|
|
Аналіз, коментар завдань ЗНО- 2012Нижче увазі читачів пропонуються приклади тестових завдань та коментарі до розв’язування завдань оригінального тесту ЗНО 2012 року (І сесія).
Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. На Савур-могилі відбуваються події твору А «Бондарівна» Б «Чи не то той хміль» В «Маруся Богуславка» Г «Ой Морозе, Морозенку» Д «Віють вітри, віють буйні» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень». Причини помилок учнів: незнання змісту творів; подій, про які в них розповідається. Алгоритм підготовки учнів має враховувати порівняння змісту та місця подій у цих творах. · «Бондарівна». У цій народній баладі відображено події середини 18 століттяза участю магнатаМиколи Потоцького(у тексті пісні — пан Каньовський). Про місце події зазначається: У містечку Богуславку Каньовського пана · «Чи не той то хміль». У цій історичній пісні розповідається про перемогу Хмельницького під Жовтими Водами, де «ляхів сорок тисяч хорошої вроди» були розбиті козаками. · «Маруся Богуславка». У багатьох народних піснях і думах розповідається про муки українських невільників у турецько-татарському полоні в ХVІ–ХVII століттях. Бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Та не могли вбити в невільників любові до рідної землі. У народній думі про Марусю Богуславку відтворено ті тяжкі часи. Образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю, – один із найяскравіших в українській народній творчості. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у м. Богуславі в сім’ї священика. У наш час у м. Богуславі на місці, де колись була Покровська церква й хата, у якій Маруся народилася й жила, встановлено пам’ятник народній героїні. Про місце подій, що відбуваються в думі, говориться: Що на Чорному морі, · «Ой Морозе, Морозенку». Ідейно-художній зміст цієї історичної пісні допоможе поглибити розповідь учителя про Національно-визвольну війну українського народу проти польсько-шляхетського панування (1648—1654 рр.). У боротьбі з польською шляхтою інколи козакам доводилося вступати у спілку з татарською ордою. Але татари часто зраджували своїх союзників, продовжували грабувати українські землі й нищити козацькі загони. Так трапилося й із загоном Морозенка. Мужній козацький ватажок загинув за свою Україну, але люди його ніколи не забудуть. Учням також доцільно пояснити поняття «Савур-могила». Слово «савур» походить із тюркської мови, означає степову височину зі згладженою верхівкою круглої форми, що нагадує кінський круп (дослівний переклад тюркського слова «сауыр»). Народна етимологіяпояснює назву як могилу козака Савура (або Сави чи Савки), який загинув на височині в нерівному бою з ординцями. Існує легенда про козака Савура, який стояв на чатах і запізно помітив татар, які підкралися до козацької сторожі. Татари оточили Савура, та він не здавався. Бусурмани накинули на нього аркан, стягли з коня й посікли шаблями. І тут уся земля навкруги загула. На місці бою виросла велика могила. Рідна земля піднялася, щоб далі було видно живе полум’я. Гул і світло вогню почули на Січі. Запоріжці примчали на допомогу. Вони поховали порубане тіло Сави-Савура на горбі й шапками насипали вершину могили. Відомі також пісні кобзарів, які співали, що на Савур-могилі поховано козацького героя Морозенка. · «Віють вітри, віють буйні». Народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих творців народних пісень. Такою була у XVII ст. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай. Народилася вона, імовірно, у 1625 р. у родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Її пісні – як перло многоцінне, Як дивен скарб серед земних марнот… Ліна Костенко Сумуючи за коханим, який був у поході, не маючи від нього жодної звістки, Маруся пішла до Києво-Печерської лаври, щоб у молитві знайти заспокоєння. Почуваючись самотньою в чужому місті, вона складає одну з кращих своїх пісень, у якій із великою силою відчувається душевний біль. Це пісня «Віють вітри, віють буйні», яку І. Котляревськийзгодом використав у «Наталці Полтавці». Не знайшовши втіхи в молитвах, Маруся повертається до Полтави.
