Формування виховних досягнень учнів під час проведення уроку

Формування виховних досягнень учнів під час проведення уроку

Вчитель Шматько Олена Олександрівна

1.Освітня галузь «Мова і література».

Назва предмету «Українська література»

2. 7 клас. Розділ «Із пісенних скарбів». Урок №2.

3. Тема уроку. Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Чумацька пісня «Ой у степу криниченька».

4. Мета уроку:

· ознайомити учнів із різновидами та особливостями пісенної творчості українського народу, навчити здобувати знання самостійно, вдосконалювати їх уміння користуватися дослідницькими прийомами, навички виразно і вдумливо читати тексти пісень, аналізувати їхній зміст, образи, настрої, з’ясовуючи художні засоби, специфічні для народної пісні;

· розвивати комунікативні навички, спостережливість, пам'ять, естетичні смаки, потребу у спілкуванні з мистецтвом;

· виховувати ціннісне ставлення до культури і мистецтва, патріотичні почуття гордості й пошани до Батьківщини, любові до української пісні, мови; прищеплювати інтерес до минулого рідного народу.

Завдання:

· виховувати пізнавальний інтерес до мистецтв, їх взаємодії та взаємозв’язку;

· організувати активну науково-пошукову роботу: не тільки передати учням суму знань про суспільно-побутові пісні, а ще й навчити їх здобувати ці знання самостійно, застосовувати для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

· вдосконалювати навички аналізу та сприймання різних художніх творів;

· розвивати вміння та бажання бачити прекрасне у творах мистецтва;

· вдосконалювати художньо-естетичні смаки, емоції.

5. Тип уроку: урок вивчення і первинного закріплення нових знань.

6. Визначення змісту уроку, методи і форми діяльності вчителя та учнів

Етап підготовки учнів до засвоєння навчального матеріалу

· Розповідь учителя з елементами бесіди

Кажуть, що в українській пісні б’ється серце народу, що в ній – його крилата душа. Народжена вона буйними степовими вітрами, зеленню гаїв і дібров, неосяжною синявою рідного неба, сповнена животрепетного вогню, материнської лагідності і доброти, смутку й болю безмежного, високих прагнень і поривань, закладених ще славними нашими предками вільнолюбними!

Пісня – окраса духовного життя народу, одне з найдорожчих національних надбань. Це ж за її допомоги можна було поскаржитися на тяжку долю, вилити тугу за рідною землею. А можна враз злетіти в небо й поринути в майбутнє.

Різноманітна, багатогранна й невичерпна пісенна творчість нашого народу. Є там і найстаріші за своїм походженням обрядові пісні, й історичні, і глибокі за змістом суспільно-побутові, і напоєні трепетними почуттями ліричні, й запальні жартівливі. Як у барвистий український вінок уплелися в неї перше кохання юнака і дівчини, гірка розлука, тривоги батьків, які виглядають синів з далекого походу. «Українська пісня – це історія українського народу, народу-трудівника, народу воїна, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу» , – стверджував О.Довженко.

Заслуженої популярності набула українська пісня в світі. Здавна її знали й любили у Польщі – і не лише простий народ, а й письменники, відомі вчені, навіть лунала вона у палацах вельмож. Польські королі та воєводи тримали при собі українських співаків, музикантів, бандуристів. Так почесним співцем при дворі Яна Собеського був український кобзар Весоловський.

Цитати з українських пісень зустрічаються у польських літописах, історичній та художній літературі ХVІ-ХVІІ століть

Із середини ХVІІ століття українська пісня вже мала добру славу у Франції та Англії. В англійській драматургії використовувалися мотиви з «Марусі Богуславки». Та чи не найпершими в Західній Європі почали перекладати українські пісні німецькі дослідники.

Тож не дивно, що в Росії наші пісні здавна не лише добре знали, а й часто співали їх в оригіналі. У царській капелі Петра І та Єлизавети Петрівни були спеціально відібрані співаки –виконавці українських пісень.

