Птахи, що приносять нам щастя

Екологічна вітальня для молодших друзів

«Птахи, що приносять нам щастя»

Мета. Розказати молодшим школярам про птахів, що живуть у нашій місцевості.  Виховувати любов до птахів, тварин, прагнення вивчати таємниці живої природи й захищати її, розвивати непримиренне ставлення до жорстокості, садизму.

Обладнання: плакати із зображенням птахів, малюнки дітей,  «Червона книга України», оповідання  В.Сухомлинського, картки із загадками, прислів’ями, віршами про птахів, годівнички, виготовлені руками учнів.

Основний зміст роботи

Слово учителя

У нашій школі зараз проходить екологічний тиждень «Бережи природу, як дівочу вроду», в рамках якого учні 6-Б класу вирішили провести для вас, молодших друзів, захід під назвою «Птахи, що приносять нам щастя».

Учениця. Важко навіть уявити, що було б, якби не було птахів -  маленьких трудівників. Лише одна пара синичок за 14 днів приносить пташенятам їжу не менше 10685 разів. Уявляєте, скільки прожерливої гусені, різних личинок, комах, черв'яків знищують вони за літо? А скільки шкідників наших садів, лісів, городів, полів знищує все птаство?

Учень. А яке задоволення, яку насолоду приносить нам пташиний спів! Хто з вас чув, як улітку високо-високо над хлібною нивою виспівує жайворонок? Або рано-вранці вийдіть у садок і вслухайтесь у концерт цих невидимих музикантів. Здається, разом з цілющим свіжим повітрям ця музика вливається у вашу душу, будить у ній добрі почуття, радісні надії.

Учениця. У нашого народу, чутливого до краси, особливе, зворушливо-поетичне ставлення до пташок. Тому так часто до них звертались творці найніжніших народних пісень. Птахи стали символами і родинного щастя, і вірного кохання, і материнської любові, і козацької звитяги, і болю розлуки. Образи зозуленьки на калині, соловейка в гаю, чаєчки-небоги, голуба сизокрилого і орла сизого, лелеченьки і гусей-гусенят невіддільні від образу нашої прекрасної землі з тихими водами і ясними зорями.

Учениця. На жаль, такі слова дуже рідко почуєш з уст сучасної молодої людини. Далеко частіше калічать наші душі слова брутальні, лайливі, слова-покручі, іншомовні запозичення, якими, часто навіть не розуміючи їх змісту, так любить козиряти молодь.

Будьте непримиренними до всього грубого, жорстокого. Не допустіть, щоб на ваших очах мучили котів, собак, птахів. Зупиніть підлітка, який руйнує пташине гніздечко або цілиться з рогатки. Будьте захисниками братів наших менших!

 Проведення учнями конкурсів для молодших школярів.

·        Відгадати загадки.

·        Продовжити прислів’я.

·        Виразне читання віршів про птахів.

Вікторина

Скільки років може прожити курка? (До 30 р.)

Які птиці сплять нальоту? (Стрижі.)

Яких тварин найчастіше зображають на державних символах країн? (Лев, орел.)

Який птах ударом ноги може вбити людину? (Страус.)

Який птах найшвидше бігає? (Страус; в середньому — 45 км/год, а може і 70 км/год.)

Звідки пішов вираз "лебедина вірність"?

Якій тварині поставлено пам'ятник у Парижі? (Собаці. Сенбернару-рятувальнику.)

  Якого кольору птах щастя? (Синього.)

  Який птах допоміг герою української народної казки "Яйце-райце"? (Орел.)

  Який птах є символом мудрості? (Сова.)

  Які птахи летять ключем? (Журавлі.)

  Яка птиця "на хвості приносить" новини? (Сорока.)

  Скільки "пальців" на лапі у курки? (4.)

Що таке Червона книга?

Розповідь учнів про птахів, які занесені до «Червоної книги України»

        Учитель читає оповідання В. Сухомлинського "Велика це біда—бездумність вчинку".

Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще багато часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на синичок, що весело щебетали й перелітали з гілки на гілку. Зграйка знялася й кудись полетіла: залишилась одна пташка. Вона щебетала тихо й ласкаво, потім стала чистити пір'ячко маленьким дзьобиком. Юрко прицілився в синичку й пустив у неї гострий камінець. На листя бризнула кров, тіло синички впало під кущ.

Юркові стало страшно. "Невже це зробив я?"—не вірилось йому. Не думав, що ось зараз він може вбити. Хлопчик взагалі ні про що не думав. Велика це біда—бездумність вчинку. Раптом відчув: хтось поклав руку йому на плече. Юрко побачив учителя.

Учитель відхилив гілку, і Юрко побачив на бузку маленьке гніздечко. З нього виглядали пташенята. Голі й безпомічні, вони жалібно пищали, розкриваючи дзьобики.

"Тепер вони лишилися без матері,—тихо сказав учитель. — Уяви собі, що б ти відчув, якби хтось прийшов до вас у хату і вбив твою маму".

Юрко стояв блідий і мовчазний.

"Ну, що ж, іди на урок, — зітхнувши, сказав учитель. — Завтра прийдемо подивимось на пташенят. Допомогти їм ніхто не зможе". Уночі Юрко майже не спав. Перед його очима стояли пташенята, які жадібно роззявляли дзьобики й пищали, чекаючи на матір.

"Ну що, підемо ще раз подивитися на пташенят? Чи живі вони?"

Юрко заплакав.

Через багато років 30-річний Юрій, батько двох дітей, прийшов до вчителя. Він сказав: "Якби ви покарали мене тоді, викликали матір, батька... — це було б меншим покаранням, ніж те, що я пережив... Із тремтячим серцем думав я про матір. Мені хотілося підійти до неї, поцілувати її. Глибокої ночі, коли всі спали, я підійшов до неї. Я знав, що доторкнутись до неї не можна—вона відразу прокинеться. І я поцілував краєчок її подушки".

 Бесіда за прослуханим.

1)Чи хотів Юрко вбити синичку?

2)Чому він це зробив?

3)Хто допоміг йому зрозуміти ганебність і жорстокість свого вчинку?

4)Як ви можете пояснити його поведінку вночі?

5)Чи не було у вас випадку, коли ви щось зробили бездумно, а потім каялись?

6)Як ви ставитесь до пташок? Що можете розказати про користь від пташок?

7)Хто з вас допомагав пташкам у холодну пору року? Як саме?

Учні демонструють моделі виготовлених ними

годівничок для птахів.

Заключне слово класного керівника.

Надзвичайно цікавий, таємничий світ природи. Вивчайте цей захоплюючий світ, виростайте мудрими і добрими його господарями, керуйтесь у житті законами краси, добра, любові і справедливості. Нехай усі птахи нашого багатого краю приносять вам щастя!