|
|
6 класПлан-конспект уроку №1 української літератури у 6 класі
Тема. Книжка в житті людини. Письменник — особливо обдарована людина, його праця над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга». Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору. Мета: ознайомити учнів з відомостями про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті временних літ» Нестора Літописця; вчити їх розуміти роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце у ньому уяви й фантазії митця, а також роль читача в «житті» художнього тексту; розвивати навички ведення діалогу, дискусії; удосконалювати навички аргументувати індивідуальні читацькі інтереси; виховувати шанобливе ставлення до книги, до освіти, повагу до письменницької праці. Тип уроку: урок-прес-конференція. Міжпредметні зв’язки: історія України, журналістика, художня культура, інформатика. Обладнання: комп’ютер, медіа-проектор, виставка улюблених книг шестикласників, на партах роздруковані вислови про книгу — «Скарбничка мудрості» (для кожного учня), бейджики, офісний папір, двосторонній скотч, стікери, кольорові маркери. Книги — морська глибин Хід уроку I. Організаційний момент Учитель. — Це рядки вірша подільського поета, нашого частого гостя, який завітав сьогодні до нас на урок. Привітайте Володимира Анатолійовича Захар’єва! II. Мотиваційний етап Позитивна установка на роботу Учитель. Вітаю вас із початком нового навчального року! За літо ви, мабуть, скучили за книгами! Чи читали? Справді? Потішили! Актуалізація суб’єктного досвіду Учитель. Візьміть, будь ласка, до рук підручник. Розкрийте книгу. Роздивіться форзаци, зміст. Із яких розділів складається підручник? Чи знайомий вам хтось із авторів? Можливо, ви вже прочитали якийсь твір? Якщо ні, то попереду у вас багато приємних хвилин! СКАРБНИЧКА МУДРОСТІ ІІІ. Цілевизначення і планування Оголошення вчителем теми і мети уроку Книга необхідна людині. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням? Чи, може, книги застаріли в епоху Інтернету, повальної комп’ютеризації та інформатизації? А читачі — вони такі, як раніше, чи теж змінюються? ІV. Опрацювання навчального матеріалу Учитель. Всі люди (в ідеалі) володіють мовою, вміють писати. Але чи це означає, що кожна людина може бути письменником. Для мене письменник — людина неординарна, яка бачить світ не так, як інші. Але, можливо, я помиляюсь? Життєва радість — в справжній боротьбі Скажіть, будь ласка, Володимире Анатолійовичу, завжди для вас радість — боротьба, діяльність? Ви можете бути щасливим у спокої, бездіяльності? Прес-конференція Орієнтовні питання: Учитель. Дуже цікаве запитання ви підняли. А якої ви, сучасна молодь, діти ХХІ століття, думки щодо проблеми: Інтернет чи книга? Чи є у вас свій погляд на гостру суспільну проблему витіснення книги Інтернетом і завзятої боротьби двох інформаційних гігантів? Яким джерелом найчастіше користуєтесь ви? Яким ви бачите майбутнє інформаційного простору? Дискусія «Книги чи Інтернет?» Метод «Порожнє крісло» Учитель. Дякую всім учасникам дискусії! Перегляд відеофільму «Преподобний Нестор Літописець — лаврський чернець і автор «Повісті минулих літ» Запитання для учнів: Учитель. У кожного з нас є улюблена книга. Прорекламуйте її, будь ласка, так, щоби одразу схотілось побігти за нею до книгарні чи бібліотеки. Метод «Реклама» V. Рефлексивно-оцінювальний етап Робота в групах Завдання: за 2 хвилини згадати і записати, де можна «зустрітися» з літературою. Заключне слово письменника. VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання Обов’язкове: прочитати вступну статтю підручника; написати замітку до шкільної газети на тему «Інтернет чи книги?» За бажанням: виготовити книжечку — з власним віршами чи казками, творами улюблених письменників, ілюстровану чи ні, створену на комп’ютері чи рукописну — на власний розсуд.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького й Г. Труха — пісня, що стала народною. Мета: познайомити учнів із відомостями про січових стрільців, вивчити особливості стрілецьких пісень; уміти пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив програмових творів, їхній ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; робити власні висновки, узагальнення; навчити виразного читання; формувати кругозір, світогляд Очікувані результати:учні виразно та вдумливо читають пісню, розуміють і вміють пояснити специфіку пісні літературного походження, визначають їхні патріотичні мотиви та героїчний пафос. Теорія літератури:пісні січових стрільців. Обладнання:портрети письменників, видання твору, ілюстрації до нього Тип уроку:вивчення нового матеріалу. I. Актуалізація опорних знань учнів Перевірка домашнього завдання. (Виразне читання вивчених творів.) IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку Вступне слово вчителя. У нашого народу завжди були люди — патріоти, готові на великі жертви заради Батьківщини. Саме такими були січові стрільці. Вони були не лише вправними воїнами, а й талановитими митцями. Їм належить багато пісень, названих стрілецькими. Ці пісні підтримували бойовий дух оборонців рідної землі, їхню віру в торжество свободи та справедливості. IІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу 1. Розповідь учителя. Пісні січових стрільців — різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення й розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками й системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни й у тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень. Саме народження пісні відбулося спонтанно за досить цікавих обставин. 1914 року поет і режисер Степан Чарнецький поставив у Самборі драму В.Пачовського "Сонце Руїни", ввівши до неї у переробленому вигляді пісню "Розлилися круті бережечки...", покладену на нову мелодію, споріднену з народним мелосом. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи "Ой у лузі.". Від акторів театру пісню сприйняла молодь. Степан Чарнецький був досить відомим свого часу поетом і театральним діячем. Народився він 21 січня 1881 року в селі Шманьжці нинішнього Чортківського району Тернопільської області. Будучи студентом Львівської політехніки, захопився літературою, мистецтвом, театром. Сам писав вірші, брав участь в організованому при студентському технічному товаристві "Основа" хорі, яким керував композитор Я.Ярославенко. Згодом зійшовся з членами творчого угруповання "Молода муза" і під його рубрикою видав у 1908 році свою першу збірку поезій "В годині сумерку". З 1913 року працював режисером і художнім керівником Львівського українського театру товариства "Руська бесіда". В 1954 році журнал "Світло" (число 19), який виходив у Торонто (Канада), опублікував статтю Григорія Труха "Історія пісні "Червона калина". Згодом ця стаття увійшла до історичного збірника УСС "За волю України", випущеного в Нью-Йорку у 1967 році невеличким тиражем у 1500 примірників. Григорій Трух народився 19 лютого 1894 року в Гірнім тодішнього Стрийського повіту на Львівщині. У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти у сотні Д.Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року. В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був уже поручником командиром сотні. Ще через рік брав участь у листопадовому перевороті у Львові, коли виникла Західно-Українська Народна Республіка. Після окупації краю білополяками прийняв монаший чин. До 1933 року жив у Галичині, потім вів місіонерську роботу від ордену отців василіян у Канаді і США. Автор чотиритомного "Життя святих", а також багатьох оповідань, статей, спогадів. Отже, Григорій Трух пригадував: "Коли одного дня в серпні 1914 року ми мали збірку на площі... бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, урядник української каси в Стрию Іваницький підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалася. Її він навчився від артистів львівського театру. На мою просьбу він переспівав мені кілька разів одну строфу тієї пісні, я навчився її напам'ять. Мабуть, і це таки того самого вечора після вправ я установив стрільців на площі бурси в чотирикутнику і почав учити їх співати "Червону калину". Так було кілька вечорів. А що "Червона калина" захопила стрільців так само, як і мене, то незабаром по Стрию розходився гомін першої стрілецької пісні "Ой у лузі червона калина похилилася". Як писав стрілецький товариш Григорія Труха Дмитро Паліїв, "у "Червоній калині" скристалізувалася була вся програма Українських Січових Стрільців". Вони не випадково прийняли її за свій гімн. А згодом нев'янучу "Червону калину" почали співати в Галичині, по всій українській землі. Вся пісня пройнята духом зростання на західноукраїнських землях національно-визвольних прагнень народу, розмежованого кордонами царської Росії й цісарської Австро-Угорщини, нею засвідчується почуття кровної спорідненості між земляками розділеного народу, готовність галичан до єднання зі своїми єдинокровними братами задля визволення з-під царських пут і досягнення мирного вільного життя на власній землі. Пісня уславлює січових стрільців, які в складі, австро-угорської армії, а після утворення ЗУНР – як національна українська армія, вели збройну боротьбу проти царських та польсько-шляхетських військ. Опрацювання статей та рубрик підручника. 3. Евристична бесіда. Що таке літературна пісня? — Чим літературна пісня відрізняється від народної? — Як пісня відображає життя народу? — Хто такі січові стрільці? Що вам відомо про них? — Як ви розумієте народну мудрість про те, що пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину? Відповідь обґрунтуйте. —Чому народна пісня є дорогоцінним надбання поетичного генія нашого народу? Відповідь умотивуйте. 4. Виразне читання твору С. Чарнецького й Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася». 5. Евристична бесіда. —Чому зажурилася Україна? —Що символізує калина? —Які ще образи-символи України вам відомі? (Верба, рушник, чорнобривці та ін.) —Чому Україна порівнюється з калиною? —З яким ворогом і за що борються січовики? —Як січовики намагаються розвеселити Україну? Свою відповідь підтвердіть цитатами з твору. ІV. Закріплення знань, умінь і навичок Завдання пошуково-дослідницького характеру. Визначте художні особливості поезії.