Мотиви українських народних пісень органічно вплелися у твори геніальних композиторів: Й.-С.Баха і Й.Гайдна, В.А.Моцарта і К.-М.Вебера, Ф.Шуберта і Л.ван Бетховена, Ф.Ліста і Ф.Шопена.

Відомий український вчений Г.Нудьга у своїй книзі «Українська пісня в світі» (1989) наголошує: «Якщо підкреслювати внесок українського народу в світову культуру, то пісня й дума – найпомітніші дари. Принесені нами у вселюдну духовну скарбницю».

· Проблемне питання. Що ж саме забезпечило українській народній пісні таку невмирущу світову славу? Чому вона донині має дивну здатність полонити людські серця? (Учні дають відповідь)

Етап вивчення нового матеріалу

· Робота з підручником. Учні ознайомлюються з різновидами суспільно-побутових пісень, записують їх у зошит.

· Робота в групах

Коментар учителя. Заздалегідь вчителем була організована активна науково-пошукова робота учнів. Вони отримали групове завдання, розподілили ролі, почали збирати необхідну інформацію, ознайомлювати з нею інших учасників групи, аналізували й узагальнювали факти, вибирали головне. Продумали структуру міні-проекту, щоб захист пройшов у чітко відведений для нього час.

За необхідності вчитель надавав консультації учасникам групи.

· Захист інформаційних міні-проектів

І група. «Провідні ідейно-тематичні мотиви циклу кріпацьких пісень»

Невимовно тяжким ярмом для народу була панщина. Жорстокі пани та їх посіпаки примушували кріпаків працювати цілий тиждень. Кріпацька неволя, знущання, непосильні повинності, наруга над людською гідністю закарбувалися в піснях. Кріпацькі пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я: «осавули з нагаями на панщину гонять» не тільки молодих та сильних, але й немічних старих людей і малих діток. Скаржитися неможна, бо «бере савула з козаками по сто палок бити». Ось чому саме пісні були єдиною розрадою і розвагою.

У піснях кріпацького циклу простежується наростання бунтівничих настроїв – від скарг та прокльонів до усвідомлення того, що пани живуть працею кріпаків («а хто ж буде лани жати, як мене не стане?!»), до прямих закликів до боротьби. Надії колишніх кріпаків не справдилися, як і їхнє бажання помститися: «озути пана в постоли», щоб «пішла наша бариня пшениченьку жати, а за нею паничі колосся збирати».

ІІ група. «Особливості циклу бурлацьких пісень»

Бурлаки – це селяни, які втікали від закріпачення і ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі. Їх манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, ніде не прожити». Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж у родинно-побутовій ліриці, більше сурового реалізму, нарікань на соціальну несправедливість, але в ряді пісень простежується зв'язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями.

Настрій туги за рідним краєм, сім’єю, образ смерті на чужині передається за допомогою художніх засобів, що широко використовуються у народній ліриці:

Схилена вишнева гілка – дружина, яка втратила надію на повернення бурлака;

Рання роса, що висихає на вітрі, - бурлацьке життя, що минає в горюванні;

гадина, яка в’ється біля серця; явір, корінь якого підмиває вода, - туга, що точить бурлака.

ІІІ група. «Основні мотиви й художні деталі наймитських та заробітчанських пісень»

Наймитські та заробітчанські пісні тематично пов’язані з кріпацькими, чумацькими й солдатськими піснями.

Вони виникли в епоху капіталізму, в середовищі збіднілого селянства і пройняті глибокими почуттями смутку та безнадії. Важка праця, чорна сорочка, цілковите безправ’я, погана їжа, недоїдання, загублене здоров я на чужий нивах і дворах – ось головні мотиви й художні деталі цих пісень. Гострота соціального змісту, поневіряння наймита розкриваються контрастним зіставленням. Наймитські пісні розробляють тему соціальної недолі. Від тяжкої роботи з ранку до ночі й приниження людської гідності стає нестерпним саме життя наймита. Дуже часто в наймитських піснях героєм виступає сирота – людина беззахисна, безправна. Сироти найчастіше були змушені поневірятися в наймах і зазнавали найбільше знущань від хазяїв та їхніх прикажчиків.

Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. У них теж ідеться про долю наймита, «що робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає». Бідняки, які домовлялися працювати на хазяїна певний строк, потрапляли в найтяжчу кабалу. «Ой матінко-зірко, як у строку гірко, - звертається до матері дівчина-наймичка, - ні їсти, ні пити, ні сісти спочити…» У відчаї вона готова прийняти смерть: «ти, сира земелька, прийми отця й неньку й мене, молоденьку, щоб я не ходила, в наймах не служила, чужої роботи тяжко не робила…» Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на полі ще й носити воду, пасти волів.

Але й це ще не найбільше горе: бувало, що хазяїн супроводжує наймита в солдати замість свого сина: «Ой у лузі та при березі зацвіла калина… Не за кого піду я в солдати – за хазяйського сина!».

Великий цикл складають заробітчанські пісні про еміграцію селян Буковини, Галичини, Західного Поділля і Закарпаття наприкінці ХІХ- на початку ХХ століття до Америки. Покинувши рідну домівку і клаптик землі, що не міг прогодувати сім’ю, емігранти не знаходили полегкості на чужині, яка «не одного господаря з торбами пустила».

· Огляд репродукції картини І.Соколова «Проводи рекрутів».

· Проблемне питання. Які почуття рідних людей, що проводжають своїх синів у солдати? Чому у всіх на обличчях застигла така чорна туга?

ІV група. Презентація міні-проекту «Тематика рекрутських та солдатських пісень»

З кінця ХVІІІ століття в Україні почали складатися пісні про рекрутчину та солдатчину. Виникнення їх викликане історичними умовами. У 1699 році Петро І видав указ, який установлював довічну солдатську службу. Цей указ діяв майже 100 років. У 1793 році строк служби був скорочений до 25, а в 1834 році – до 20 років. Довга солдатська служба відривала людину від сім’ї, від рідних місць. У солдати йшов молодий парубок, а повертався старим дідом, інвалідом або й зовсім лишався у чужій землі. Тому рідні проводжали рекрута з тугою та голосінням. У рекрутських піснях крізь численні скарги, сум і плач проривається гнів і ненависть до поміщиків, дукачів, царя. Одним із провідних мотивів цього циклу пісень є прокляття панам, які насильно віддали в солдати, офіцерам, котрі знущаються з новобранців. Зображувалися і картини кривавих боїв, страждання та смерть поранених.

У піснях, створених на землях Західної України, що довгий час була під владою Австро-Угорщини, говориться про незрозумілі порядки, чужу мову, чужу сторону, покарання, безконечну муштру жовнірів.

V група. Презентація міні-проекту «Своєрідність тематики чумацьких пісень»

Ще з ХV століття на Україні існував чумацький промисел. Чумаками називали людей, які їздили на волах у Крим за рибою та сіллю, чим переважно й торгували. Шлях, який пролягав безводними південними степами до Чорного та Азовського морів, був важким і небезпечним. Довга дорога, невлаштованість побуту, напади грабіжників, каліцтво, хвороба і смерть на чужині – ось основні мотиви чумацьких пісень, які є своєрідним жанром української лірики. Показані також і причини, що змушували людей вдаватися до цього непростого промислу. Злидні («ані солі одробинки, ані хліба окрушинки») гнали з дому у пошуки заробітку.

Чумацьке горе й безталання є основним змістом пісень, але звучать вони оптимістично. Чумак сміється зі своєї лихої долі, зі свого нещастя, ніколи не впадає у відчай, не втрачає надії на краще. Створювалися чумацькі пісні майже до кінця ХІХ століття, коли були побудовані залізниці і чумацький промисел припинився.

Чумацькі пісні надихали поетів, композиторів, художників. Вірші Т.Шевченка «Ой, не п’ються пива-меди», «Неначе степом чумаки», «У неділю не гуляла» навіяні образами чумацьких пісень. Їхній вплив відчувається в оповіданні С.Руданського «Чумак – український диво спів», у п’єсі І.Карпенка-Карого «Чумак».

· Огляд репродукції картини І.Айвазовського «Чумацька валка».

