Тема. Загальне уявлення про мову та мовлення як діяльність. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їхні особливості. Робота з книжкою: способи виділення частин змісту в тексті.
Мета:
навчальна: повторити й поглибити мовленнєвознавчі знання, вміння та навички;
розвивальна: розвивати мовленнєву культуру учнів;
виховна: виховувати уважне та бережливе ставлення до слова книги.
Внутрішньопредметні зв'язки: мова й мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, література.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
1. Прочитайте текст. Як ви розумієте його зміст?
Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови... (М. Рильський)
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
- Які види мовленнєвої діяльності — слухання, читання, говоріння, письмо — вам найбільше подобаються?
IV. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тренувальні і творчі вправи
1. Прочитайте текст. Що ви можете сказати про мову й мовлення? Які існують мови?
Мова визначається як засіб спілкування, пізнання і мислення. Мов на світі є дуже багато. Кожна нація, народність має свою рідну мову. Є мови державні, міжнародні, іноземні.
Мовлення — це спосіб досягнення мети у спілкуванні та пізнанні. Це мовленнєва діяльність. Коли ми говоримо про культуру мовлення, удосконалення свого мовлення, то це передбачає діяльність. Мовленнєва діяльність здійснюється в чотирьох видах: два з них — це сприйняття мовлення — слухання і читання, а два — говоріння й письмо — це творення мовлення.
2. Чи можете ви довести, що мовлення — це діяльність? Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте? Складіть з їхніми назвами речення й запишіть їх.
3. Послухайте текст (у виконанні вчителя, учня, у записі). Що треба пам'ятати під час слухання? Яка тема та основна думка прослуханого вами тексту?
ОЛЕНА ПЧІЛКА
Олена Пчілка народилася 29 червня 1849 року у м. Гадяч на Полтавщині в сім’ї дрібного чиновника. У 1866 році закінчила Київський пансіон шляхетних дівчат. У 1876 році вийшла друком у Києві книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва. У 1883 році почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря». У 1886 році з'явилася збірка поезій «Думки-мережанки». З 1906—1914 рік була видавцем журналу «Рідний край» із додатком для дітей «Молода Україна» (1908—1914). Олена Пчілка переїздить до Гадяча. 1914 року світ побачили віршики й казки з малюнками для дітей. У 1918 році вийшли друком «Байки. Для сім'ї та школи». У 1919 році побачили світ «Дві п'єски для дитячого театру». У 1924 році повертається до Києва, де їй було запропоновано роботу в Академії наук. Обрано членом-кореспондентом Української академії наук. Донька Олени Пчілки — наша славетна Леся Українка.
4. Прочитайте текст мовчки. Які види читання ви ще знаєте? Доберіть заголовки до частин тексту й запишіть їх. Які ви знаєте вимоги до читання?
ЖАЙВОРОНОК
Тяжко працювали хлібороби на полі в ті давні часи. Ходили за плугом, орали, сіяли, волочили і чули, як болить у них
кожна кісточка, як ниють крижі, що, бувало, й підвестися тяжко. Якась втома насідала на тіло.
Аж ось надійшов полями старий-старий дідусь. Борода в нього по коліна та біла-біла, як молоко. Зустрівся з сівачем, поцікавився його працею, зрозумів, що сумно хліборобові ореться,
бо нема кому розвеселити його. Задумався сивий дідусь. Нахилився, взяв у руку грудку землі і кинув високо-високо, аж під хмари, і промовив:
— Жайворонком! Жайворонком!
Із грудки вилетіла дивна сіра пташечка. Невеличка. Та як заспівала веселим дзвінким голосочком, та почала кружляти над головою хлібороба, та заливатись дзвінкою піснею. То грудкою падає вниз, то тріпоче крильцями і злітає вгору, аж до хмар. То чорною грудкою стоїть нерухомо в небесах довго-довго та, знай, виводить, благословить співом працю хлібороба. І звуть ту пташку жайворонком.
Заслухався сівач піснею жайворонка й відчув приплив свіжих сил, а серце охопила дивна радість. І забув за втому, за мозолі на руках, стало легко в праці й на душі.
— Що скажеш тепер, сівачу? — звернувся дідусь.
— Дякую щиро! Той спів пташки зачарував, ощасливив мою працю. Велика тобі дяка за добре серце,— і вклонився старцеві до ніг.
— Пам’ятай, сівачу, та іншим передай,— продовжував дідусь,— якщо будеш на ниві раніше, ніж заспівав жайворонок, то на цілий рік станеш невтомним і врожай збереш багатий, бо хто рано встає, в того щастя є (О. Олесь).
5. Тематична розмова. Робота в групах (4-5 груп)
Групи можуть визначити самостійно тему розмови або вибрати одну із запропонованих («МІЙ робочий день», «Цікава подорож», «Допомога старшим і молодшим», «Спілкування по Інтернету», «Наша школа»).
6. Робота з книжкою
- Доберіть текст (підручники, інші книжки). Прочитайте. Поділіть його на частини. Складіть план і запишіть. Перекажіть зміст тексту за планом.
- Як пов'язані між собою всі види мовленнєвої діяльності?
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОВТОРЕНОГО
Чим відрізняється мова від мовлення? Із якими видами мовленнєвої діяльності ми сьогодні на уроці працювали? З якими книжками, крім підручників, ви працюєте щодня?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Звернути увагу на індивідуальні особливості мовленнєвої діяльності учнів та можливості й доцільності підвищувати власну мовленнєву культуру.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
1. Підготуйте матеріал для виконання одного із видів мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо).
2. Візьміть у шкільній чи домашній бібліотеці книжку, прочитайте уривок із будь-якого твору, письмово складіть план його і приготуйтесь переказати за планом у класі.
