ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ №1 УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 6 КЛАСІ 

Тема. Краса і багатство української мови.

Мета:  поглибити знання учнів про багатство української мови, звернути увагу на її милозвучність, мелодійність, на засоби досягнення милозвучності; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов до рідної мови як скарбниці духовності рідного народу, засобу зв'язку, що єднає минулі, сучасні та  прийдешні покоління в історично живе ціле.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Очікувані результати: учні розуміють, у чому полягають багатство й краса української мови, її милозвучності й мелодійності, усвідомлюють роль рідної мови в житті людини й суспільства. 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

                                                   ХІД УРОКУ        

I.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 1. Робота біля дошки.

 Записати речення. Пояснити написання виділених слів та вживання розділових знаків.

На вустах розквітає слово любистково і барвінково… Навкіл чудовий солов’їний спів мені звучав, як українська мова. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Ми лагідні, в нас доброта незмінна і мова невмируща і нетлінна.

II.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Опитування-інтерв’ю

Що ви очікуєте від вивчення рідної мови у 6 класі?

IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Інтерактивна вправа «Я так думаю».

—      Як ти думаєш, що дає людині вивчення рідної мови?

3. Робота з підручником.

        Вправа 1 (усно).

 4. Робота в групах (парах).

Завдання: протягом 3—5 хвилин підготувати відповідь на питання:

«У чому полягає багатство української мови?» або «Що сприяє милозвучності української мови?».

(Цю роботу можна провести у формі інтерактивної гри «Мікрофон».)

5. Робота біля дошки.

Завдання: прочитати текст. Яка роль синонімів у нашому мовленні?

Багатство синонімів — одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці — невід’ємна прикмета хорошого стилю.

Українська мова напрочуд багата на синоніми (М. Рильський).

—      Які групи слів за значенням ви знаєте?

—      Яка роль антонімів, омонімів у нашому мовленні?

—      Наведіть приклади синонімів, антонімів, омонімів.

—      Складіть з ними речення (на вибір).

6.  Гра «Шукачі скарбів».

Завдання: навести приклади «скарбів», які також свідчать про багатство української мови.

(Учні повинні навести приклади прислів’їв, приказок, фразеологізмів. Як приклад нагадайте дітям такий вислів: «Мова без прислів’я, як страва без солі» (Нар. тв.).)

7. Зорово-слуховий диктант.

Зайнялися гори! В золоті каміння,

В полум’ї граніти і в диму гаї,

А на хмарах грає сонячне проміння,

Грає і дарує усміхи свої (О. Олесь).

—      У прямому чи переносному значенні вжито виділені слова?

8.  Робота в зошитах.

 Завдання: списати прислів’я, вибираючи з дужок потрібні прийменники або сполучники.

Не підливай масла (у, в) вогонь.

Хто дбає, той (і, й) має.

Як маєш (у, в) торбі, сядеш (і, й) на горбі.

За науку — цілуй батька (і, й) матір (у, в) руку.

(У, в) умілого (і, й) долото рибу ловить   (Народна творчість).

9. Поетична хвилинка.

Завдання: виразно прочитати віршовані рядки.

Солов’їну, барвінкову, колосисту —

на віки українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,—

 бо ж єдина — так, як мати,

мова в кожного із нас!

(в. Сосюра)

V.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Опитування «Закінчіть речення»

«На цьому уроці найкориснішим і найцікавішим для мене було…»

VI.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти (усно) висловлення за одним із поданих початків:

·        Я від колиски чую рідну мову, вона мені веселкою бринить…

·        Слова я  чую  барвінкові, і серце  щемно завмира…

·        Як батько, і мати, і браття мої – живу я і дихаю рідною мовою…

Тема. Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого   

Урок української мови у 6 класі

Тема уроку. Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення.

Мета: повторити теоретичні відомості з синтаксису про будову    словосполучення й речення; формувати вміння їх розрізняти; визначати будову словосполучення, головні та другорядні члени в реченні; виховувати шанобливе ставлення до мови.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

Хід уроку

I. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

II. Актуалізація знань

1. Робота біля дошки. Записати речення. Записати 2-3 словосполучення. Сформулювати поняття словосполучення, його будову.

Наша українська мова – це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами.

