеріал (с. 25).

Формування дії контролю та оцінки за визначенням головного та залежного слова в словосполученні

1. Виконання вправи № 27. (Індивідуально).

V. Підсумок уроку

Дати відповіді на запитання

- З яким розділом мовознавства ми почали працювати?

- Що є предметом вивчення у «Синтаксисі»?

- З якою синтаксичною одиницею ми працювали на цьому уроці?

VІ. Оцінювання, коментар, поради

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити правила (с.24, 25), виконати вправу з підручника № 97 (с. 63).