2. «Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід» А Володимир Б Олег В Всеволод Г Святослав Д Ігор Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Давня українська література. «Слово про Ігорів похід». Причини помилок учнів: нерозуміння ідейного змісту твору. Алгоритм підготовки учнів: 1. Історична основа «Слова…». Роздрібнення Київської Русі на окремі князівства, які ворогували між собою, вели братовбивчі війни за території сусідів. Втрата давньоруською державою своєї колишньої могутності. Відображення автором «Слова…» найдраматичніших моментів походу Ігоря проти половців. 2. Ознайомлення з особливостями змісту та композиції «Слова про Ігорів похід», системою його основних персонажів, захисників Руської землі, передусім князя Ігоря, мужнього, але нерозсудливого; його сина, Володимира, князя путивльського; брата Ігоря – Всеволода Святославовича, князя курського і трубецького; небожа Ігоря Святослава Ольговича, князя рильського, а також дружини Ігоря Ярославни. Відповідь на тестове завдання передбачає також розуміння учнями ідеї твору, зокрема, через характеристику князя Святослава. Орієнтовний план характеристики образу князя Святослава 1. «Великий грізний» київський князь як видатний державний діяч, патріот рідної землі. 2. Видатний полководець, захисник землі, спустошеної кочівниками-нападниками. 4. Сон князя Святослава. Ставлення до вчинку Ігоря. Учителю варто наголосити, що серед героїв твору образ київського князя Святослава посідає особливе місце. Автор не раз підкреслює успіх його походу проти половців, коли Святослав полонив хана Кобяка. Святослав засуджує легковажність Ігоря, що не погодив своїх дій з іншими князями, і разом із тим сумує, висловлює співчуття розбитим русичам, намагається підняти їх для нового походу проти половців. Якщо перший бій Ігоря з половцями був вдалий, то другий закінчився поразкою. До полудня майже всі загинули, а князів узяли половецькі хани в неволю. Автор зазначає, що від того посмутніла вся українська земля, а київський князь Святослав мав тої ночі страшний сон, який віщував йому, що його князі Ігор і Всеволод у велику біду потрапили. 3. Пояснення окремих понять. Новгород – місто Новгород-Сіверський на Десні, де князював Ігор Святославович. Стяги в Путивлі – полки в місті Путивлі на річці Сейм, де князював Ігорів син Володимир. Буй-тур – хоробрий, сміливий дикий бик. Тур – бог сили, лицарської честі в язичницькій міфології. Походи Олегові — Олег Святославович, дід Ігоря, вів безперервну боротьбу за київський престол, залучаючи половців, які завдавали русичам багато горя, за що й прозвали князя Гориславичем. Уші закладав у Чернігові – Володимир Мономах, княжачи в Чернігові й остерігаючись нападу Олега, зачиняв міські ворота навіть удень, для чого дерев’яні засуви закладали в «уші» – діри в стояках воріт або в стінах. Даждьбожий онук – руський народ. Шарукан – половецький хан, дід Кончака; зазнав тяжкої поразки від русичів. Розгромивши військо Ігоря, Кончак помстився за поразку діда. Гори угорськії – Карпати. Одчиняєш ворота – відкрити ворота міста означало його підкорити. Ярослав Осмомисл у 1158 році захопив Київ.
3. «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж; перенесу своє горе, забуду Петра…», – говорить своїй матері А Наталка Полтавка Б Леся Череванівна В Маруся Дрот Г Катря Гримач Д Галя Гудзь Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. І.Котляревський «Наталка Полтавка». Причини помилок: невміння розрізнити, порівняти риси жіночих персонажів на основі їх цитатної характеристики в таких творах, як «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Чорна рада» П.Куліша, «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка, «Максим Гримач» Марка Вовчка, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Алгоритм підготовки учнів: 1. Порівняння жіночих образів зазначених творів. Складання цитатної характеристики цих персонажів. 2. Проблема ідеалу моральної чистоти в зображенні жіночих персонажів в українській літературі ХІХ ст., зокрема в образі Наталки Полтавки. 3. Доведення тези, що жіночі образи в зазначених творах свідчать про те, що їх автори глибоко розуміли психологію та добре знали складні обставини життя українських жінок за часів кріпацтва та в пореформений час.
4. «Батьком української повісті» називають А Григорія Квітку-Основ’яненка Б Івана Котляревського В Пантелеймона Куліша Г Панаса Мирного Д Михайла Коцюбинського Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся». Причини помилок: невміння визначити основні надбання зазначених письменників. Алгоритм підготовки учнів: 1. Г. Квітка-Основ’яненко – основоположник української художньої прози. С. Єфремов назвав письменника «батьком української повісті». 2. І. Котляревський – зачинатель, Т.Шевченко – основоположник нової української літератури. Т.Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському» пише: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! 3. П.Куліш – автор першого українського історичного роману-хроніки «Чорна рада». За словами Івана Франка, «Чорна рада» — «найліпша історична повість в нашій літературі». Максимович зазначає про «Чорну раду»: «Труду г. Кулиша малороссийская литература обязана первым историческим романом, за что и да будет ему навсегда подобающая честь в истории малороссийской литературы!». 4. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного як перша в українському письменстві монументальна селянська епопея про життя українського села, перший соціально-психологічний роман. 5. Філософська основа імпресіонізму М. Коцюбинського.
5. «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода його була зовсім не гетьманська», – це портрет А Івана Брюховецького Б Івана Шрама В Якима Сомка Г Матвія Гвинтовки Д Кирила Тура Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Причини помилок: невміння розпізнати цитатну характеристику персонажів роману П.Куліша «Чорна рада». Алгоритм підготовки учнів: 1. Система персонажів у романі П.Куліша «Чорна рада». 2. Визначення на основі цитатної характеристики персонажів твору особливостей у змалюванні портретів. Майстерність змалювання портретів Сомка та Брюховецького.