Воскресаючи сьогодні із забуття, пісня заполонює серця людей своєю щемливою любов'ю до рідної Вітчизни, її вірних синів, наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об'єднавшись, відродимо славну Україну. V. Домашнє завдання Уміти розповідати про січових стрільців, про письменників, виразно читати стрілецьку пісню. VI. Підбиття підсумків уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон». Для мене на уроці було новим… —
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. Т.Г.Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Поезія «Думка» («Тече вода в синє море..») Мета: повторювати знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т.Г.Шевченка, здобуті у попередніх класах; ознайомлювати із життям і творчістю Тараса Григоровича петербурзького періоду; розвивати уяву, креативне мислення, навички виразного читання ліричних творів, вміння пояснювати роль художніх засобів, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього ; виховувати в учнів почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного краю. Обладнання: «Кобзар», портрет Т.Г. Шевченка, «Дерево очікувань», ілюстрації до творів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку І. Організаційно-мотиваційний етап. 1. Вступне слово вчителя. (На дошці портрет молодого Т. Г. Шевченка, учитель, дивлячись на портрет, читає рядки). Загляньмо в очі ці сумні.. З них випромінюється сяйво Любові, ніжності струни Тієї скрипки, що так грає справно. Чоло відкрите… Мудрість і краса Переплітаються в душі поета. Не згасне свічка – пам’яті роса – В серцях людей на всій планеті. – Чи впізнали ви, діти, хто на цьому портреті ? – Так, діти, правильно. Це портрет молодого Тараса Григоровича Шевченка. І сьогодні на уроці ми іще раз відкриємо сторінки життя і творчості відомого на весь світ генія і пророка, поета і художника Тараса Шевченка. ІІ. Оголошення теми, мети, завдання уроку – Діти, що очікуєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте власні сподівання щодо уроку й запишіть на аркушах. Скористайтеся ключовими фразами, що записані на дошці: – Я хочу дізнатися… – Мені цікаво було б зрозуміти… – Для мене важливо переконатися… (Учні роблять записи на аркушах у формі листочків, які вчитель прикріплює до «Дерева очікувань». Учитель оголошує мету уроку, переконує, що цей урок стане для учнів іще одним кроком до пізнання культурного надбання нашого народу, зміцнить любов до поезій Т.Г. Шевченка , які дивують, захоплюють…). ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів – Готуючись до сьогоднішнього уроку серед учнів класу було створено пошукову групу, яка допоможе нам у вивченні нового матеріалу. Отже, послухаємо їх. 1. Повідомлення учнів – «біографів». 1 – й учень: Т. Г. Шевченко – наш національний пророк і геніальний поет. Народився майбутній поет 9 березня 1814 року у селі Моринцях на Черкащині в кріпацькій родині. Згодом переїхали в с. Кирилівку. Дуже розумним і допитливим хлопченям виростав Тарасик. Ось яка розмова відбулась між ним і його матусею. 2. Перегляд інсценізації. Син: - Матусю, а правда , що небо на міцних стовпах тримається ? Матуся: - Так, синочку, правда. Син: - А чому так багато зірок на небі? Матуся: - Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає,бачив? Син: - Бачив, матусю, бачив, матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? Матуся: - Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світиться ясно, і світло це далеко видно. Син: - Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світилась найясніше. Матуся: - Старайся, мій синку… 1 – й учень: Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати. 2 – учень: Мав Тарас чудову пам’ять. Усе, що почув і побачив, у найтонших деталях зберіг у душі і втілив у творчості. Особливо захоплювали хлопця народні пісні, знав їх без ліку й переймав із першого разу. 3 – й учень: Дуже рано виявився в Тараса ще один хист – до малювання. Із малечку крейда чи вуглина була для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував: стіни знадвору і в хаті, лаву, стіл. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала хати - уся чисто було розмальована візерунками. 4 – й учень: У сім’ї Тараса було 6 дітей. Помирає мати. Батько одружується вдруге. Проте, мачуха зненавиділа дітей і їхнє життя перетворилося на справжнісіньке пекло. Невдовзі помирає і батько. Тепер хлопчина залишився сам як палець. Розповідають, що перед смертю його батько, розділяючи скромне майно і господарство між дітьми, не залишив йому нічого: «Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледаще. Для нього мій спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе» Справді так і сталося. - Добре, діти! А які поетичні твори Т. Шевченка ви вже знаєте? 3. Робота з ілюстраціями до творів Т.Г. Шевченка. – Подивіться на ці ілюстрації, які поезії Тараса Григоровича вони вам нагадують? (Діти називають: «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»). – А може хтось із дітей сам читав вірші поета, поза шкільною програмою? Діти декламують улюблені поезії напам’ять, вивчені самостійно. 4. Розповідь учителя – Подолавши сотні верств разом з такими ж кріпаками, як він сам, Тарас потрапляє з України до вільно (Вільнюса), потім столиці російської імперії Санкт-Петербурга. Як і раніше хлопець належить пану Енгельгардту, працює в нього козачком. Але тут йому відкривається й інший світ, світ мистецтва. Т.Шевченко милується картинами, які прикрашають панські покої, тихцем їх перемальовує. Одного разу він так захопився, що не помітив, як приїхали пани. Його налаяли, веліли висікти на стайні різками. Ця сумна подія мала для Тараса й добрі наслідки: пан помітив незвичайні здібності кріпака до малярства й вирішив зробити з нього свого домашнього художника. Т.Шевченка віддали в науку до майстра Ширяєва. Почалася важка й нудна робота – розтирати фарби, фарбувати паркани. «Жадібний» до навчання юнак володів азами живопису й незабаром перевершив самого майстра. Тепер Т.Шевченкові доручали розмальовувати Великий театр. Світлими петербурзькими ночами юнак ходив до Літнього саду й змальовував античні скульптури. 5. Методичний прийом «Гра мікрофон». – Яку суму запросив пан Енгельгардт за викуп із кріпацтва Т. Шевченка? – Хто допоміг викупити поета з кріпацтва? – Назвіть день, коли була підписана відпускна, день коли Тарас дізнався про волю. –У якому році було видано його відомий «Кобзар»? – Що сталося після того, як поет став вільним? 6. Розповідь учителя. У вас на парті – примірник «Кобзаря». Це тепер він має вже не 8 поезій, а набагато більше. Сьогодні його читає весь світ. Перекладений багатьма мовами, він щиро розповів всім про Україну, її чарівну природу, про її знедолений, але нескорений народ. Зараз ми познайомимося ще з однією поезією Тараса Григоровича, яка називається «Думка» («Тече вода в синє море»). 7. Робота з текстом вірша «Думка» («Тече вода в синє море»). Вірш «Думка» написаний у 1838 році у Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобались народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого нахилився..», «Ой не шуми, луже, зелений байраче». Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії. Ось така історична основа поезії. 8. Виразне читання поезії учителем. 9. Методичний прийом «Я бачу слово». (Учні заплющують очі, слухають поезію, яку читає учень іще раз. Описують зорові картини, що постали в їхній уяві). 10. Методичний прийом «Мозковий штурм». – З’ясуймо, яка тема вірша. (Роздуми молодого козака про свою нещасну долю, зображує його почуття відчаю про неможливість потрапити з чужими додому). – Назвіть головного героя поезії? (Козак). – Який настрій у козака? (Зневіра, розпач, пригнічення). – Які риси характеру притаманні ліричному герою? (Вродливий, любить рідну батьківщину). – Визначте ідею поезії. ( Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині). – Які ще образи є у вірші? (Журавлі, синє море, чужі люде). –Із якою метою автор використовує образ журавлів? – Як би ви продовжили чи змінили твір? – Назвіть художні тропи, вжиті в поезії. 13. Методичний прийом «Клоуз-тест». 1) Пішов козак світ за очі, щоб.. 2) Серце козацьке сперечається з… 3) На чужині козакові буде дуже… 4) Козак плаче тому, що… ІV. Підсумки уроку. Узагальнення вивченого 1. Інтерактивна вправа «Рефлексія». – Прочитайте епіграф до уроку. Чому саме ці слова ми визначили на тему нашого уроку? – Погляньте на листочки на «Дереві очікувань». Чи справдилися ваші очікування? – Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»? V. Домашнє завдання. Поезію «Думка» Т. Г. Шевченка вивчити напам’ять. Написати твір-роздум на тему: «Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на гірку долю?»