· Виразне читання й аналізування чумацької пісні «Ой у степу криниченька».

· Обговорення змісту пісні.

· З’ясування художніх особливостей.

Етап підбиття підсумків уроку. Рефлексія

· Незакінчене речення. Народні пісні і живопис належать до різних видів мистецтва, мають власні образотворчі засоби. Але між ними багато спільного:…..

Найбільше на уроці мене схвилювала розповідь про …

Коментар учителя. Учні дають відповідь, спираючись на отримані знання.

7. Засоби досягнення виховної мети. Протягом уроку вчитель ставить проблемні питання, спонукаючи учнів до роздумів.

· Що ж саме забезпечило українській народній пісні таку невмирущу світову славу? Чому вона донині має дивну здатність полонити людські серця?

· Які почуття рідних людей, що проводжають своїх синів у солдати? Чому у всіх на обличчях застигла така туга?

Це дає можливість педагогу виявити їхній рівень сформованості ціннісного ставлення.

8. Набуті на уроці знання і цінності сприятимуть формуванню в дітей патріотичних почуттів гордості й пошани до України, її мови та пісні, поваги до її славного історичного минулого. Учні мали можливість познайомитися з кращими зразками українських народних пісень та творами образотворчого мистецтва, що сприятиме розвитку їхніх художньо-естетичних смаків та емоцій.

Використана література

1. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

2. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх закладів України. Програма. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2008. – 80 с.

3. Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.

4. Дмитровська Н., Сергійчук З. Журюсь до ваших золотих імен… // Уроки з народознавства: навально-методичний посібник. – К.: редакція часопису «Народознавство», 1995. – С34-44.

5. Кириченко В.І., Косицька О.М., Сіренко С.М., Ковганич Г.Г. Упровадження Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів» у загальноосвітніх навчальних закладах: Методичні рекомендації. – Х.: ХОНМІБО, 2009. - 168 с.

6. Мусан В.О. Оповідання з історії України. – К.: Генеза, 1997. – 231 с.

7. Пометун О., Пороженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Нак. –метод. Посібник. – К.: Вид. А.С.К., 2004. – 192 с.

8. Український фольклор: Хрестоматія для 5-11-х класів./ Упорядник Бріщина О., Довженок Г. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 1998. – 752 с.

1.Освітня галузь «Мова і література».

Назва предмету «Українська література»

2. 7 клас. Розділ «Із пісенних скарбів». Урок №3.

3. Тема уроку. Трагічний та героїчний пафос козацьких пісень «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві».

4. Мета уроку:

· ознайомити школярів із особливостями козацьких пісень, їхнім тематичним розмаїттям та ідейно-художнім багатством; вдосконалювати вміння аналізувати програмові пісні про козацтво;

· розвивати вміння логічно, послідовно, аргументовано висловлювати власні думки і почуття;

· виховувати ціннісне ставлення до культури і мистецтва, патріотичні почуття, повагу до минулого рідного народу; формувати потребу у спілкуванні з мистецтвом як основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.

Завдання:

· виховувати пізнавальний інтерес до мистецтв, їх взаємодії та взаємозв’язку;

· виховувати почуття національної свідомості, створити на уроці атмосферу духовності, емоційності, наголосивши на відповідальності кожного за долю України та її духовних скарбів;

· виховувати почуття гордості за талановитих земляків, прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, бажання проявляти власні творчі здібності;

· навчати дітей умінню «читати» твори образотворчого мистецтва, відзначаючи спільне між козацькими піснями та картинами;

· вдосконалювати навички аналізу та сприймання художніх творів, з’ясування обставин, у яких діють герої пісень;

· формувати здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері.

5. Тип уроку: урок вивчення і первинного закріплення нових знань.

6. Визначення змісту уроку, методи і форми діяльності вчителя та учнів

Етап організації початку уроку.

Актуалізація опорних знань учнів

у формі завдань та бесіди за питаннями

· Доведіть, що пісня – самобутній вид української культури.

· На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

· Чим суспільно-побутові пісні відрізняються від календарно-обрядових?