6. У Чигирині, Лисянці, Лебедині, Умані відбуваються події твору Г «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко «Гайдамаки». Причини помилок: незнання історичної основи поеми Т.Шевченка «Гайдамаки», широкого кола подій, висвітлених у творі. Алгоритм підготовки учнів: 1. Зображення гайдамацького руху 1768 року на Правобережній Україні в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки». Чигирин, Лисянка, Лебедин, Умань. 2. Сюжетні лінії поеми: перша, основна, – змалювання підготовки та ходу повстання «Коліївщина»; друга – історія кохання Яреми та Оксани. 3. Пояснення понять, пов’язаних з історією Коліївщини. Гайдамаки – учасники народно-визвольної боротьби на Правобережній Україні XVIII ст. проти феодальних та національно-релігійних утисків. Слово тюркського походження (від «гайда» — гнати; див.: Етимологічний словник української мови. — К., 1982. — Т. 1. — С. 452 – 453). Загони гайдамаків складалися переважно із селян та запорозьких козаків, але нерідко об’єднувались. Найвищого розмаху гайдамацький рух набрав під час масового повстання 1768 р., відомого під назвою Коліївщина. Галайда — слово «галайда» походить від прислівника «гала» (пор.: «гала світа» — «світ за очі»), означає «безпритульний, бродяга». Гонта Іван (? — 1768) — один із керівників повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Народився в селянській родині в с. Розсішках (нині Христинівського району Черкаської області). Був надвірним козаком польських магнатів Потоцьких, із 1757 р. — сотником надвірних козаків в Умані; користувався там великим авторитетом, добре володів польською мовою, але не відмовився від православної віри. У 1768 р. приєднався разом зі своїм загоном до повстанців, що відіграло вирішальну роль у здобутті ними добре укріпленого міста Умані з численним польським гарнізоном. Підступно захоплений у полон донськими козаками полковника Гур’єва, був виданий польським королівським властям і по-звірячому закатований. Залізняк Максим (близько 1740 — ?) — один із керівників повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Народився в кріпацькій сім’ї у с. Івківцях біля Медведівки (нині Чигиринського району Черкаської області). Осиротівши в 13 років, пішов на Запорожжя, де був приписаний до Тимошівського куреня. У 1762 р. відбував за чергою службу в козацькій артилерії, де набув військового досвіду. У листопаді 1767 р. повернувся на Черкащину, був послушником в Онуфріївському та Мотронинському монастирях. Разом із невеликим загоном запорозьких козаків почав готувати збройний виступ проти польської шляхти, згуртовуючи навколо себе місцевих селян. Наприкінці травня 1768 р. загін чисельністю в кількасот чоловік, обравши М. Залізняка полковником, виступив із Холодного Яру поблизу Чигирина, здобув Жаботин, Богуслав, Мошни й оволодів добре укріпленим Лисянським замком, де захопив кілька гармат та багато іншої зброї. Очолене М. Залізняком повстання послужило поштовхом для збройних виступів селянства проти шляхти в багатьох інших місцях Правобережжя. Незабаром повстання поширилося на всю Правобережну Україну, перекинулося на Волинь і в Галичину; гайдамаки скрізь знищували польські гарнізони й католицьке духівництво, скасовували панщину. Конфедерації — тимчасові військово-політичні об’єднання польської шляхти, що виникали в XVI — XVIII ст. внаслідок загострення боротьби магнатсько-шляхетських угруповань за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви. Як генеральні, що охоплювали всю Польщу, так і місцеві конфедерації, які виникали в окремих воєводствах, були спрямовані проти королівської влади, розхитували державний лад і правопорядок у Речі Посполитій, чинили всілякі насильства над місцевим населенням. Лебедин — місто обласного підпорядкування в Сумській області. У поемі «Гайдамаки» розповідається, що Ярема Галайда привіз дівчину до Лебедина й обіцяв за нею приїхати. Коли він повернувся, то обвінчався з Оксаною, того ж дня покинув її, щоб разом із Залізняком бити ляхів. Лисянка — містечко поблизу Звенигородки (нині райцентр Черкаської області). Слова «Тут зійшлися Гонта з Залізняком і розруйновали старосвітський будинок, Богданом нібито будований» містять кілька історичних неточностей. Насправді І. Гонта приєднався до гайдамацького повстання під Уманню, у Лисянці разом із М. Залізняком він не був. Зруйнувавши й підпаливши замок у Лисянці, загін М.Залізняка вирушив на Богуслав, а звідти на Умань. Умань. На початку червня 1768 р. загін М. Залізняка рушив до міста Умані, де до них приєдналися надвірні козаки графа С. Потоцького на чолі з сотником І. Гонтою. Повстанці штурмом здобули Умань. Широкий розмах Коліївщини занепокоїв російський уряд. В охоплені повстанням райони було послано війська під командуванням генерала М. Кречетникова, полковника Протасьєва та ін. Під Уманню загін донських козаків полковника Гур’єва по-зрадницькому захопив у полон М. Залізняка та І. Гонту й обеззброїв гайдамаків. М. Залізняка було відправлено до Києва, ув’язнено в Києво-Печерській фортеці й засуджено на каторгу в Сибір. Доля Залізняка після заслання на каторгу в Нерчинськ не відома. Хортиця — острів на Дніпрі, на якому було збудовано укріплення запорозьких козаків, важливий стратегічно-опорний пункт Запорозької Січі. Чигирин (нині райцентр Черкаської області) — старовинне місто на Черкащині. Відіграло важливу роль у повстаннях XVI — XVII ст. проти польського гніту під проводом С. Наливайка (1594 — 1596), Т. Федоровича (1630), П. Павлюка (1637). Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648 — 1657 рр. було резиденцією гетьмана Б. Хмельницького та адміністративно-політичним центром України, полковим містом Чигиринського полку. Початок Коліївщини навесні 1768 р. теж пов’язаний з Чигирином: розташований поблизу Холодний Яр став місцем збору повстанського загону М. Залізняка. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав: Горить Сміла, Смілянщина Кров’ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси...
7. Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Причини помилок: несформованість знань учнів щодо історії написання роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Алгоритм підготовки учнів: 1. Історія написання роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Нарис Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» як поштовх до написання повісті, а пізніше – роману. Розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку (цю історію письменник почув по дорозі до батьків на Великодні свята 14 квітня 1872 р.). 2. Розв’язання проблеми, чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? 3. Пояснення цитатного матеріалу. · За визначенням І. Франка, у романі «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях. · Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» академік О. Білецький назвав «будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». · Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку». Орієнтовний матеріал до пояснення цитат Нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» було написано в 1872 р. У ньому розповідається, як заможний селянин із Заїчинців Василь Гнидка організував банду й кілька літ тримав у постійному страху чотири повіти. Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку, скаліченим виводком свого побиту», адже йому Бог дав розум і силу для добрих справ: «На все вдатний, до всього здався, чи до ремества, чи до роботи якої — його пошли, йому дай. Сам чоботи шив, у млині знав діло, і стрілець з його запаленний був!». Того ж таки 1872 року Панас Мирний закінчив повість «Чіпка» — першу редакцію майбутнього роману, написану на основі нарису. Згодом письменник відгукнувся на заклик брата створити «народний роман на основі щирого реалізму». Сам Іван Білик також долучився до роботи над новою версією твору. У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Тому в історії української літератури обох братів Рудченків вважають співавторами твору. Під час доопрацювання задуму автори ще більше заглибилися в історію, унаслідок чого й з’явилися ті «прибудови», про які писав академік О. Білецький. Після переробки повість стала широкоформатним, панорамним, соціально-психологічним реалістичним романом.
8. «З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», – сказано про твір А «Чорна рада» Б «Камінний хрест» В «Маруся» Г «Кайдашева сім’я» Д «Тіні забутих предків» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Причини помилок учнів: несформованість знань учнів щодо спільних та відмінних рис у зображенні селянської родини у творах П.Куліша, В.Стефаника, Квітки-Основ’яненка, М.Коцюбинського. Алгоритм підготовки учнів: 1. Відображення в українській літературі духовних цінностей, які склалися в українській родині впродовж тисячоліть. 2. І. Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору. Безодня, що розділяє народні ідеали та події і явища конкретного буття, контраст між покликанням людини та її щоденним життям, змалювання життя народу без будь-яких прикрас у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Засоби гумору та сатири в повісті. 3. Романтичне зображення життя селянської родини в романі П.Куліша «Чорна рада». Поєднання життя героїв із життям країни. Історичні події як загроза спокою та добробуту українського народу. Хутір Хмарище – осередок збереження традицій, культури, національної ідентичності. Втілення в образі Череваня образу працелюбного й заможного українця. Гвинтовка як людина, що ламає усталені законом і мораллю правила. Ідеалізація проблеми «сильна родина – сильна Україна» (гинуть Сомко, старий Шрам, але залишаються Черевань, Хмарище, Леся, Петро). 4. Проблематика психологiчної новели Василя Стефаника «Камінний хрест»». Змалювання в новелі «Камінний хрест» трагедiї селянського життя. Емігpація як один із виходів для селян із нестеpпного становища в пошуках кpащої долі. Пояснення цитати І. Франка: «Його новели – як найкращі народні пісні, у яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії». 5. Історична правда й художній вимисел у новелі «Камінний хрест». 6. Зображення патріархальних звичаїв у родині Наума Дрота (повість «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка). Ідеалізація образу Наума Дрота. 7. Язичницькі звичаї в зображенні життя та побуту гуцулів у повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Герої повісті — Іван та Марічка як діти ворогуючих родів. Фiлософські роздуми про любов i ненависть, окриленiсть i бездуховнiсть, добро i зло, прекрасне i нiкчемне в людинi.