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. РМ №1 (у). Бесіда за картиною Л.Жемчужникова «Кобзар на шляху». Мета:навчити учнів аналізувати художній твір, картину, розвивати усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати пам'ять, увагу та спостережливість, виховувати наполегливість до навчання. Обладнання: портрет письменника , портрет художника, ілюстрації, доповіді учнів. Тип уроку: комбінований Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Літературна вікторина «Чи знаєте ви Т. Шевченка?» 1. Батьківщиною для Т. Шевченка, місцем де він народився є… (Черкащина) 2. Перші скупі знання малий Тарас отримав … (з церковнослов’янської книги у школі сільського дяка) 3. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? (Батько одружився вдруге, мачуха була злою) 4. З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років) 5. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант … (художника) 6. Чим малював майбутній митець? (Вугіллям, крейдою, олівцем) 7. У якого пана малий Тарас служив казачком? (П.Енгельгардта) 8. З якими талановитими митцями познайомився Шевченко? (І.Сошенком, К.Брюлловим, В.Жуковським) 9. Де і в якому закладі навчався Тарас Григорович, після чого став відомим художником? (У Петербурзі, в Академії мистецтв) 10. За яку суму було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва? (2500 крб.) 11. Які композитори звернули свою увагу на творчість Т. Шевченка? (К. Стеценко, С. Людкевич, Я. Степовий, М. Лисенко) 12. За що Шевченка було прозвано Кобзарем? (У 1840 р. побачила світ перша книжка поезій письменника «Кобзар») III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку 1. Виступ учня. Гомер з України (демонстрація репродукції малюнка JI. Жемчужникова «Кобзар Остап Вересай») Найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був співець із Прилуччини Остап Вересай. Народився він у с. Калюжинці Полтавської губернії у родині сліпого скрипаля-кріпака. У чотирирічному віці втратив зір. Для незрячого підлітка стати кобзарем був єдино правильний вибір. Досягнувши п'ятнадцятирічного віку і маючи великий хист та бажання навчатися музиці, розпочав науку. Кобзарському мистецтву, зазвичай, вчилися 3 роки і 3 місяці, віддаючи заробіток майстру. Після посвяти «на майстра», отримавши кобзу та трохи грошей «на щастя», кобзар Лобза (як почали звати Вересая) пішов у народ. Відкрив для дослідників геніального кобзаря друг Т. Шевченка, російський художник Л. Жемчужников, який майстерно виконав портрети Вересая. З того часу увага фольклористів, композиторів і художників до «останнього кобзаря України» не згасала. У 1873 р. творчості О. Вересая було присвячено позачергове прилюдне засідання, на яке запросили самого кобзаря. Видатний український композитор М. Лисенко високо оцінив його майстерність. Дуже багато виступав Вересай, подорожуючи від міста до міста. Успіх був вражаючий. «Сліпий малоросійський бандурист Вересай, старик — 68 років, середній на зріст, на голові жодної сивої волосини, тільки борода здавалася посивілою, ...колишній кріпак, одягнутий у малоросійський каптан, підперезаний червоним поясом, бандура на вірьовочці через спину...» — таким побачила публіка у приміщенні «Благородного собрания» О. Вересая 1875 р. Про «Гомера з України» — саме так назвали кобзаря журналісти — із захопленням повідомили всі петербурзькі газети і журнали. Виступав кобзар і в царському палаці, після чого від враженої співом царської родини отримав табакерку з дарчим написом. За виконання пісні «Нема в світі правди» у Прилуках потрапив співець до в'язниці, але врятувала табакерка. Відтоді кобзар називав її своїм «пачпортом». (Показ репродукції картини М. Дерегуса «Малий Тарас слухає кобзаря».) Була у житті кобзаря незабутня зустріч з Т. Шевченком. Поет відвідав старого Вересая і подарував йому свій «Кобзар», власноручно написавши: «Брату Остапу від Т. Г. Шевченка». Тільки на схилі літ погодився старий кобзар взяти до себе учнів: кобзарське мистецтво не втратилося, традиція не перервалася. Помер народний співець у квітні 1890 року. Проводжали в останню путь усім селом, вкривши могилу живими квітами. «Останній співець козацької минувшості України», ставши легендою за життя, залишився навіки на рідній землі. У с. Сокиринці засновано кімнату-музей Остапа Вересая, а 1978 р. встановлено пам'ятник. Ще за життя кобзаря слава про нього облетіла весь світ. У багатьох європейських країнах, в Америці почали з'являтися статті й окремі видання про унікального співака, своєрідність пісенного багатства українського народу. Постать Остапа Вересая яскраво виокремлюється в духовному житті нашого народу, а його ім'я стало символом українського кобзарства. 2. Навчання кобзарів, їхні інструменти Кобзарська діяльність і життя українських Боянів були важкими. Аби захистити себе, вони почали утворювати братства, які відіграли значну роль у житті, діяльності та побуті народних співців-кобзарів. Збиралися кобзарі в церкві. У престольні свята вирішували на зборах невідкладні справи братства, дотримувалися однакових звичаїв та правил. — Як вчилися кобзарській справі? Учні перелічують з допомогою вчителя: — оволодівали грою на кобзі чи лірі; — вивчали кілька дум, релігійних та інших пісень, псалмів, молитов; — опановували «лебійську» мову (складалася з перекручених слів української, грецької та циганської мов, була одним із засобів виживання, допомагала зберегти духовну свободу). Наприклад: старці сліпі — невлі, поводир — потир, дід — лебій; — одержували «визвілку» (право на самостійне кобзарювання); — дотримувалися всіх звичаїв; — вступали до гурту. Після двох—трьох років навчання в панотця (вчителя), зібравши п'ять карбованців, ішов учень до кобзарської братії на один із велелюдних ярмарків просити благословення і дозволу почати свої «обходи» (самостійне кобзарювання). - Розповідь за ілюстраціями про кобзу і бандуру. 3. Виступ учня: Кобза і бандура — музичні інструменти, виготовлені з цілісного шматка верби чи клена. Кількість струн у кобзах може бути різною. Старі мали тільки 12 струн (кобза Остапа Вересая). Згодом з'явилися інструменти на 20-30-35 і більше струн. У давнину струни виготовляли з кишок тварин, пізніше їх замінили металевими (демонструємо зображення інструментів). Кобза — старовинний струнно-щипковий інструмент. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у неї з'явилися додаткові струни. Так виник більш складний і досконалий інструмент — бандура. Ліра — старовинний народний струнно-клавішний смичковий музичний інструмент, на якому грали мандрівні лірники-сліпці. Лірою також називають давньогрецький струнний щипковий інструмент у вигляді зігнутої рами з натягненими всередині струнами. Схематичне зображення її стало емблемою музичного мистецтва. 4. Слово учителя: Тарас Григорович не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але читаючи його твори, ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу. Та й у нього самого доля була нелегкою. ІV. Підсумок уроку 1) Евристична бесіда – оцінювання з коментуванням. V. Рефлексія
VІ. Домашнє завдання: скласти 10 запитань до картини, знати основні події із життя художника.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних,сміливих героїв,які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору. Мета:ознайомити учнів із першою книгою трилогії сучасного українського письменника В. Рутківського; поглибити знання учнів про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати любов до книги,виховувати повагу до славного минулого України. Тип уроку: комбінований. Обладнання: історична трилогія для дітей В.Рутківського у трьох книгах: «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», роздруковані окремі розділи першої книги та ілюстрації до неї. Епіграф уроку: Дзвін шабель,пісні, походи, Воля соколина. Тихі зорі,ясні води , Моя Україна. (В.Сосюра «Україна»)