2. Бесіда.

·        Що таке словосполучення? Яка його будова?

·        Які слова ним не є? Чим словосполучення відрізняється від речення?

·        Колективне заповнення таблиці

3. Робота в парах.

Спільне виконання завдань (обмін думками, спільні висновки).

Прочитати речення. Виділити словосполучення, визначити головна й залежне слово, члени речення.

Добре слово варте задатку. Дружи з розумним – не будеш дурнем. Знання роблять життя кращим. Розум – скарб людини.

4. Самостійна робота.

Відновити тексти, доповнюючи речення однорідними членами. Накреслити схеми речень з узагальнювальними словами.

У чудових українських піснях, ..., ... зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами. Це створює атмосферу доброзичливості й .... Українську мову шанують у світі. Твори наших письменників перекладено в багатьох країнах ..., ..., ... .

·                   Однорідні члени речення підкреслити.

·                   Якою частиною мови вони виражені?

·         З’ясувати позицію однорідних членів стосовно пояснюваних ними слів.

5. „Мозкова атака”.

Учні висловлюють думки щодо вживання розділових знаків у виписаних реченнях. Вони їх записують у вигляді великої літери Т (дві колонки під одним дахом).

6. Робота біля дошки.

Аналіз мовних явищ на основі тексту. Виконання вправи 20.

           III.      Рефлексія на рівні самоосмислення

Учні пригадують усе, що відомо з теми (робота із системою орієнтирів).

   IV.      Змістово-пошуковий блок

1. Ігра „Вірю-не вірю”.

Учні повинні погодитися із твердженням учителя або спростувати.

До словосполучень належать поєднання таких слів:

-       підмет + присудок;

-       повнозначне слово + повнозначне слово;

-       службове слово + повнозначне слово;

-       повнозначне слово = повнозначне слово (з’єднані сурядним зв’язком).

         V.      Експериментування

Записати речення, розставивши розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір.

Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети П.Тичина, М.Рильський, А.Малишко.

      VI.      Узагальнення знань

·  Бесіда по темі: «Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення».

  VII.      Рефлексія

·  Як ви почувалися на уроці?

·  Що винесете з уроку?

·  Який вид роботи був найбільш вдалим?

VIII.      Домашнє завдання

Прочитати §1, виконати  вправу 21 або скласти вірш про рідну школу, використавши в ньому однорідні члени речення.

Урок української мови у 6 класі

Тема уроку. Загальна характеристика частин мови.

Мета уроку: повторити та закріпити знання учнів про самостійні та службові частини мови; формувати вміння розпізнавати частини мови в реченні та тексті, визначати  їхні особливості(граматичні та лексичні ознаки); виховувати почуття краси рідного слова.

Тип  уроку: повторення набутих знань       

Обладнання: стенди,підручник,таблиця.

Як намистини, диво калинове – частини мови!

Д. Білоус

Хід уроку

І. Настановчо–мотиваційний етап етап                                     

1.1. Очікування від сьогоднішнього уроку.                                                   

1.2. Підручник сторінка 124-125 (учні зачитують чого потрібно навчитися і що запам’ятати).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все, що вчили ви про частини мови.

Лінгвістична казка

Казка про частини мови

Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її діти – частини мови – засперечалися. Хто з них найважливіший.

- Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь-яким членом речення...Тож, безумовно, я найголовніший.

  Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

- Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

Тут у розмову втрутився Числівник.

- От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

Займенник  слухав суперечку й іронічно посміхався.

- Які  ви розумні! Та що б ви робили, якби не було мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

 Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

-  Заспокойтеся всі. Без моєї Гераклової сили ви всі ніщо, тільки байдики б’єте. А як я    з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді й ви щось значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

- А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди все, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в  реченні я постійно виступаю обставиною. Та й у дружбі я надійний – завжди поряд з Дієсловом.

Тут між частинами мови просунув голову Прийменник.

- Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не висловите як слід. Ось,  наприклад: “ Учень йде ...школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він йде.

Поважно походжаючи між частинами мови, сполучник з притиском сказав:

- Ви, най-най-най... зарубайте собі на носі, що в  речення всіх з’єдную я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.