9. Рядки Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки Буду сіять квітки на морозі. Буду лить на них сльози гіркі написано Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Леся Українка «Contra spem spero!». Причини помилок учнів: незнання змісту поезій Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Рильського, І.Котляревського, М.Вороного; відсутність ефективної організації поточної та підсумкової перевірки знань змісту віршів. Алгоритм підготовки учнів: 1. Удосконалення навичок осмисленого читання віршів. 2. Формування вмінь школярів визначати тему, ідейно-художні особливості, жанрову своєрідність віршів, висловлювати емоційні враження від прочитаного. 3. Робота щодо зіставлення й розвитку основних поетичних образів (за схожістю, за контрастом, за суміжністю, за асоціацією, за висновком). 4. Визначення мовних особливостей інтонаційно-синтаксичних фігур: епітетів, повторів, антитези, інверсії, еліпсу, паралелізму, риторичних питань та ін. 5. Проведення вікторин із метою покращання знання учнями змісту художніх творів.
10. Танець головного героя в сюжеті твору «Камінний хрест» є Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. В.Стефаник «Камінний хрест». Причини помилок учнів: незнання елементів сюжету новели В.Стефаника «Камінний хрест». Алгоритм підготовки учнів: 1. Експресіонізм Василя Стефаника. 2. Тема, символіка назви, ідея новели В.Стефаника «Камінний хрест». 3 Елементи сюжету твору (експозиція – розповідь про життя Івана Дідуха; зав’язка – прощання Івана Дідуха з односельцями; розвиток дій – розповідь Івана Дідуха про камінний хрест; кульмінація – божевільний танок Дідуха із дружиною як прощання з рідною землею; розв’язка – Іван показує дружині камінний хрест). 4. Складання цитатного плану змісту твору. 5. Проведення диспуту «Драма людини в новелі Василя Стефаника «Камінний хрест».
11. Паралель до казки про курочку рябу наявна у творі Д «О земле втрачена, явися!..» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Ліна Костенко «Українське альфреско». Причини помилок учнів: невміння порівнювати зміст віршованих творів. Алгоритм підготовки учнів: 1. Основні домінанти творчості Л. Костенко – безкомпромісність і неповторність. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко. Контраст і роль зорових образів у вірші «Українське альфреско». Втілення в образах самотніх діда та баби страшної трагедії героїв, усієї нашої нації – розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. Використання відомих у фольклорі образів-архетипів – шляху, долини, білої хатки, діда і баби, курочки ряби, лелеки в зображенні ідилії традиційного українського сільського світу. 2. Порівняння мотивів віршів Ліни Костенко «Українське альфреско», В.Стуса «О земле втрачена, явися!», О.Олеся «Чари ночі», А.Малишка «Пісня про рушник», В.Симоненка «Лебеді материнства»: · Вірш О.Олеся «Чари ночі» – гімн коханню та юності, поезія про вічність почуттів, розбуджених весною. Порівняння святкового бенкету весни зі швидкоплинністю життя. Мотив Фауста як ствердження того, що минуле повернути не можна. · Поезія А. Малишка «Пісня про рушник» як подяка сина матері. Рушник – символ оберегу, усього українського, долі людини. Образ матері, яка проводжає свого сина в далеку дорогу. Пояснення висловлення «Хай стелиться вам доля рушниками!». Прислів’я та приказки: Хата без рушників, що родина без дітей. Рушник на кілочку – хата у віночку. На рушничок стати – разом долі поєднати. На рушник стати – про сім’ю дбати. Рушники вишивати – долю пригортати. На рушник стати – судженого мати. Тримай хату, як у віночку, а рушник – на кілочку. Наші рушники – обереги від біди. Не лінуйся, дівонько, вишивати – буде чим гостей шанувати. · В. Стус «О земле втрачена, явися!». Рідна земля – рятівниця зболеної душі. Використання народнопоетичної символіки, метафор, епітетів. · В.Симоненко «Лебеді материнства». Ідейно-художній і символічний зміст вірша, жанр. Ключові образи-символи в поезії. Символіка кольорів: лебеді рожеві, зорі сургучеві, казка з сивими очима, білява хата. Монолог матері як напутнє слово до сина. Дитинство як казка, сповнена чарівних видінь. Мати – джерело духовності, усього доброго й ніжного. Словник символів до поезії «Лебеді материнства» Верба. Символ космічного океану, прадерево життя; працездатності; запліднюючої, родючої сили; пробудження природи, весни; засмученої жінки; вдівства;України, батьківщини. Дорога (стежина). Символ шляху, людської долі. Душа. Зазвичай, зображується у вигляді птаха, що злітає. Зірка (зорі, сузір’я). Означає ангела-посланця Бога, надію. Кольори. Чорний і білий як негативне й позитивне. Золотий – сонце, божественна сила, просвітлення, безсмертя, найвища цінність, те, що наповнює життя, вогонь. Зелений – юність, надія, але разом із тим мінливість, непостійність. Білий – досконалість, простота, світло, чистота, невинність, святість. Рожевий – мрії. Крила – політ у часі, політ думки. Лебідь – птах життя. Білий лебідь – це чистота і милосердя. Півень – символ сонця, світла, вогню, войовничості; пильності; воскресіння. У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, а отже, пробудженням життя. Тополя – символ дерева життя, добра і зла, краси, стрункості, весни. Хата – символ батьківщини, рідної землі; безперервності роду; тепла, затишку; святості; добра і надії; материнської любові; захисту й допомоги.