· Чому так багато пісень народ склав про козаків та їхніх ватажків?

· Яким зображувався козак у тих художніх творах, що ви прочитали самостійно? Які художники на своїх картинах малювали козаків?

Оголошення теми і мети уроку.

Етап мотивації навчальної діяльності учнів

Коментар учителя. Викликати інтерес до даного уроку, до конкретної теми допоможе використання методичного прийому «Дивуй»

1. Вступне слово вчителя

На уроках історії, української мови та літератури, образотворчого мистецтва ви вже немало дізналися про найгероїчнішу та найдемократичнішу Запорізьку Січ, про життя, побут та бойові походи козаків.

Тарас Шевченко нагадував своїм сучасникам, що вороги українського народу намагаються затерти історичну пам'ять, вікопомні сліди українських гетьманів, наших національних героїв.

Проблемне питання. А що, на вашу думку, станеться, якщо викинути з історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути його гетьманів, не співати про них пісень, не писати твори, не створювати картини? (Роздуми учнів)

Учитель підсумовує сказане учнями. Так, доля самої України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих рабів. Нас вважатимуть темним, безкультурним, неповноцінним народом.

Проблемне питання. Чи про таке майбутнє мріє кожен із вас? А що ми можемо конкретно зробити, щоб зберегти історичну пам’ять?

Етап вивчення нового матеріалу

· Лунає «Запорозький марш» М.Лисенка. Учні усно описують, які картини козацького минулого постали перед їхніми очима.

· Лекція вчителя. Загальна характеристика козацьких пісень, їх тематика та особливості.

· Виразне читання та аналізування козацької пісні «Ой на горі та женці жнуть», з’ясування їх художніх особливостей.

· Рольова гра. Виступ учнів-істориків з історичної довідкою про гетьманів Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка.

· Знайомство з картиною нашого земляка – харків’янина Сергія Гановського «Петро Коношевич-Сагайдачний» (з альбому «Скарби України)

· Розповідь учителя.

Мені дуже хотілося познайомити вас із митцем, який місяць не дожив до першої річниці незалежності України. Сергій Гановський готувався до свята – малював картини, що увійшли якраз до цього альбому, підготував виставку, виборов приміщення під власну галерею. Прагнув заснувати коледж, де б навчалися художньо обдаровані діти. Тяжка хвороба забрала 36-літнього митця, та його творчість йде до шанувальників, чистим джерелом вливається у відродження України.

· Запитання для бесіди

· Чи таким уявляли ви гетьмана Петра Коношевича-Сагайдачного, коли читали козацьку пісню «Ой на горі та женці жнуть»?

· Що найбільше вразило вас після перегляду репродукції Сергія Гановського?

· Що нового ви дізналися про цього непереможного гетьмана?

· Чи навчилися чогось від нього?

· Робота з текстами козацьких пісень «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві».

Етап первинного закріплення знань

Методичний прийом «Бліц-опитування по ланцюжку».

Коментар учителя. У грі беруть участь учні, що сидять на одному ряді. Перший учень ставить коротке питання за змістом пісні другому. Другий – третьому. Час на відповідь кілька секунд. Відповідь повинна бути стислою, конкретною. Цей прийом дає змогу активізувати пізнавальні інтереси учнів, оптимізувати роботу на уроці, здійснити ідейно-художній аналіз твору.

Обов’язковими є питання типу:

· Які душевні переживання героя зображені у пісні?

· Чому народ у пісні використовує пестливі слова на адресу дорослих?

Методичний прийом «Мікрофон». Як, на ваш погляд, міг закінчитися похід козака? Висловіть свої припущення.

· Творчі завдання.

1. Якби вам довелося покласти на музику слова пісень «Ой на горі та женці жнуть» і «Стоїть явір над водою», то якими б вони були за ритмом, настроєм?

Які музичні інструменти довелося б використати?

Чи відрізнявся б музичний супровід до цих пісень? Якщо так, то чому?

2. Уважно роздивіться репродукцію картини Олександра Мурашка «Похорон кошового». Визначте, якому циклу соціально-побутових пісень найбільше відповідає зображене на ній. Відповідь обґрунтуйте.