- Та й без мене вам не обійтися, – промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

- Гай, гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміле, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

- Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

Усі частини мови з’єднали руки й пообіцяли матері:

- У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові. (С.Бат)

ІІІ. Проблемне запитання

3.1. Поясніть поведінку героїв казки.

3.2. Спробуємо з’ясувати чому саме в такому порядку розташовані частини мови. На стенді у класі та підручниках. Чи це випадково? Для цього спробуйте відповісти на питання. Коли ми бачимо якийсь невідомий предмет, що нас передусім цікавить? Звичайно що це? А потім яке воно? Скільки цих предметів? і т.д. А насамкінець: звідки він тут? Відколи? Отже, частини мови розташовані в такому порядку, як ми сприймаємо навколишні предмети і явища. .

ІV. Засвоєння нових знань

4.1.Записати останнє речення казки, вказати над кожним словом частину мови плюс епіграф (усно).

4.2 Лінгвістичний експеримент Спробуйте з’ясувати, якими частинами мови можуть бути подані слова.(учні ставлять запитання до слів,знаходять значущі частини слів)

                           Глока, бокра, кудрячить, бокреня.

4.3. Робота з підручником ( таблиця «Граматичні ознаки частин мови»)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

5.1 Гра “Утвори слово”. Від слів радість, поміч, утіха утворити різні частини мови. Увести в речення на тему дружби.  

Зразок: друг (ім.) – дружній (пр.), дружити (дієсл.), дружно(присл.).

5.2. Вибірково - розподільча робота. Розділити слова, вжиті у реченнях за частинами мови. Самостійні – службові.

               Не сиди без діла.

               Люби природу і дбай про тварин.

VІ. Підсумок уроку

Гра “Хто швидше?” За ознаками відгадайте про яку частину мови йдеться.

1.      Має два числа, три часи, приводить все в рух.

2.      Має три роди, називає істот – неістот.

3.      Стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник.

4.      Без нього ми не могли б вказати дату свого народження чи порахувати гроші.    Чи виправдалися ваші очікування?

VІІ. Домашнє завдання

 Прочитати матеріал параграфа 14, виконати вправу 226 або скласти власну лінгвістичну казку.

                                                                    План-конспект уроку української мови    у 6  класі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Тема. Письмовий твір-опис природи за картиною в художньому стилі.

Мета:  на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, відчуття прекрасного; зацікавити вітчизняним образотворчим мистецтвом, зокрема пейзажним живописом.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

1.Бесіда з учнями.

1.Яка різниця між такими видами образотворчого мистецтва, як живопис і графіка?

2.Що називається пейзажем, натюрмортом?

3.Імена яких відомих художників України ви знаєте?

4.Які ознаки має художній стиль мовлення?

ІV. Підготовча робота до складання письмового твору – опису природи за картиною в художньому стилі.

1. Демонстрація репродукцій картин.

2. Коротке повідомлення учня про автора картини.

   Сергій Іванович Васильківський (1854 – 1917) – один з найвідоміших українських художників кінця ХІХ – початку ХХ ст.  Творча спадщина митця становить  більше як  три тисячі  полотен.

Народився на Харківщині (м.Ізюм). Професійну освіту здобув у Петербурзькій академії мистецтв. Виїхавши у пенсіонерське відрядження за кордон, удосконалював живописну майстерність. Подорожував Францією, Італією, Північною Африкою. Багато працюючи на планері, намагався передати колорит зображуваної місцевості, домогтися правдивості та емоційності. Після повернення на батьківщину поселяється в Харкові й повністю віддається розробленню української тематики. Картини С.Васильківського зображують привильний  український степ,  тихі річки й ставки, краєвиди сіл та хуторів, розливи Дніпра та Дніпровських плавнів, затишних полян і левад. Відомий передусім як тонкий лірик, співець неповторної краси рідного краю.  Зображував природу в її перехідних, мінливих станах. С.Васильківський не прагнув до розроблення в пейзажах соціальних мотивів, проте його картини сповнені такої чарівної краси й поезії, відзначаються такою витонченістю письма, що сміливо можуть змагатися з найдовершенішими зразками пейзажного живопису  в світовому мистецтві.