12. «Стану я, гляну я – скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий», – писав Г Володимир Сосюра Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Павло Тичина «Арфами, арфами…». Причини помилок учнів: незнання авторів віршованих творів, їх змісту, невміння порівняти теми, образи поезій. Алгоритм підготовки учнів: 1. Порівняння змісту, тематики, образів віршів зазначених поетів, що пропонуються у Програмі підготовки до ЗНО: Богдана-Ігоря Антонича (вірш «Різдво»), А.Малишка(«Пісня про рушник»), М.Рильського («Молюсь і вірю…»), В. Сосюри«Любіть Україну», П.Тичини «Арфами, арфами». 2. Проведення вікторин, робота з тестовими завданнями з метою поглиблення знань учнів цитатного матеріалу запропонованих для вивчення творів.
13. Біблійну оповідь про Каїна і Авеля нагадує конфлікт твору А «Три зозулі з поклоном» Б «Тигролови» В «Україна в огні» Г «Подвійне коло» Д «Маруся Чурай» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Юрій Яновський «Вершники». Новела «Подвійне коло». Причини помилок учнів: незнання змісту зазначених творів, невміння визначити конфлікт у творі, аналогії з іншими творами, зокрема з тими, що містять аналогії з біблійними сюжетами. Алгоритм підготовки учнів: 1. Ю. Яновський – романтик за світовідчуттям і стилем. Зображення письменником яскравих характерів, небуденних, екстремальних ситуацій, у яких найвиразніше розкривалися глибинні людські риси. 2. Розв’язання проблеми складності людських стосунків у романі Ю. Яновського «Вершники» (новела «Подвійне коло») та творах І. Багряного, О. Довженка, Григора Тютюнника, Ліни Костенко.
Орієнтовний алгоритм роботи щодо обговорення проблеми складності людських стосунків · Ю.Яновський. «Подвійне коло». Засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Порівняння змісту твору з біблійною оповіддю про Каїна та Авеля. · І. Багряний. «Тигролови». Зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Спадкоємність волелюбних ідей українців у зображенні Григорія – правнука гетьмана Дем’яна Многогрішного. · О.Довженко. «Україна в огні». Ідея невмирущості української нації, документальне відображення високої моралі українців у криваві часи воєнного лихоліття. · Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Новела, у якій пізнаються сам автор та його безталанний батько. · Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Розкриття проблеми «митець і народ», «митець і суспільство» на основі життя легендарної «Марусі Чурай».
14. У царині пригодницького роману працював А Володимир Винниченко Б Іван Багряний В Юрій Яновський Г Микола Хвильовий Д Олександр Довженко Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Твори українських письменників-емігрантів. І.Багряний «Тигролови». Причини помилок учнів: невміння визначити жанри запропонованих творів, новаторські досягнення українських письменників. Алгоритм підготовки учнів: 1. Визначення жанрової специфіки та новаторства творів зазначених письменників. 2. Складання таблиці «Новаторство жанрів українських письменників ХХ століття». Орієнтовна таблиця «Новаторство жанрів українських письменників ХХ століття»
15. «А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя... послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному», – писав про своїх батьків Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Остап Вишня «Моя автобіографія». Причини помилок учнів: незнання особливостей біографії зазначених письменників, невміння визначити автобіографічні риси при вивченні художніх творів окремих письменників, встановити відповідність інформації. Алгоритм підготовки учнів: 1. Неповторність таланту Остапа Вишні. М. Рильський у статті «Остап Вишня» пише про гумориста: «Автор «Усмішок» – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його». 2. Розповідь письменника про своїх батьків у гуморесці «Моя автобіографія». Хоча Остапу Вишні не зовсім вдалося дослідити свій родовід, все ж можна з певністю сказати: його предки були люди дотепні, із гострим розумом і не менш гострим слівцем. Розповідь про батьків Вишня завершує таким висновком: «А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі». І «послав їм господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному». Легка насмішечка («усього тільки»!), натяк («вміли... молитись») засвідчують той факт, що в родині Губенків любили дітей, жодна дитина не була зайвою й росла, як і сам Павло, в атмосфері добра та любові.