Етап підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Методичний прийом «Підіб’ємо підсумки».

Коментар учителя. На етапі завершення уроку поводимо усну рефлексію. Це промовляння за схемою, що вивішена на дошці.

На уроці я…

· дізнався…

· зрозумів…

· навчився…

· найбільший мій успіх…

· найбільші труднощі відчув…

· я не вмів, а тепер умію…

· я змінив своє ставлення до…

· на наступному уроці я хочу…

Учитель занотовує побажання дітей, їхні труднощі, щоб повернутися до цього під час індивідуальних консультацій або на наступному уроці.

Етап. Інформація про домашнє завдання

· І рівень. Виконати тестові завдання, вміщені в підручнику на с.15.

· ІІ рівень. Скориставшись допомогою батьків, тлумачним словником, довідковою літературою чи мережею Інтернет, підготуй коротке повідомлення про коломийки.

· ІІІ рівень. Поміркуй над таким питанням: «Яким повинен бути сучасний козак?» Свої роздуми вислови письмово (5-6 речень)

Коментар учителя. Диференційоване домашнє завдання забезпечує об’єктивність оцінки знань учнів, відображає реальний прогрес кожної дитини у розвитку й рівні знань, умінь, навичок.

· 7. Засоби досягнення виховної мети. Проблемні питання, завдання творчого характеру (у тому числі й домашнє завдання) дають змогу чітко прослідкувати взаємодію та взаємозв’язок різних видів мистецтва; розвивають вміння дітей логічно, послідовно, аргументовано висловлювати власні думки і почуття, формують здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері.

· 8. Використання кращих зразків пісенної творчості доби козаччини, репродукцій картин, сприяло зростанню зацікавленості дітей навчальним матеріалом. Семикласники усвідомили, що саме народна пісня здатна допомогти виховати добрих, чуйних, чесних, хоробрих, сповнених патріотизму та жадоби до волі українців.

Особливо емоційно сприймалася інформація про життя і творчість нашого талановитого земляка Сергія Ганоченка, якому доля відвела лише 36 років. Усна рефлексія дала учням можливість обнародувати власну позицію, співвіднести її з точкою зору інших людей.

Використана література

3. Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.

4. Гановський С.: Альбом. Скарби України. – Х.: ПП «Сергій Гановський», 1992. – 28 с.

5. Історія України. Короткий огляд. – Дрогобич: Відродження, 2000. – 48 с.

6. Кириченко В.І., Косицька О.М., Сіренко С.М., Ковганич Г.Г. Упровадження Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів» у загальноосвітніх навчальних закладах: Методичні рекомендації. – Х.: ХОНМІБО, 2009. – 168 с.

7. Мурашко Олександр: Альбом. – К., 1980.

8. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 88 с.

9. Український фольклор: Хрестоматія для 5-11-х класів./ Упорядник Бріщина О., Довженок Г. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 1998. – 752 с.

1.Освітня галузь «Мова і література».

Назва предмету «Українська література»

2. 7 клас. Розділ «Із пісенних скарбів». Урок №4.

3. Тема уроку. Коломийки «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» - «перли розсипаного намиста».

4. Мета уроку:

· ознайомити учнів із жанром і специфікою коломийок, зазначивши їх побудову, ритм та пафос; визначити ідейно-тематичне спрямування і призначення програмових коломийок;

· розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, творчі здібності; пам'ять, спостережливість, кмітливість, почуття гумору;

· виховувати ціннісне ставлення до культури і мистецтва, моральність особистості, формувати естетичні смаки, бажання відроджувати й зберігати оригінальну народну творчість, бачити в ній прекрасне.

Завдання:

· виховувати пізнавальний інтерес до мистецтв, їх взаємодії та взаємозв’язку;

· виховувати усвідомлений потяг до народної творчості та традицій, сприяти збереженню національної культури, духовної спадщини українського народу;

· допомогти учням осмислити значення пісенної творчості українців;

· формувати здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері;

· вдосконалювати навички аналізу та сприймання художніх творів;

· формувати потребу у спілкуванні з мистецтвом, бажання проявляти власні творчі здібності.