Матеріал для вчителя. Пейзажем називається твір живопису, у якому головним предметом зображення є природа.Для деяких видів пейзажів існують свої назви.Скажімо, картина, на якій зображено море, називається марина; а та, на якій зображено міські краєвиди, називається ведута ( у мистецтві ХХ століття міські пейзажі стали називати урбаністичними). А ще пейзаж називають ландшафтом.

Як же працює художник над картиною? Розглядає, обдумує, відчуває настрій того, що збирається описати.Ваше завдання – відчути настрій картини, побачити неповторність саме цього ландшафту, саме цієї миті, зображеної художником.Потім треба з’ясувати, за допомогою яких засобів художник досягнув мети.Отже, вам необхідно буде знати значення таких мистецтвознавчих термінів , як композиція картини, світлотінь, фон, перспектива, палітра, (або колорит).

3. Робота з тлумачним словником.

4. Осмислення художнього полотна ( аналіз картини «Козача левада»).

–  До якого жанру живопису слід віднести картину?

–  Пояснити лексичне значення слова левада (затишний куточок рівнини біля ставу    чи  річки з луками та деревами).

- Чому саме цей куточок  обрав для змалювання художник? Що міг вбачати  С.Васильківський у таких левадах?

–  Яка пора року зображена на полотні?  Який час доби? З чого це видно?

–  Що зображено на передньому плані картини? на задньому плані?

–  Чим приваблює колорит полотна? Який настрій навіває картина?

–  До яких роздумів спонукає?

Коментар  учителя.

Левадою в Україні звуть затишний зелений куточок рівнини  побіля водойми. Колись у таких місцях охоче спинялися на перепочинок козаки  та чумаки: тут можна було напоїти та попасти коней та волів. Часом поблизу левад  люди оселялися назавжди.

Для С.Васильківського такі місця мали велику вагу. Він вбачав у левадах, як сам казав, “людські гнізда”, образ України.

Композицію (побудову) картини художникові підказав вигляд реальної левади, яких багато колись було поблизу Харкова. Писав художник з натури, навіть уже готовий твір виносив на луки, щоб ще раз перевірити окремі деталі. Працював без підмальовки, виключно кольором, що є ознакою найвищої майстерності. Писав картину протягом шести років.

5.  Робота біля дошки. Вписати в таблицю (див. далі) назви предметів, детально виписаних художником на передньому плані полотна, а також назви явищ природи, які необхідно згадати, описуючи картину (“відоме”).

Левада, воли, озерце, трава, каміння (валуни).

Сонце, небо, туман, вітерець.

Записати назви предметів, зображених художником на задньому плані (“відоме”)

Дерева,  двоє селян, дерево, ліс.

Дібравши до “відомого”  “нове” ( ознаки), заповнити таблицю.

Записи на дошці  наберуть такого вигляду:

6.  Колективне складання плану творчої роботи.

Орієнтовний план твору-опису природи за картиною

1. Левада – затишний куточок рівнини біля озерця.

2. Зображені на полотні пора року та доба.

3. Соковита запашна трава.

4. Воли біля невеличкого озерця.

5. Трава випинається з-під сірого каміння.

6. Селяни під деревом на другому плані картини.

7. Зелена стіна лісу на обрії.

8. “Козача левада” – портрет ясноокої України.

7.  Складання усного твору за планом з використанням дібраного робочого матеріалу.

8. Самостійна письмова робота учнів на чернетках.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання. Закінчити твір, відредагувати чорновий варіант тексту, переписати твір до зошитів.

Зразок твору

Простяглась, розпросторилась затишна левада, розкинулась навколо невеликого озеречка. Середина гарячого літа. Легкий ранковий туманець молоком стелиться над розкішною духмяною травою.

Біля зарослого лепехою озерця – круторогі вайлуваті воли.  На якусь мить  відірвались вони  від соковитої травиці й тягнуть сонні морди  до прохолодної свіжої води. Некліпним блакитним оком вдивляється озерце у безмежне небо.

Повгрузало в землю важенне каміння. Та й з-під нього випинається розкішна зелена трава, буяє, нестримно тягнеться до сонця.

Трохи віддалік, у затінку  високих крислатих дерев спочивають двоє селян.  Спокійно  й розважливо вони гомонять про щось між собою.

Зеленою стіною стоїть на обрії ліс. Ледь вимальовуються на темному його тлі обриси могутніх дерев.