16. «Філологічним водевілем» назвав автор свій твір А «Стилет чи стилос?» Б «Балада про соняшник» В «Зачарована Десна» Г «Мина Мазайло» Д «Я (Романтика)» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Причини помилок учнів: незнання висловлювань письменників чи літературних критиків про художні твори. Алгоритм підготовки учнів: 1. Визначення кредо письменника в його творчості. 2. Складання таблиці «Художнє кредо письменника».
Орієнтовна таблиця «Художнє кредо письменника»
17. «Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий.., почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах», – писав про задум свого твору А Остап Вишня Г Іван Багряний Д Григір Тютюнник Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. О.Довженко «Зачарована Десна». Причини помилок учнів: незнання джерел мотивів написання творів О.Довженка, невміння розпізнати висловлювання самого письменника чи інших діячів культури та мистецтва про творчість О.Довженка. Алгоритм підготовки учнів: 1. Пояснення цитат із творів та афоризмів письменника: · «Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком». · «Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому». · «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». 2. Складання таблиці «Віхи творчості О.Довженка».
Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Олесь Гончар «За мить щастя» Причини помилок учнів: незнання змісту зазначених творів, невміння визначити проблему, конфлікт, охарактеризувати персонажів твору. Алгоритм підготовки учнів: 1. Порівняння проблем, конфліктів творів. 2. Цитатна характеристика персонажів.
Орієнтовна таблиця характеристики персонажів відповідно до проблематики творів
19. Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя твору Д «Місто» Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Микола Хвильовий «Я (Романтика)». Причини помилок учнів: незнання проблематики художніх творів і відтворення її через конкретні події, персонажі тощо. Алгоритм підготовки учнів: 1. Розкриття М.Хвильовим причин втрати ідеалів революції в новелі «Я (Романтика)». 2. Стильові особливості, які відрізняють твори Хвильового від творів інших письменників: використання таких прийомів, як переплетіння уявних і реальних епізодів, введення образів-символів, деталей-символів. Утвердження думки про те, що часи змінюються, але люди – не завжди, і кожне нове покоління повинно знову і знову шукати відповіді на вічні питання. «Версальці» (контрреволюціонери), «інсургенти» (від лат. повстанці), «синедріон» (верховний суд у стародавній Іудеї) як символи епох, що давно минули. 3. Складання порівняльної таблиці «Проблема – художній образ».
Орієнтовний зразок порівняльної таблиці
20. Помітним явищем української літератури кінця ХХ століття став Б неоромантизм В постмодернізм Г експресіонізм Д імпресіонізм Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX століття». Причини помилок учнів: відсутність системних знань про літературні течії та напрями. У тренувальному форматі з цими завданнями доцільно працювати за таким алгоритмом: 1. Поняття про літературну течію та літературний напрям. 2. Бароко в художній та інтелектуальній творчості в Україні (середина XVII – XVIII ст.). Творчість Г.С.Сковороди. 3. Класицизм – художній метод і напрям в європейській літературі та мистецтві XVII – поч. XIX ст. 4. Розвиток реалізму в українській літературі: від XVIII – поч. XIX ст. (ранній, просвітительський реалізм; І.Котляревський, І.Квітка-Основ’яненко) до критичного реалізму 40 – 90-х рр. XIX ст. та соціалістичного реалізму (20 – 70-ті рр. XX ст.). Представники реалістичної течії другої половини XIX ст.: І. Франко, Б.Грінченко, І.Манжура, П.Грабовський, В.Самійленко, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І.Карпенко-Карий, М.Старицький, М. Кропивницький. Критичний реалізм. Реалізм, починаючи із 40-х рр. XIX ст., від творчості Т. Шевченка (пізній період), прийнято називати критичним реалізмом. 5. Романтизм як художній метод і напрям в літературі та мистецтві кінця XVIII – першої пол. XIX ст. Галичина – гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я. Головацький). Альманах «Русалка Дністровая» (1837). Київська школа романтиків (А.Метлинський, М.Максимович, П.Куліш, Т.Шевченко, М.Костомаров). Поети-романтики першої і другої половини XIX ст.: В.Забіла, Є.Гребінка, В. Петренко, О.Афанасьєв-Чужбинський, Т.Шевченко (рання творчість), С. Руданський. 