Хід уроку І.Організаційна частина ІІ. Оголошення теми і мети уроку ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 1. Слово вчителя На попередніх уроках ми знайомились з творами М. Вороного, Т. Шевченка, у яких йшла мова про славне історичне минуле нашого народу. На тих уроках ми багато говорили про козаків, Запорізьку Січ, про кошових отаманів. А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки. Звідкіля вони взялися?Хто вони такі?Відповіді на ці питання ми сьогодні знайдемо,коли перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури козака Швайки». Написав її талановитий сучасний український дитячий письменник Володимир Рутківський, який народився 18.квітня 1937 року в селі Хрестителевому на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкується з 1959 року. Автор багатьох романів для дітей,серед них - «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури козака Швайки» - чудової книги про зародження козацтва –період XV cт.,про дітей,їх виховання,боротьбу з ордою, війну і дружбу з татарами. Мова твору дуже гарна,образна,багато кумедних прізвищ на зразок «Марко Кривопичко». В деякій мірі по красі,образності мови та викладання нагадує «Тореадорів з Васюківки» В.Нестайка (хоч тема і час інші). Головними героями є не історичні постаті,а підлітки Санько, Грицик, юний богатир Демко Дурна Сила, Телесик, мати Санька,невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та інші численні друзі, які з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чекає героїв на кожному кроці, а надто,коли зважився підняти шаблю на могутню татарську орду,а за твоєю спиною - майже нікого. Герої твору опиняються в центрі бурхливих подій і разом із читачем вчаться найголовнішому: приходити друзям на допомогу у важку хвилину,творити добро, любити і захищати рідну землю. Неймовірність його характерників – не в химерності чи дивовижності їхніх вчинків і можливостей, а в надлюдській здатності любити людей і віддавати ім себе до крихти. За цю трилогію автору 9 лютого 2012 року було присуджено найвищу нагороду - Національну премію України ім.. Т. Шевченка. ІV. Актуалізація опорних знань 1.Бесіда - Що ви знаєте про козаків? - Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися? - Де жили татари і чому вони нападали на українські села? - Імена яких козацьких ватажків ви пам’ятаєте? 2. Словникова робота У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати значення деяких слів. Тому проведемо невелику словникову роботу. Джура - зброєносець при козакові, зброю чистить ,коня доглядає, за це його вчать козацької справи. Швайка-те саме, що шило. Уруські села - (татар.) - українські села. Ногайці, ординці - татари Плавні - заболочені, порослі очеретом береги річки, що затоплюються під час повені. V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу 1. Робота над змістом твору Знайомство з героями.Бесіда за питаннями. - Коли відбуваються події описані у творі? (у І розділі вказано,що події відбуваються в березні 1487р.) - Хто такі козаки? Як про них говориться в книжці? (У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збиралися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер,хоча хлопці займаються все тим же,чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав так: - По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця.) (- Крім того, здобиччик повинен був, повернувшись додому, частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися і ті, що хотіли поживитися за чужий рахунок. Отже, ми можемо зробити висновок,що козаки – це колишні землероби.) - Що робили козаки в дніпровських плавнях? (Вони у плавнях ловили і в’ялили рибу, об’єднавшись, захищалися від грабіжників полювали на звіра (бобра, видру, куницю), добували мед,захищали рідну землю від татар.) - Хто такі Санько і Грицик? Дванадцятилітні хлопчики, жителі села Воронівки. Грицько став круглим сиротою після набігу татар на село,живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду,за що його годують ,одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Санько,товариш Грицька,живе з мамою-богатиркою Мокриною, яка дуже боїться за свою дитину після смерті чоловіка. Друзі нерозлийвода,вони постійно разом. 2. Робота з текстом. Зачитати уривки тексту з портретними описами героїв твору Саньки і Грицика. Заповнити таблицю. Грицик - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик. Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника,уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання. - Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею(дерев’яною),гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами. Слово учителя: Незабаром ми познайомимося ще з одним твором, у якому зустрінемося з вірними друзями, такими ж нерозлийвода, Явою і Павлушою з твору В.Нестайка «Тореадори з Васюківки». Правда живуть вони в іншу епоху, але хлопці не тільки живуть безтурботним життям ,а приходять на допомогу односельцям під час повені ,рятують людей. Хлопці завжди приходять на допомогу один одному. Та повернемося до наших героїв. Давайте згадаємо чому Санькові і Грицикові довелося покидати Воронівку? (Пан Кобильський послав своїх челядників забрати в селян провізію, свиней, курей, корів, щоб забезпечити себе провізією під час облоги татарами свого маєтку, хлопці, щоб врятувати своїх односельців від поборів, налякали пана і його челядників криками, що йдуть татари. Пан зі своїми челядниками швидко втік з села, але такого жарту хлопцям не пробачив.) Робота з відповідними ілюстраціями Мати Санька зібрала хлопцям харчі і відправила їх з села, щоб вони деякий час не попадались панові на очі, може пройде злість у пана. - Що трапилося з хлопцями в степу? - Що хлопці знали про козака Швайку? - Як друзі вперше зустрілися з козаком Швайкою? (Зі сховку хлопці спостерігали як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет,скаламутили воду, а «козак все не хотів знаходитись». Хлопці подумали,що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом верба чхнула, потім від стовбура відвалився шмат кори і з дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив їх,а от друзі добряче здивувались, бо бачили його вперше. Швайка,а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам поїде своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.) - Хто такий Пилип Швайка? Заповнити таблицю опорними словами. Уміння, майстерність, хист Швайки: - кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяслівської; знає мову і звичаї татар;має серед них вірних людей; ходить безшумно,безшелесно, наче нікуди не дивиться ,бачить все; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Вольові якості: - сміливий, розумний,спостережливий,витривалий, кмітливий, відважний, рішучий, звик покладатися лише на себе. Почуттєві якості: - вірний товариш,турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків,дослухається до їхніх порад,любить рідну землю,гарно її знає,захищає від ворогів. Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар,його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного невловимого козацького винахідника. - Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки? (Кінь Вітрик,вовк Барвінок,Грицик,Санько,дід Кудьма) - Крім татар ,чи є у Швайки вороги? (Так,є. Це пан Кобильський, канівський староста,його слуга Юзеф Тишкевич) - Хто такий Тишкавич? Чим він небезпечний для козаків? (Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар не українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського), підступний і жорстокий. - Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані? (Так,у творі багато епізодів ,які викликають посмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільше з Демком Дурною Силою,його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною,а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським) 3. Метод «Мікрофон» - Що вас найбільше вразило чи здивувало в книзі? - Що найбільше сподобалось, запам’яталося? 4. Дослідження мови твору Як читалася книга,швидко чи повільно,легко чи не розуміли прочитаного? Чи відчували себе учасниками подій? (Твір читається легко,сюжет розгортається динамічно. Мова пересипана прислів’ями,приказками,народними приповідками, порівняннями, жартами.) Завдання. Пояснити фразеологізми,які зустрічаються в тексті. Нічого очі мозолити— Без пам’яті летіли хлопці в глупу ніч— На серці неспокійно— Язики почали заплітатись— Стати як кістка в горлі— Вовка мов лизень злизав— Не навчився у Сірка очей позичати— Щелепа повільно поповзла вниз— Ковзнув поглядом— Встигнеш з козами на торг— Хлопцям довелося б непереливки— 5. Робота з ілюстраціями. - Малюнки до книги зробив художник Максим Паленко. Вони виразні, детальні, змістовні. Якщо уважно придивитися до багатьох ілюстрацій, можна побачити їхній прихований зміст,відчути настрій. Особливо це стосується малюнків,що ілюструють розділи «На озері», «Пастух Рашит», «Швайка в біді», «Кінець Вовкулацького кута», «Жінок у таборі не тримати», а також малюнків на обкладинці. Ілюстрації повністю передають характер твору. VІ. Підсумки уроку Метод «Мікрофон» Діти,скажіть одним реченням, про що цей твір? - Ця книга про…(справжніх лицарів, захисників рідного краю,про справжню дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля у боротьбі проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих людей, які люблять життя і свою рідну землю). - Як ви вважаєте, чи відповідає епіграф сьогоднішньому змісту уроку, теперішнім подіям в нашій країні? Заключне слово вчителя. Можна довго й захоплено розповідати про пригоди Швайки, Грицька й Санька, про сміливих і кмітливих козаків, про підступного Тишкевича, про невдячного Кобильського, про жорстоких татар, але ще краще - взяти книгу й самому про все прочитати. Я думаю,що саме так і зроблять ті учні, які ще недочитали окремі розділи про пригоди козака Швайки та двох вірних друзів Грицика й Санька. А для справжніх допитливих читачів буде насолодою прочитати інші книжки про наших героїв. Друга книга називається «Джури - характерники»,а третя «Джури і підводний човен». VІІ. Домашнє завдання. Дочитати розділ « На козацьких островах», з’ясувати фантастичне і реальне у творі, підготуватися до обговорення образів головних героїв.