А  над усім цим – високе, бездонне в своїй глибині блакитне небо та щедре золоте сонце України.

“Козача левада” Сергія Васильківського – ніби краплина свіжої роси. Це затишний куточок рідної, такої прекрасної землі.

План-конспект уроку української мови   у  6  класі

ТЕМА. ПИСЬМОВИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ.

Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи; з’ясувати рівень сформованості вмінь докладно письмово відтворювати частину сприйнятого на слух висловлювання, ураховуючи комунікативне завдання.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

IІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Вступна бесіда

1. Яку будову мають тексти-описи?

2. Які види описів вам відомі? З якими видами ви найчастіше зустрічаєтесь у процесі читання художньої літератури, під час опрацювання наукової літератури?

3. Пригадайте основні види переказів. Чим, на ваш погляд, вибірковий переказ відрізняється від детального?

ІV. Робота з текстом переказу

Читання тексту вчителем

·         У процесі читання учні сприймають висловлювання в цілому, усвідомлюють, яка основна думка тексту, звертають безпосередню увагу на ту частину висловлювання, у якій подано опис.

ШТОРМ НА МОРІ

Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного гулу.

Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив, як гойдаються дерева під могутніми ударами рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно стугонить море. Уночі почався шторм.

Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а надто, коли воно штормить.

Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися штормом.

Ледве діждався, поки повставали тато й мама. Мама почала готувати сніданок, але мені не терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються тобі вічністю.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім чистим, без жодної хмаринки небом від берега і до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода була в одному місці темна, в другому — сіро-зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня води знизу, з самих морських глибин, освітлюється різнобарвними вогнями.

Бувають шторми з чорним низьким небом, з важкими кошлатими хмарами, з густими й холодними дощами. Тоді море — темне, люте і неприступне.

А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий. Вода манила до себе.

Хотілося роздягтись і кинутись в оту веселу, дзвінку водоверть. 

Водночас два предмети привернули мою увагу. Перший — то парусник, що йшов з моря.

Друге, що привернуло мою увагу, був собака. Великий каштановий собака з красивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на парусник (Д. Ткач, 304 сл.).

Бесіда за змістом тексту

1. З’ясувати, що відображає заголовок — тему чи основну думку.

2. Визначити стиль мовлення.

3. Довести, що в тексті поєднано два типи мовлення. Назвати їх.

Аналіз структури тексту і самостійне складання простого плану

·         Поділити текст на смислові частини. Виділити в ньому опис. Як завершується опис моря? Чи міститься в ньому оцінка автора?

Орієнтовний план

1. Якийсь невиразний гул.

2. Я люблю море завжди.

3. Мама почала готувати сніданок.

4. Під яскравим ранковим сонцем гойдається море.

5. Сонячний шторм.

6. Предмети, що привернули мою увагу.

Мовностилістичний аналіз частини тексту, у якій подано опис моря

·         Які художні засоби додають опису образності?

·         Виписати з тексту прикметникові означення (епітети) і метафори.

Повторне читання вчителем тексту, під час якого учні відзначають виражальні прийоми і засоби, використані автором

Пояснення значення незнайомих слів і виразів

Морок — 1. Відсутність світла; темрява, темнота. 2. Сутінок, присмерк.

Клівер — косе трикутне вітрило в передній частині судна.

V. Складання вибіркового переказу тексту художнього стилю

·         Завершальне читання вчителем тексту, у процесі сприйняття якого учні виокремлюють опис шторму.

·         Написання докладного переказу частини тексту, у якій описується море під час шторму, додержуючись стилю й типологічної структури висловлювання й використовуючи виражальні засоби, ужиті автором у тексті.

План опису шторму моря

1. Дерева гойдаються під ударами рвучкого вітру.

2. Під яскравим ранковим сонцем гойдається море.

3. Вода швидко міняє свої кольори.

4. Сонячний шторм.

VІ. Організований збір зошитів

VІІ. Домашнє завдання

1. Написати стислий переказ тексту, опрацьованого на уроці, вибравши лише основне й істотне.

2. Дібрати з підручника географії або іншої науково-популярної літератури науковий опис природи. Виписати його й з’ясувати, чим відрізняється цей опис від художнього.