6. Сентименталізм – художній метод і напрям в літературі XVIII ст. Зразки сентименталізму – повісті «Маруся», «Сердешна Оксана» Г.Квітки-Основ’яненка, частково «Наталка Полтавка» І.Котляревського. 7. Стильові течії кінця XIX – початку XX сторіччя, що об’єднуються під загальним поняттям «модернізм» (неоромантизм, символізм, декаданс). Представники модернізму: В. Пачовський, М.Яцків, П.Карманський, М. Вороний, Олександр Олесь та ін. 8. Імпресіонізм та експресіонізм як літературні течії ХХ ст. Їх характерні ознаки. 9. Стильова різноманітність української літератури 20-х рр. XX ст. Символізм. Символістське угруповання «Біла студія» (1918 р.). Представники: П.Тичина (рання творчість), О.Слісаренко, М. Семенко, Я.Савченко та ін. поети. Футуризм. Угруповання «Фламінго» (1919 р.), пізніше «Асоціація панфутуристів» («Аспанфут»). Представники: Михайло Семенко, Олекса Слісаренко та ін. Неокласицизм. Неокласики об’єдналися навколо журналу «Книгар» (1918-1920). Представники: М.Зеров, М.Рильський (рання творчість), М.Драй-Хмара, П. Филипович, Ю. Клен («п’ятірне гроно»). Неоромантизм. Найсильніша течія в літературі 20-х рр. Представники: Ю.Яновський, В. Чумак, В.Еллан-Блакитний, Є.Плужник, В.Сосюра, М.Бажан (рання творчість). Постмодернізм. З’явився в українській літературі у 80-90-х рр. XX ст. Літературні об'єднання: «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСад», «Нова дегенерація», «Молоде вино», «Червона фіра» та ін. Представники: Ю. Андрухович, О. Забужко, Б. Жолдак, В. Ведмідь, В. Махно, Б. Щавурський, Т. Гаврилів, І. Андрусяк, С. Жадан, І.Малкович та інші письменники сучасності.
Завдання на встановлення відповідності
Завдання на встановлення відповідності дозволяють перевіряти асоціативні знання, тобто взаємозв’язок визначень і прикладів, авторів та їх художніх творів тощо.
21. Установіть відповідність між назвою твору та його темою
Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XІX –ХХ ст.». Причини помилок учнів: відсутність системних знань із даного навчального матеріалу. Ці завдання перевіряють уміння учнів визначати логічні пари відповідно до вивченого матеріалу. У тренувальному форматі з цими завданнями доцільно проводити тренінг на знання назви творів, їх авторів, тем, проблем, що висвітлюються. Варто такі завдання пропонувати учням під час розгляду значення творчості будь-якого письменника. У даному завданні учні повинні встановити логічні зв’язки між темою та назвою твору, а також визначити зайвий елемент завдання у правому стовпчику (Б). Отже, правильна відповідь є такою: 1 – В; 2 – Д; 3 – Г; 4 – А.
22. Установіть відповідність між персонажем та його висловлюванням
Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література ХХ століття». Причини помилок учнів: відсутність системних знань із даного навчального матеріалу. Ці завдання перевіряють знання змісту віршованих творів та уміння визначати їх авторів. У тренувальному форматі з цими завданнями доцільно проводити тренінг на знання автора та змісту твору. Учні повинні встановити таку відповідність: 1 – Г; 2 – Д; 3 – Б; 4 – А; зайвий елемент «В».
23. Установіть відповідність між персонажами того самого твору Персонаж Персонаж 1 Гриць Бобренко А Марфа Яркова 2 Антоніо Пальма Б Уля Розсоха 3 Григорій Многогрішний В Христя Хуторна 4 Мокій Мазайло Г Наталка Сірко Д Галя Вишняк Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література ХХ століття». Причини помилок учнів: відсутність системних знань із даного навчального матеріалу. У тренувальному форматі з такими завданнями бажано проводити тренінг на знання персонажів як різних творів, так одного й того ж твору. Розв’язуючи дане завдання, учні визначають зайвий елемент (А), встановлюють таку відповідність: 1 – Д; 2 – В; 3 – Г; 4 – Б.
24. Установіть відповідність між назвою твору та художнім напрямом (стилем) Назва твору Художній напрям 1 «Intermezzo» А романтизм 2 «Кайдашева сім’я» Б імпресіонізм 3 «Маруся» В експресіонізм 4 «Гайдамаки» Г сентименталізм Д реалізм Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII — початку XX ст . Література ХХ ст.». Причини помилок учнів: відсутність системних знань із даного навчального матеріалу. Це завдання перевіряє розуміння учнем особливостей вивчених художніх творів,уміння визначати ознаки щодо співвіднесеності художнього твору і художнього напряму. Отже, правильна відповідь є такою: 1– Б; 2 – Д; 3 – Г; 4 – А; зайвий елемент – В. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