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. Станіслав Чернілевський. “Теплота родинного інтиму”, “Забула внучка баби черевички”. Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, духовність). Мета: ознайомити із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Обладнання: підручник. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань Слово вчителя. Світ порятує краса душі, тепло людських сердець, щирість стосунків, милосердя. Найбільше любові й розуміння Павлик мав від найрідніших людей – мами та дідуся. Тебе теж люблять батьки, дідусі, бабусі. Поговоримо сьогодні про найближчих і найдорожчих для тебе людей. · Чи любиш ти свою бабусю? Чи чекає вона на тебе? ІІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу Слово вчителяЧи помічала ти, як бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей – твоєї мами і тата? Як ти думаєш, чому саме так? (Для батьків, навіть дорослі діти, завжди залишаються дітьми, тому за них так само переживають, люблять їх і жаліють). Наш сучасник Станіслав Чернілевський написав вірші саме про такі стосунки. С.Чернілевський – поет, кіносценарист, народився на Вінниччині у 1950 році. Родина рано втратила батька, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися у школі-інтернаті, по закінченні якої він вступив до педінституту. Але вчителем був недовго, бо дуже хотілося “робити кіно”. Закінчивши Київський театральний інститут, працював на кіностудії ім. О.Довженка. Є у С.Чернілевського ще одне захоплення – поезія. У 1984 році вийшла його збірка “Рушник землі”. Поет удостоєний премії ім. В.Симоненка. Незвичайні, неповторні вірші поета оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки. 1. Словникова робота (запис на дошці) Інтим, інтимний – особистий, задушевний. Печія – пекучий біль. Зело – зелень, трава
2. Виразне читання поезії “Забула внучка у баби черевички” вчителем, а потім ученицею. Чи схвилював тебе вірш? Чи подібна бабуся на твою? Чим саме? 1. Робота з текстом · Поясни слова “Торкнулась черевичків перед сном”. Навіщо це бабуся зробила? · Осінь у вірші асоціюється з самотністю, старістю, сумом, літо – з дитинством. 2. “Усне малювання” з художнім домислом. 1. Оживимо кожну строфу. Що ти бачиш? Опиши картину, яка постала в уяві. Якими в ній будуть кольори? 3. “Незакінчене речення” 1. Закінчи речення одним словом: “Вірш “Забула внучка в баби черевички” про ....(любов, тепло, розлуку, бабусю, родину). 2. Основна думка твору: звертання до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло. 4. Евристична бесіда. · У яку хатинку ти поселила б бабусю з прочитаної поезії і чому? (Це невеличка сільська, оточена садом; біля неї ростуть квіти). · Саме про таке місце і розповідає поет у вірші “Теплота родинного інтиму”. 5. Виразне читання поезії вчителем, а потім ученицею. 6. Обмін враженнями від прочитаного. · Що почуває дорослий син удома? · Яка роль матері у житті ліричного героя? · Опиши хату з середини. На якій деталі поет акцентує особливу увагу? · Що символізує вогонь у печі? V. Закріплення знань, умінь та навичок. Гра “Знайди зайве”. (Знайти в рядках “зайве” слово і обґрунтувати відповідь) 1) мати, батько, син, дитина; 3) руки, серце, душа, плечі; 2) дим, жар, полум’я, вогонь; 4) шиби, хата, піч, мисник. VІІ. Підсумки уроку. - Хто є берегинею домашнього вогнища у вашій оселях? - Що означає для тебе слово “дім”? VІ. Домашнє завдання: Виразне читання віршів С.Чернілевського.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема. Е.Андієвська. «Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом. Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, поглибити вивчене про притчу; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння висловлювати власні думки; прищеплювати загальнолюдські цінності. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, учнівське повідомлення, коментоване читання, бесіда, вправа «Мій особистий контракт». Хід уроку І. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Усміхніться одне одному. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування і свобода думки, совісті й переконань. Для громадян це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього потрібно: – усвідомити, що всі люди різні – не кращі чи гірші, а просто різні; – – навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається; – цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими; – – зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою. ІІІ. Робота над притчею. 1. Коментоване читання твору з елементами бесіди. Прочитайте притчу від початку до слів «Там вони її поставили на ноги і, вручивши листок, де було намальовано, що їй нaзaвжди зaборонено користувaтися водяним цaрством, зникли в глибині». Під час читання та обговорення притчі шукайте відповіді на проблемне питання: «До якого світу належала риба – підводного чи світу людей?». 2. Бесіда • У якій сім’ї народилася говорюща риба? • Як ставилися до риби батьки? • Як вона сприймала таке ставлення? • Як до неї ставилися інші? Чого їм бракувало? • Чим саме їх дратувала говорюща риба? • Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили? Відповідь аргументуйте. • Як рибна громада повідомила говорющій рибі про свій вердикт? • Чи був водний світ для говорющої риби своїм? Наведіть аргументи.
3. Занотуйте всі події, які відбувалися з рибою у воді, і з’ясуйте, до якого світу риба ближча. Орієнтовне виконання Життя риби у воді Народилася балакущою в табуні мовчазних риб → набиралася вправності в балакучості → молода й добра серцем, тому не розуміла суму батьків → попливла шукати іншого табуна → говорячи без упину, заважала іншим рибам зосередитися → рибна громада ухвалює присуд видалити рибу з води. Підсумок Незвичайну рибину, котра вміла розмовляти, не сприйняли звичайні німі риби і зрештою прогнали з води. Прочитайте текст від слів «З цих пір рибa стaлa жити нa березі» до слів «…нa колінaх блaгaє, щоб вонa скaзaлa йому хоч одне слово». 1. Бесіда • Чи можна вважати стосунки риби й рибалки справжньою дружбою? Свою думку доведіть. • Чи справді риба була не такою, як інші риби? • Чи було в сім’ї рибалки взаєморозуміння? • Як ставилася дружина до наказів рибалки? Що це засвідчує? • Куди весь час звернений погляд дружини? • Кого вона вам нагадує? • Чому рибалка мовчазний? • Як поставилися рибалчині діти до риби? • А як дружина зустріла гостю? • Чому, на вашу думку, рибалка сам не зустрів рибу? • Яка доля спіткала говорющу рибу? • Чи знайшлося їй місце у світі людей? Відповідь аргументуйте. 2. Занотуйте всі події, які відбувалися з рибою на березі, і зробіть висновок про її місце у водному й земному світах. Орієнтовне виконання Життя риби на березі Розмовляла сама з собою → зустрілася з рибалкою → у розмовах провели три дні в морі → рибалка запрошує рибу в гості → жінка вбила рибу і засмажила на пательні → без голосу риба стала такою, як і решта її братів та сестер. Підсумок. Дружина рибалки, поки чоловіка не було вдома, не зрозумівши, що рибина і є гостем, засмажила це «говорюще» диво. Коли господар повернувся, він не зміг упізнати у страві свого товариша, адже це була звичайна засмажена риба. 3. Прочитайте притчу від слів «Шкодa мені рибaлки й говорющої риби» до кінця. 4. Бесіда • З чиєю думкою, шакала чи бляшанки, погоджуєтеся ви? • Чия провина у трагедії найбільша? Відповідь аргументуйте • Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби? • Чому рибалчине горе більше, ніж смерть говорющої риби? • Як ви розумієте слова про те, що вмирати, не почувши за все життя голосу риби, це справді найгірше? • Чи були у вашому житті випадки, коли вас не чули? ІV Рефлексія V. Підсумок уроку Ігрове завдання «Мій особистий контракт». Заповніть пропуски в поданому далі тексті. Я, …. , обіцяю собі бути терпимим до людей, не схожих на мене своїм зовнішнім виглядом, звичка ми, манерою поведінки, національністю, релігією або чимось іншим. Віднині я буду . Я більше не буду . Завдяки цьому я . Дата Підпис VI. Домашнє завдання. Виразно читати й коментувати притчу, виконати тестові завдання.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі
Тема. Порушення питань моралі, дружби, сили слова у казці-притчі «Говорюща риба». Образи твору. Мета: продовжити роботу над притчею, осмислити проблеми, порушені у творі, до кладно проаналізувати образи притчі; розвивати й удосконалювати усне мовлення учнів, уміння характеризувати персонажів, складати схеми; виховувати ввічливість, по вагу до інших, дружелюбність, приязність. Ти п уроку: урок формування і вдосконалення вмінь і навичок. Обладнання: дидактичні мультимедійні матеріали, схеми, учнівські ілюстрації. Методи, прийоми і форми роботи: хорове читання вірша, робота зі схемами, словникова робота, гра «Сачок», фольклорна хвилинка, графічна рефлексія.
Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. 1.Поясніть значення фразеологізму «біла ворона». Доберіть до нього фразеологізми-синоніми. (Білою вороною називають людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом. Синоніми: іншої породи, з іншого тіста, не від світу цього.) Кого у творі Емми Андієвської можна назвати «білою вороною»? ІІ. Оголошення теми й мети уроку. ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. У ч и т е л ь. Емма Андієвська у своїй притчі порушує низку важливих проблем. Чому незвичайну балакучу рибу не прийняли свої і вона стала вигнанцем, а з рибалкою подружилася? Чому риб’яче «суспільство» відреклося од інакшості? Чому рибина від початку не спромоглася подумати, що люди зрозуміють її ще менше, ніж подібні їй істоти? На всі ці питання спробуємо дати відповіді впродовж уроку. 1. Робота зі схемою «Проблематика твору». Прокоментуйте порушені у творі проблеми з посиланням на ключові фрази тексту та виконані вдома ілюстрації. М а т е р і а л д л я в ч и т е л я. Проблема індивідуальності. Е. Андієвська порушує у творі питання про те, якою є доля унікуму в суспільстві, яке не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що інакшість приречена на вигнання й загибель. За законом природи, риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби… народилася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса такого іншого має за божевільного, не визнаючи його унікальності чи геніальності. «Говорющих риб», як правило, жахаються і соромляться; винятковість заважає і дратує посередностей: «балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу». Проблема сили слова. Чи не виступає «говорюща» риба поетом, коли розмірковує над тим, «яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду», і чи не є це слово першим серед риб? Пророк часто буває не визнаним за життя. Водночас мудрість завжди цурається марного базікання. Зрештою, на бульбашки можна дивитися по-різному: як на кольорові (естетичний аспект) і як на порожні (марнославство). Проблема вимушеної еміграції. Молода й недосвідчена рибина не здатна збагнути, чим загрожує їй спроба порушувати традиції, не могла усвідомити того, чого побоювалися старі та мудрі мешканці водойми. Так чи інакше вона стає ворогом, доля якого тепер одна – еміграція. По суті рибу, яка, як відомо, без води не жилець, за лишають напризволяще, примусово виселяючи з водойми; тож вона змушена пристосовуватися до нових умов і пізнавати світ по-новому. Проблема дружби. Незвичайна риба, яка до цього часу розмовляла з тими, хто того зовсім не хотів, і дивакуватий чоловік, який мовчить із тими, з ким треба говорити, подружилися. Вигнана з води рибина допомагає людині ловити своїх; рибалка не має порозуміння ні з жінкою, ні з колегами по ремеслу і знаходить спільну мову лише з рибою. Вона тепер для нього важливіша за родину. Проте чоловік усе-таки не уважний до свого друга: зумівши почути голос риби, він не помітив, що риба не така, як люди, і потребує особливого представлення. Так само рибина не здатна була усвідомити, що в людських очах вона може видатися звичайним уловом. Рибалка і риба, будучи різними, так і не змогли до кін ця зрозуміти ані одне одного, ані того, що риби і люди – не одне й те саме. Врешті, незвичайна дружба закінчується для риби смертю, а для її товариша – божевіллям. Один вигнанець помирає, другий – народжується. Тепер він шукає риб’ячого товариства, але ж чоловік – не риба. Проблема взаєморозуміння в сім’ї. Шакал слушно зауважує: «…він [чоловік] ніколи не гуто рив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виключено, що жінка його просто ніколи не слухала». З одного боку, можна осуджувати дружину, яка є настільки приземленою, що не здатна помітити нічого, окрім хатніх клопотів, і весь час дорікає чоловікові за його недолугість. А з іншого – хто ще, як не чоловік, винен у тому, що його жінці ніколи і вгору глянути, не те що думати про високе. Говорюща риба сяк-так приживається на березі. Єдине, чого їй не вистачає, – когось, із ким можна було б поговорити, тому рибка намагається знайти товариша серед рибалок. Віднині вона ототожнює себе з рибалками, причому за таки ми ознаками, як мова і ноги, чим, звісно, не володіють звичайні риби. Чому ж тоді їй так важко зійтися з гуртом рибалок, коли ті так до неї подібні? Може, справа тут не в «балакущості»? Оповідь каже, що розмовляти рибина вміла від народження, але нічого не згадує ані про плавники, ані про ноги. Про останні йшлося лише тоді, коли вигнанця викинули на берег і «поставили на ноги». Можливо, вихід на сушу означає, що настав час обирати: риба ти чи не риба. Проблеми, порушені у творі: сили слова взаєморозуміння в сім’ї дружби поділу на «свій» / «чужий» індивідуальності вимушеної еміграції – рибина уже не плаває під водою, а «ходить по бе резі», навіть знайомитися з рибалкою вона, «зірвавшись на ноги, підійшла». Та про те, що говорюща риба, позбавившись риб’ячої суті, не стала людиною, свідчить і гурт рибалок, і жінка, яка, зрештою, засмажила свого невпізнаного гостя. Виходить, той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане. Особливо якщо цей чужак, цілком можливо, зрадник, адже «риба допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви, розповідала, що діється на воді й під водою». А святкова пляшка, за якою друзі так любили «погуторити», діставалась їм тільки тоді, коли був гарний улов, тобто пригощалася рибка коштом від продажу своїх родичів. Лише змусивши за мовкнути навіки, рибину певним чином ідентифікували: «вона стала такою, як і решта її братів і сестер», от тільки від голосу її залишилась порожня булька. А якщо мова – основна ознака людини, то, не відбувшись у слові, риба за життя і як рибу себе втратила, і людиною не стала. М е т о д и ч н и й к о м е н т а р. У притчі Е. Андієвська піднімає низку філософських питань, на які немає однозначної відповіді, однак оминати їх не варто. Тому можна запропонувати шестикласникам подискутувати, а вчитель, звісно, виступить модератором. М а т е р і а л д л я в ч и т е л я. - Хто з персонажів «казки» більш нещасний: неприйнята серед своїх «говорюща» риба, яка так трагічно загинула, чоловік, який утратив друга, чи жінка, яка не вміє бачити незвичайного? - А може, звичайні риби, які теж не здатні оцінювати чудеса; рибалки, котрі так само буденно не вірять у риб, які розмовляють, і вважають товариша божевільним; узагалі людина, яка не вірить у дива і «за все життя не почула голосу риби»? Однозначної відповіді, звісно, немає і не може бути, оскільки навіть саме поняття нещастя можна трактувати по-різному: як фізичний біль / смерть і як духовну муку / смерть. До того ж не щастя може бути як усвідомленим (у рибини та чоловіка), так і неусвідомленим (у жінки, інших риб та рибалок). Не менш важливим є питання, хто ж винен у смерті «говорющої» риби: чоловік, який не пояснив дружині, що його друг є рибою, чи жінка, яка не прислухалася до голосу рибини. Суперечливість полягає ще й у тому, що, крім подружжя, можна віднайти й інших винуватців, наприклад, риб’яче «суспільство», яке відреклось од інакшості; або сама рибина, що не спромоглася подумати: люди зрозуміють її ще менше, ніж подібні їй істоти. Зрештою, винними можуть бути або всі одразу, або навпаки – випадок, у разі чого ми взагалі змушені відмовитися від обвинувачень. Ким насправді була «балакуща» риба: невизнаним генієм із трагічною долею чи зрадником, який, за казковими законами, отримує по заслузі; дивом, якого не побачили інші, чи виродженням, якого слід позбуватися; унікальною, обдарованою особистістю чи тим, хто втрачає власну ідентичність? Якщо перше, то хто винен у тому, що світ не сприймає геніального та чудесного? Якщо друге, то коли саме риба втратила себе: коли вперше заговорила, коли стала вигнанцем, коли почала ходити, коли потоваришувала з людиною, коли почала допомагати на риболовлі, коли за гинула і перестала розмовляти чи вона взагалі не втрачала себе, будучи від початку до кінця самодостатньою особистістю? Неоднозначне за питання, особливо коли зважити на неймовірну ситуацію: рибина не перестає розмовляти навіть на сковорідці, та її останніми словами було: «Я риба». У тому й полягає суперечливість тлумачення, що не існує однозначної відповіді на запитання про сутність «говорющої риби». С л о в н и ч о к. Дружба – близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів.
2. Гра «Сачок». Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг. Скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість, безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі, вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої миті. - Які якості ви вибрали? Вибір аргументуйте. - Чому «не виловили» карток зі слова ми злість, хвастощі, байдужість, заздрість, егоїзм? 3. Фольклорна хвилинка. Згадайте й запишіть кілька прислів’їв про дружбу. М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли учням складно, можна запропонувати їм прочитати таку добірку: Без вірного друга велика туга. Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш. Людина без друзів – як дерево без коріння. Що тобі не миле, другові не зич. Скарб – не друг, а друг – скарб. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. Не карай Боже нічим, як другом лихим. Нових друзів май, старих не забувай. Річ краще нова, а дружба – стара.
- Поміркуйте, чи можна наведені нижче цитати назвати афоризмами. Прокоментуйте їх. З тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хібa нaйближчого приятеля. Не доцільно шукaти скaрбу тaм, де ти його не зaкопaв. Сум, як відомо, має довгі ноги.