· сприяти розвитку художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів та культури мислення.

5. Тип уроку: урок вивчення і первинного закріплення нових знань.

6. Визначення змісту уроку, методи і форми діяльності вчителя та учнів.

Етап організації початку уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Методичний прийом «Картинна галерея». Учитель вивішує на дошці фотографії з краєвидами Карпат, ілюстрації з етнографії гуцулів, лемків, бойків, репродукцію картини М.Романишина «Гуцульський танець».

Учні, об’єднані в групи, радяться дають відповіді на питання:

· Який регіон України та які народності, що його населяють, зображені на фотографіях та ілюстраціях?

· Чим зайняті ці люди, зображені на картині М.Романишина «Гуцульський танець»? (Співають, танцюють) Який настрій панує навколо? Які фарби домінують на полотнах?

· Чи змінився ваш настрій після перегляду нашої картинної галереї?

· Який новий пісенний жанр ми вивчатимемо на уроці?

Оголошення теми, мети, завдань уроку

Вступне слово вчителя.

Дійсно, мова піде про коломийки. Це про них відомий фольклорист Закревський сказав , що в цих піснях «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця, без яких він не може жити. Ця веселість тим привабливіша, що вона непідробна, природна, а дотепність, неначе іскра, часто з’являється несподівано і з блиском». Спробуймо збагнути загадковість творчої душі наших предків.

Запрошую до слова учнів, які скориставшись допомогою батьків, тлумачним словником, довідковою літературою чи мережею Інтернет, підготували матеріали про коломийки.

Коментар учителя. У кінці уроку вчитель збере класні зошити, щоб перевірити й оцінити виконання учнями тестів та завдань творчого характеру.

Етап вивчення нового матеріалу

Короткі повідомлення учнів про коломийки.

Робота в зошиті. Діти записують визначення коломийки.

Повідомлення дітей доповнює вчитель.

Коломийка досить давня за своїм походженням. Їхня історія сягає в давню українську пісенну творчість. Цей жанр мав широке розповсюдження по всій території України. Про це свідчать рукописні збірники (співаник кінця ХVІІ ст.), історичні пісні про Нечая, Бондарівну, пісенні балади, лірика.

Ці перлини української пісенності побутували у ХVІІ і протягом ХІХ століття. Вони живуть і розвиваються і в ХХ століття як самостійний жанр. Серйозні дослідження, присвячені цьому жанру, належать І.Франку, Ф.Колессі, В.Гнатюкові, М.Жінкіну, М.Грінченкові та іншим фольклористам.

Коломийка може бути приспівкою до танцю або існувати незалежно від нього. Її виконують за мелодією усталеного типу. У коломийці поєднано пісню, міміку й танець. Це надає їй своєрідної театральності, динамічності й енергії. Коломийку виконують по-особливому: темп танцю під час її виконання постійно зростає. Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко. Будова пісні цього жанру продиктована ритмікою руху. Танець вимагає синхронного виконання, тому танцюристові треба на ходу пригадати чи зімпровізувати (додумати, а то й вигадати) текст, дбаючи про те, аби він уклався в ритм і темп танцю.

Робота з підручником.

Виразне читання коломийок «Дозвілля молоді». Пояснення вчителем незрозумілих дітям слів. З’ясовуються особливості композиції.

Первинна перевірка засвоєння знань

Фронтальна бесіда. Запитання для бесіди:

· Про що розповідалося у прочитаних щойно коломийках?

· Чим могла займатися молодь того часу у своє дозвілля?

· Чи хвилюють вас, сучасну молодь, проблеми, порушені в коломийках?

· Що станеться з коломийками, якщо замінити їхні діалектизми сучасними літературними відповідниками? Чи залишиться у цих піснях «народна душа»?

Первинне закріплення знань

Робота у парах.