4. Характеристика образів твору. Заповніть складники схем до образів твору занотованими вдома цитатами з тексту. О р і є н т о в н е в и к о н а н н я. Образ говорющої риби Образ рибалчиної жінки Образ батьків балакучої риби Говорюща риба «допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви», «яка розкіш вимовити слово» народилася «серед табунів мовчазної риби» без голосу «вона стала такою, як і решта її братів й сестер» «крім балакучости й доброго серця, була ще дуже молодою» «я не вилов, ...я приятель вашого чоловіка» «сподівалися, що з віком... балакущість мине». Батьки «незручно.., що вони на лежать до одної родини» «шановані риб’ячою громадою» Жінка вважає, що в неї «недолугий чоловік» гримнула на дітей, щоб не галасували, бо їй «ніколи вгору глянути» «від власної балаканини не почула риб’ячих слів» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама» чоловік «ніколи не гуторив із нею так, як із рибою» Рибалка «ділився з нею турботами» «ліпшого приятеля в нього нема й ніколи не буде» «відбився від гурту і лагодив човен, нарікаючи на долю» «я не говіркий» «приятель, якого ще не носила земля» 5. Графiчна рефлексiя власної дiяльностi. Накреслiть графiк змiни вашого iнтересу (самопочуття, рiвня пiзнання, особистої активностi, самореалiзацiї та iн.) упродовж уроку. ІV. Оцінювання. Аргументація оцінок V. Домашнє завдання Написати твір-мініатюру на тему «Чи почує жінка голос риби в на ступному житті».
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема уроку. Леся Воронина. Пригодницько - фантастична повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9». Мета уроку: ознайомити з життям і творчістю письменниці, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст повісті; розвивати навички виразного читання, переказу твору та вільного висловлення думки, прищеплювати інтерес до пізнання нового, виховувати прагнення до самовдосконалення, самореалізації в ім’я добра. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору. Епіграф: Смілива не та людина, яка декларує свою сміливість і надимає щоки, а на мою думку, геройство полягає в тому, що ти долаєш свій страх. Леся Воронина. Х І ід уроку І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Метод «Мікрофон». Як ви розумієте епіграф уроку? ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Сьогодні на уроці ми познайомимось із новою пригодницькою повістю сучасної письменниці Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9», в якій добро знову дає відсіч злу. І героями-переможцями є не фантастичні супер-кібер істоти, а звичайні люди, що в нормальному житті малопримітні, та ще й боягузи по суті. У книгах нечасто боягузи є героями - радше за старою звичкою їх шпетять і страмлять і протиставляють їм сміливців, чия рука не здригнеться. А даремно, бо от деякі психологи, що вивчають феномен страхів, твердять, ніби боягузи в житті бувають чесніші в своїх почуттях за сильних духом героїв. Бо всіма фібрами переляканих душечок своїх вони відчувають тонше небезпеку, швидко на неї реагують, вони чутливіші взагалі, вони не покриті товстою корою, як куленепробивні сміливці, до чиїх почуттів буває неодразу й докричишся, та й часом їх там, насправді, й нема. І якби світ складався з суцільних боягузів, то, може би, він був би м'якший. Це заспокійлива версія психологів, яка дуже втішає негероїв. Принаймні їхній світ не напханий робокопами - в ньому все звично й без подвигу. Отже, давайте поринемо у світ карколомних пригод звичайного хлопчика Климка, який, пройшовши випробування, поборов свій страх і став сміливим. ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Слово вчителя. Відома українська письменниця Леся Воронина (справжнє ім’я ) народилася у Києві в письменницькій родині.( Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: «Таково імені нєту», а Леся, мовляв, – похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя – Леся). Дід - Прохор Воронин - був письменником, тато - художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. (Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й стала таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними – куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно писати почала рано (для себе, десь у першому класі). Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі «Гомін», а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). 1987–1991 рр. – редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року працювала у дитячому журналі «Соняшник» (з 1992 до 2006 — головний редактор часопису). Нині – автор та ведуча програм на радіо Культура. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей, бо вважає, «що найкращі люди – це діти й підлітки, вони щирі й безкомпромісні. Вони вірять, що світ можна змінити на краще, вміють дружити й жертвувати собою заради іншого, сприймають життя оголеними нервами. Це вже потім на людині наростає захисний панцир і вона вчиться йти на компроміси, пристосовуватися й відмовлятися від найцінніших речей заради грошей, слави, посади…» 1. Виразне читання повісті. 2. Робота над змістом повісті. Бесіда за запитаннями. Хто з нас не уявляв хоч раз себе суперагентом, який спасає Всесвіт від прибульців? Хто не мріяв про подорожі в часі і про розкриття неймовірних таємниць? Хто не хотів би бути членом якогось таємного товариства? Товариства ТТБ! Мріяв про це і Клим Джура, звичайний українськй хлопчик, який одного чудового ранку опиняється в штабі Таємного Товариства Боягузів. Згодом хлопчик з’ясовує, що Землю от –от мають захопити підступні космічні прибульці, які заразили більшість людей вірусом СТАРХУ . І головне, що порятунок людства залежить тільки від нього! Виявляється, що головне – це вміти здолати свій СТРАХ. Розділ І - V - Хто такий Кактус? ( Какатус – це Сашко Смик, сусід головного героя Клима). - Коли саме розпочалася ворожнеча між Сашком і Климом? (Битися хлопці почали ще лежачи у візочках). - Зачитайте, як після літніх канікул змінився Кактус? (Він став схожий на гібрид жирафа з орангутантом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м’язи, як у Шварценеґґера). - Що трапилося із Климком після останньої зустрічі із Сашком? (Хлопчик несподівано полетів у люк). - Куди саме потрапив Клим? ( Климко потрапляє до ТТБ). - За що Климу стало соромно, коли він побачив себе на великому екрані? (Він побачив вулицю, по якій щодуху мчала якась зіщулена перелякана істота. Це був Климко, який тікав від Кактуса). - Що запропонував механічний голос Климу? Як відреагував на це хлопчик? (Взяти участь у таємному експеременті. Схрестивши безіменний і середній пальці, пообіцяв стати агентом ТТБ). - З ким познайомився Климко після того, як якась сила спрямувала його до старого будиночку? (З двома хлопцями, яких Клим прозвав Зайцем і Жуком). - Яке завдання - випробування чекало Клима ввечері? (Рівно о 21.00 стояти біля банку й грати жалісну пісеньку про байбачка). - Повернувшись додому, про що довго думав Клим? ( Чи можна порушити клятку, яку дав ТТБ?) ІV. Систематизація й узагальнення знань. Завдання: скласти план до І-V розділів. V. Підсумок уроку. 1. Гра „Займи позицію”. - Чи можна вважати Климка боягузом? Чому? - Як би ви вчинили, опинившись у такій же ситуації, як Климко? VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VІІ. Домашнє завдання. Прочитати 6-12 розділи повісті, вміти переказувати зміст, намалювати ілюстрацію до одного з розділів повісті( для охочих). План-конспект уроку української літератури у 6 класі
Тема уроку. Леся Воронина. Фантастична, романтична, багатоепізодна, повість про виховання гідності та мужності «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9». Стосунки між різними поколіннями в родині. Мета уроку: дати поняття про фантастичну, романтичну, багатоепізодичну повість; розвивати навички виразного читання, переказу твору та вільного висловлення думки, вміння дискутувати; формувати дбайливе ставлення до свого життя, до інших людей; виховувати почуття щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору, текст програмового твору «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9». Теорія літератури: фантастична, романтична, багатоепізодична повість. Х І Д У Р О К У І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Переказ, виразне читання епізодів 6-12 розділів повісті, висловлення власної думки щодо прочитаного. 2. Захист ілюстрацій до повісті. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Гра « Знайди код» Учні записують у правильній послідовності події 6-12 розділів повісті. 1. Бенкет космічних прибульців. 2. Проникнення в банк. 3. Напад на банкіра. 4. Потаємний вхід у кабінеті директора банку. 5. Повернення із логова блакитних жаб. 6. Зустріч із Баксом. 7. Паганіні стає Чаком Норрісом. 8. Несподівана зустріч на будмайданчику Климка і велетенської синьої ропухи. Правильний код: 3, 2, 6, 4, 1, 5, 7, 8. ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Слово вчителя. Звісно, всі ми добре знаємо, що бути боягузом – ганебно, а брехати не можна, але… Не все так просто в цьому світі, далеко не так просто… Боятися – ганебно? Але бояться абсолютно всі (природна реакція людини на небезпеку) і сміливець не той, хто не відчуває страху, а той, хто може подолати свій переляк і діяти не зважаючи на нього. Саме це і відбувається з Климом Джурою. Лише за один день неймовірних пригод у товаристві боягузів Клим дуже змінився, він сам себе не впізнає, бо найскладніше зламати в собі боягуза вперше, і якщо ти зміг це зробити, то набудеш досвіду мужності, який допоможе долати твій страх і надалі. Пригоди тривають, завдання ТТБ не виконане. Отож, вперед – на зустріч новим пригодам. V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Виразне читання 13 – 20 розділів повісті (стисло). 1. Бесіда за запитаннями - Що вразило Клима, коли він біг вулицею, повертаючись з будмайданчика? (Усі люди мали надзвичайно дивний вигляд. Вони рухалися, ніби у сповільненій зйомці). - Від кого отримав допомогу Клим? (З неба, від метелика). - З ким проживав Климко? (З мамою, батьком, бабусею). - Де в той момент знаходились батьки хлопчика? (На розкопках в Єгипті). - Де працювала бабуся Климка? (У банку). - Що найбільше ошелешело хлопчика, коли він повернувся додому? (Наказ бабусі. І те, що бабуся якимось чином пов’язана з ТТБ). - Що змусило хлопчика вступити в «бій» з прибульцями? (Небезпека за життя бабусі). - Що нового взнає Клим про свою бабусю Соломію? (Пані Соломія видатний учений, вона винайшла протиотруту від вірусу страху). - Яке нове завдання отримує Климко? (Спасти пані Соломію). - Яку інформацію отримав хлопчик з екрану старої скрині? («Молода бабуся» розповіла Климку про машину часу та про нові завдання – переміститися до Єгипту). Інформаційна довідка. Папірус— товстий папероподібний матеріал, що виготовлявся в стародавньому Єгипті зі стебел рослини циперус папірус родини осокових, яка росла на берегах Нілу. В подальшому використовувалася як основа для письмен. Папірус в перекладі з єгипетської — «дар річки». У Єгипті були бібліотеки, що містили до тридцяти тисяч сувоїв; особливо багата бібліотека була в Олександрії. Папірус настільки був поширений, що єгипетські купці загортали в нього покупцям товар.. Найдавнішому свитку папірусу налічувалося понад п'ять з половиною тисяч років. При виготовленні писального матеріалу стебла папірусу очищалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки. Ці смужки укладали тісними рядами на гладку і рівну поверхню і змочували водою. На перший ряд розстиляли інший ряд, але вже поперек. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і поміщали під прес. Після сушки лист папірусу відбивали молотком. Потім листи папірусу, що вийшли, склеювалися в свити, а в пізніший час — з'єднувалися в книги . Єгипетські піраміди - найбільша архітектурна пам'ятка Стародавнього Єгипту, одне з семи чудес світу. Піраміди- це величезні кам'яні споруди пірамідальної, ступінчатої чи баштоподібної форми, збудовані як гробниці для фараонів Давнього Єгипту. Усього в Єгипті знайдено 118 пірамід. При згадці єгипетських пірамід, як правило, мають на увазі розташовані в Гізі, неподалік від Каїру Великі Піраміди. 2. Слово вчителя Усього кілька секунд і Климко перемістився до Африканського континенту. Через технічні несправності експерементальної машини часу, Климко прибув на одну добу пізніше і не встиг попередити батьків про небезпеку. Що робити? Як бути? Хлопчик розуміє, що майбутнє його сім’ ї залежить тільки від нього. Порятунок людства залежить тільки від нього. Потрібно діяти, не гаючи жодної хвилини. Треба зустріти космічних прибульців як слід. VІ. Систематизація й узагальнення знань. 1. Слово вчителя, робота з літературознавчими словниками. Події у художньому прозовому творі викладено в певній послідовності відповідно до задуму автора з таким розрахунком, щоб якнайповніше розкрити характери героїв, ставлення письменника до зображуваного. Це сюжет. Сюжет – послідовність подій, яка складає зміст художнього твору. Сюжет складається з певних частин: експозиція – письменник розповідає про час і місце дії, знайомить з героями; зав’язка –подія, від якої починається історія героїв твору; розвиток дії ; кульмінація – найнапруженіший момент в житті героїв; розв’язка – чим закінчується історія. У творі може бути змінений порядок елементів сюжету, може бути відсутнім якийсь з елементів, а кульмінацій буває кілька. 2. Проблемно – пошукове завдання. Доведіть, що твір Лесі Вороніної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» є фантастичною, романтичною, багатоепізодною повістю. Можливі аргументи: - прозовий розповідний твір; - за обсягом повість більша, ніж оповідання; - у повісті розповідається про одну або декілька подій одного чи декількох головних героїв протягом досить тривалого часу; - це твір, сюжет якого ґрунтується на фантастиці, тобто уявний світ якого не відповідає наявному реальному світу або прийнятому, усталеному поняттю можливого (фантастична); - кожний новий розділ має свій сюжет (багатоепізодична); - незвичайна, пригодницька за подіями (романтична). VІІ. Підсумок уроку. 1. Гра „Займи позицію”. - Що можна сказати про родину Клима? Які стосунки між членами родини: Климком і бабусею, Климком і батьками? Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Родина – це наш маленький світ, у якому все зрозуміле, дороге. Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога і турбота. І саме такою є родина Климка Джури. VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності. ІХ. Домашнє завдання. Прочитати 22-35 розділи повісті, вміти переказувати зміст, визначити елементи сюжету повісті.
План-конспект уроку української літератури у 6 класі Тема уроку. Леся Воронина. Фантастична, романтична, багатоепізодна, повість про виховання гідності та мужності «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9». Характеристика образу головного героя Климка Джури. Мета уроку: допомогти учням усвідомити глибинний зміст повісті, розкрити образи героїв; розвивати навички характеристики образів, поглиблювати вміння висловлювати власні думки та враження; виховувати почуття щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору, текст програмового твору «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9». Епіграф: Найстрашніший ворог втрачає силу, коли стає смішним. Леся Воронина Х І Д У Р О К У І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Робота над елементами сюжету повісті. 2. Переказ, виразне читання епізодів 22 -35 розділів повісті, висловлення власної думки щодо прочитаного. ІІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Клоуз – тести 1. Бабуся Соломія любила мугикати собі під ніс пісню групи «Бітлз»....(«Yellow submarine»). 2. Зброя проти синьомордів, яку запропонував Климко батькам...(мухи). 3. Інструмент, який знайшов батько з хлопцями в піраміді...(дримба). 4. Під час гри на дримбі до піраміди зліталися...(хмари оскаженілих комах). 5. Основна мета прибульців на Землі – це...( зробити з людей рабів, які працюватимуть на мушиних фермах). 6. Климко назвав спосіб пересування пірамідою... (пірамідосерфінгом). 7. Усі представники роду Джур втаємничені ...(у прадавні секрети характерництва). 8. Прибульці сховали бабусю Соломію в...(старому будиночку, де лагодять взуття). 9. Помічником синьомордих прибульців серед людей виявився...(Сашко Кактус). 10. Бабуся Соля дала рятівникам...(маленьку полотняну торбину із насінням квітів). 11. На дні полотняноїторбинки була...(записка від бабусі Соломії). 12. Подумки Климко наказав прибульцям...(повертатися додому і ніколи не повертатися на Землю). 13. Найуспішніший засіб від переляку бабуся клала...(в пиріжки для Климка). ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності 1. Слово вчителя. Космічні прибульці переможені, засіб від страху знайдений, і все завдяки сміливості хлопчика Климка. Климко Джура - справжній герой, але чи завжди він був таким? Щоб повніше схарактеризувати його образ, треба скласти план. Орієнтовний план 1. Хто такий Климко Джура. 2. Вік хлопчика. 3. Зовнішній вигляд. 4. Поведінка, вчинки. 5. Заняття, уподобання. 6. Стосунки з однолітками, дорослими, рідними. 7. Риси характеру. 8. Моє ставлення до героя (що подобається, що ні). 2. Робота над усним твором – характеристикою героя. V. Систематизація й узагальнення знань 1. Проблемні ситуації. Розгляньте ситуації й висловіть свою позицію. 1. «Займи і обґрунтуй позицію»: а) хотів би потоваришувати з Климком; б) не хотів би дружити з Климком; в) мені байдуже. 2. Уявіть, що ви потрапляєте випадково до таємного товариства боягузів, ваші дії? 3.Уявіть, що ви отримали від ТТБ важливе завдання: врятувати світ від прибульців, і тільки ви його зможете виконати, ваші дії? 2. Робота над епіграфом. - Як ви розумієте епіграф уроку? VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності VІІІ. Домашнє завдання. Скласти кросворд за твором «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» (для охочих), дати розгорнуту відповідь на запитання «Як я ставлюся до Климка, героя повісті «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9», і як би вчинив(вчинила) на його місці в складних ситуаціях?».
|