· Знайдіть і прочитайте коломийки, в яких:

1) говориться про значення коломийки, яка супроводжує людину протягом життя, змушує замислюватися над своїми вчинками;

2) говориться про цілющі можливості пісні;

3) схвалюються кращі якості людини.

Виразне читання та обговорення змісту коломийок розділу «Жартівливі коломийки».

Методичний прийом «Ланцюжок». Першу фразу говорить учитель, а потім пропонує продовжити думку першому учневі, другому, третьому…

У циклі «Жартівливі коломийки» розповідається про:

лінь;

невміння виконувати хатню роботу;

красу зовнішню та внутрішню;

шкоду, завдану городині (гарбузинню);

надмірну балакучість;

розповсюдження пліток;

намагання скористатися чужим.

Етап закріплення знань

Проблемне питання. Яскравою ілюстрацією до якого циклу пісень можна вважати картину М.Романишина «Гуцульський танець»?

Слово вчителя.

Коломийки завжди актуальні, злободенні, мають імпровізаційний характер. Знати коломийки, уміти їх складати й співати завжди вважалося почесною і похвальною роботою. Пропоную і вам спробувати свої сили, проявити таланти.

Завдання творчого характеру . Робота в парах (або дитина може виконувати самостійно)

· Пам’ятаючи будову куплетів коломийок, про їхню лаконічну форму, задушевність, складіть власну коломийку. Головна умова: забороняється ображати оточуючих!

Конкурс на кращого автора і виконавця коломийки. За бажанням коломийку можна заспівати.

Етап підбиття підсумків уроку.

Коментар учителя. Даний етап уроку проводиться за матеріалом, що вміщений у підручнику «Українська література. 7 клас» на с. 20.

Учні вибирають із запропонованих речень ті, які засвідчили б набуті знання та вміння.

Наприклад: Я знаю, що таке коломийка, яка її будова.

Я вмію виразно й вдумливо читати тексти коломийок.

Я можу проаналізувати зміст та образи коломийок.

Я знаю та вмію визначати художні засоби народних пісень і коломийок.

Етап рефлексії

Слово вчителя.

Мудрий народ стверджує, що сміх додає здоров’я, продовжує життя. Сьогодні на уроці ми весело й корисно провели час: працювали, співали, пританцьовували. Цікаво було б дізнатися про ваші емоційні відчуття після проведеного уроку.

Методичний прийом «Кольорова феєрія»

Коментар учителя. На стіках, що лежать на кожній парті, учні малюють смайлика та створюють «квітку настрою». Всі стіки прикріплюються на дошці.

· Вчитель обов’язково аналізує малюнки дітей, робить для себе практичні висновки.

Етап. Інформація про домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал про суспільно-побутові пісні, коломийки. Дібрати вислови відомих людей про українську пісню. Підготуватися до

письмової роботи про роль української народної пісні в житті народу.

7. Засоби досягнення виховної мети. З метою формування ціннісного ставлення до культури і мистецтва вчитель ретельно добирає дидактичний матеріал, наочність, продумує проблемні питання, творчі завдання, створює ситуацію успіху. Застосування різноманітних методичних прийомів, інтерактивних технологій формує у дітей позитивне ставлення до уроку, що сприяє в свою чергу підвищенню його ефективності. Водночас забезпечує розвиток пізнавальних сил та творчого потенціалу семикласників.

Ознайомившись із коломийками, учні переконалися, що в цих піснях втілився одвічний потяг народу до щасливого сімейного життя, добра, краси, високої моралі. А значить потрібно відроджувати й зберігати оригінальну народну творчість, учитися бачити в ній прекрасне.

8. Діти вчилися давати самооцінку власній діяльності, бути толерантними, щирими, відвертими, не приховувати власні думки, емоції та переживання. Словом, вчилися діяти у конкретній життєвій ситуації. А хіба не це справжнє призначення уроків літератури?

Використана література

3. Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.

4. Вердіна С.В., Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 111 с.

5. І прадіди в струнах бандури живуть. – 2-ге вид. – К.:Веселка, 1995. – 239 с

7. Українські традиції. /Упорядник Ковалевський О. – Х.: Фоліо, 2004. – 573 с